Постанова

від 18.11.2015 по справі 810/4877/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року           810/4877/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом СТОВ "Ярешківське" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось СТОВ "Ярешківське"(далі - позивач) з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області(далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0019721502 від 12.12.2014(далі - оскаржуване рішення) та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення винесено на підставі встановленого порушення в акті про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань №2748/10-17-1500-20580241 від 08.12.2015(далі - Акт перевірки), однак в самому оскаржуваному рішенні зазначено інше порушення податкового законодавства, а ніж в Акті перевірки, тому просить суд визнати його недійсним, скасувати та зобов'язати відповідача внести зміни до обліку нарахованих сум.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач про причини неявки не повідомив, заперечень, клопотань, заяв до суду не подав.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених, сторін та в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів страви позивачем було подано до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

На підставі цих декларацій, відповідачем по справі 08.12.2014 проведено перевірку своєчасності сплати податкових зобов'язань. За результатами перевірки складено Акт перевірки, яким встановлено порушення строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань на 48 календарних днів.

В подальшому, 12.12.2014, на підставі Акту перевірки Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області винесено оскаржуване рішення.

Позивач не погодившись з даними рішеннями звернувся до відповідача 13.05.2015 з листом запереченням на оскаржуване рішення. Відповідач, листом від 12.04.2015, надав відповідь позивачу, в якому зазначив, що у зв'язку з порушення строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, податкові декларації не визнані як податкова звітність, а тому позивач не може бути платником єдиного податку четвертої групи в 2015 році.

У зв'язку із зазначеним обставинами, позивач звернувся до суду, що стало предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами спору, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-УІ (надалі – Податковий кодекс України).

Обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, визнається податковим обов'язком платника (п.п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).

З моменту отримання у власність земельних ділянок, виникає зобов'язання по сплаті земельного податку з юридичних осіб згідно до ст. 287.1. Податкового кодексу України в якій визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи державної податкової служби) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, що підставою для нарахування штрафу є порушення несвоєчасності сплати податкових зобов'язань збору за першу реєстрацію колісних транспортних засобів(юр.осіб), в той же час, як слідує з самого Акту перевірки встановленим порушенням є несвоєчасна сплата позивачем узгодженого грошового зобов'язаня по фіксованому сільськогосподарському податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Зазначена обставина є не допустимою в розумінні Податкового кодексу України, а тому суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Разом з тим в решті позовних вимог суд не може вирішити справу на користь позивача у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту Податкового кодексу України та викладених вище обставин справи слідує, що дискреційні повноваження по вирішенню питання про внести зміни до обліку належить відповідачу.

Тому, суд відмовляє позивачу в зобов'язанні відповідача внести зміни до обліку нарахованих сум з метою дотримання вимог статті 19 Конституції України в частині недопущення перебирання судом на себе управлінських повноважень, що законом покладені на відповідача.

Згідно із частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене разом з тим, що відповідач не заперечував проти позову та не довів законність винесеного ним рішення, всебічно та об'єктивно оцінивши обставини та докази по справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області за №0019721502 від 12.12.2014.

3. Стягнути на користь СТОВ"Ярешківське"(код ЄДРПОУ: 20580241) з Державного бюджету України, за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, понесені ним судові витрати в сумі 689(шістсот вісімдесят дев'ять) грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             Терлецька О.О.