Постанова

від 20.11.2015 по справі 821/3341/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3341/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Корнієнко Я.В., за участю представника позивача Пашахнова О.А., представника відповідача Оперчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000602200 від 30.07.2015 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" (далі по тексту - позивач або ТОВ "Білокриницький вапняний завод") звернулось до суду з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі по тексту - Новокаховська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000602200 від 30.07.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту перевірки № 2/22/31070558 від 16.07.2015 р. відповідач склав та направив поштою на адресу позивача податкове повідомлення - рішення №0000602200 від 30 липня 2015 р., яким встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" з податку на додану вартість на суму у розмірі 239 229 гривень, в тому числі 159 486 гривень за основним платежем, та 79 743 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями. Вказане податкове повідомлення - рішення вважає неправомірним, оскільки вказане відповідачем про те, що податкова декларація TOB «Оксамитовий сезон» з податку на додану вартість за січень 2015 р. не була подана, уточнення податкових зобов'язань та податкового кредиту платником не проводилось - не відповідає дійсності, контрагентом позивача податкова декларація подавалась до контролюючого органу. Щодо TOB «Оксамитовий сезон» (код ЄДРПОУ 37912264) має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням позивач зазначив, що при укладанні договору купівлі - продажу з контрагентом позивач використовував відомості, які зазначені у Витягу з ЄДРПОУ. Вказав, що TOB «Оксамитовий сезон» дійсно знаходиться за його податковою адресою, а саме: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, буд. 29, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ. Вважає, що твердження щодо відсутності належним чином оформлених первинних документів, ознак їх дефектності також є безпідставними, оскільки позивачем та його контрагентом належним чином були оформлені документи щодо транспортування продукції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначає, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є висновок акту перевірки позивача, відповідно до якого, в системі АІС "Податковий блок" за результатами автоматизованого співставлення Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 р. встановлено розбіжності між сумою задекларованих податкових зобов'язань TOB "Оксамитовий сезон" (код ЄДРПОУ 37912264) та сумою задекларованого податкового кредиту TOB "Білокриницький вапняний завод" на суму 159486,11 грн. Відповідно до баз даних АС "Податковий блок" податкова декларація TOB "Оксамитовий сезон" з податку на додану вартість за січень 2015 р. не була подана, уточнення податкових зобов'язань та податкового кредиту платником не проводилось. TOB "Оксамитовий сезон" має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Так, у наданих до перевірки залізничних накладних вказана станція відправлення вантажу "Красноармейск" Донецької залізниці, при цьому ні у договорі поставки, ні у додаткових угодах, ні згідно договору доручення не вказано, що станцією відправлення буде станція "Красноармейск" Донецької залізниці. TOB "Оксамитовий сезон" згідно бази АС "Податковий блок" відсутня інформація щодо будь-яких власних, або орендованих складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, не є можливим встановлення наявності марки вугілля АРШ у TOB "Оксамитовий сезон", а також не визначено його походження, способи доставки на станцію відправлення, зберігання на вказаній станції до відправлення покупцю. Вказане податкове повідомлення - рішення вважає правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до наступного: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" зареєстрований 27.03.2001 р. Великоолександрівською районною державною адміністрацією Херсонської області рішенням № 1530.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 78.1.11, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцями Новокаховської ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка TOB "Білокриницький вапняний завод" (код за ЄДРПОУ 31070558) за результатами якої 16.07.2015 р. складено Акт № 2/22/31070558 щодо дотримання платником вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків TOB "Амарант груп", (код ЄДРПОУ 39163342) за період з 01.04.2013 р. по 03.07.2015 р. TOB "Оксамитовий сезон", (код ЄДРПОУ 37912264), за січень 2015 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 185, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 159486, грн., у тому числі за січень 2015 року на суму 159489 грн.

На підставі вказаного акту перевірки № 2/22/31070558 від 16.07.2015 р. відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000602200 від 30 липня 2015 р.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 30 липня 2015 р. № 0000602200 встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" з податку на додану вартість на суму у розмірі 239 229 (двісті тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) гривень, в тому числі 159 486 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень за основним платежем, та 79 743 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок три) гривні за штрафними фінансовими) санкціями.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами (п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами Податкового кодексу України до валових витрат та податкового кредиту платника податків можуть бути віднесені витрати платника податку у зв'язку з веденням господарської діяльності та сплаченого (нарахованого) при цьому ПДВ, які підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Судом встановлено, що 22 грудня 2014 року між TOB "Білокриницький вапняний завод" та TOB "Оксамитовий сезон" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 27/12-14 від 22.12.2014 р., яким передбачено: п.п. 1.1.Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору вугільну продукцію, іменовану далі товар. Найменування, марки, обсяги, ціни, якість, вантажовідправник, вантажоодержувач, терміни та умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до п.п. 1.2. договору, Продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності, не проданий або іншим способом відчужений третім особам, не перебуває під заставою чи арештом, та що відсутні на цей товар будь-які права третіх осіб.

Згідно п.п. 2.1. договору, оплата за фактично поставлений належної якості товар проводиться покупцем шляхом прямого перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

При виконанні господарського договору TOB "Оксамитовий сезон" надав TOB "Білокриницький вапняний завод" видаткові накладні №РН-0000003 від 17.01.2015 р., №РН- 0000004 від 21.01.2015 р., податкові накладні № 5 від 17.01.2015 р., накладні №6 від 21.01.2015 р.

05 грудня 2014 року між ТОВ "Білокриницький вапняний завод" та ТОВ "Актів Плюс" укладено договір доручення № 77Д, відповідно до якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання, від свого імені, пов'язані з перевезенням вантажу за винагороду і за рахунок довірителя, по замовленнях довірителя.

На підтвердження перевезення товару до суду надано накладні.

Тобто, судом досліджено первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт поставки товару позивачу.

Щодо твердження відповідача про відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, складські приміщення, транспортні засоби у TOB "Оксамитовий сезон" та те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою і, тому, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди, укладені між постачальниками та контрагентом - TOB "Оксамитовий сезон" суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагентів та не підтверджені податковим органом належними доказами.

Щодо твердження відповідача про те, що ТОВ "Оксамитовий сезон" за 2014 рік згідно АІС "Податковий блок" не встановлено взаємодії з контрагентами щодо придбання у них товару - "вугілля марки АРШ" суд зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Такої думки дотримується і Вищого адміністративного суду України, яка викладена у листі № 742/11/13-11.

Також суд зазначає, що не є порушенням вимог чинного законодавства України, те що у наданих до перевірки залізничних накладних вказана станція відправлення вантажу "Красноармійськ" Донецької залізниці, оскільки ні у договорі купівлі-продажу, ні у додаткових угодах, ні згідно договору доручення не вказано, що станцією відправлення буде станція "Красноармійськ" Донецької залізниці. Вказані умови не є істотними для договору купівлі-продажу і не впливають на можливість виконання договору купівлі-продажу.

Щодо твердження відповідача, стан платника TOB "Оксамитовий сезон" має стан - „9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, суд не погоджується висновком відповідача про ознаки фіктивності операцій у зв'язку із тим, що господарські операції підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Судом встановлено, що при укладенні Договору купівлі-продажу № 27/12-14 від 22.12.2014 р. позивач використовував дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднені дані щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість. Однак у вказаних базах даних була відсутня будь-яка інформація щодо дефектів у правовому статусі контрагента позивача.

Аналогічна думка висловлена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України", в якому вказано, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не міг знати про стан платника, оскільки відповідно до Витяту з ЄДРПОУ підприємство знаходиться за зареєстрованою адресою.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, який є директором TOB "Оксамитовий сезон", надав покази, що угоди, укладені між ТОВ "Оксамитовий сезон" та позивачем є дійсними та товар було поставлено позивачу.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000602200 від 30.07.2015 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 239229 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства України.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем не доведено правомірності своїх дій.

У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000602200 від 30.07.2015 р. підлягає задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області форми "Р" від 30 липня 2015 року № 0000602200 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" з податку на додану вартість на суму в розмірі 239229 (двісті тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн., в тому числі 159 486 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. за основним платежем та 79 743 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок три) грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" (код ЄДРПОУ 31070558) судові витрати на суму 3588 (три тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 44 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38740152) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 листопада 2015 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 8.3.3