Рішення

від 30.11.2015 по справі 905/2664/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.2015 Справа № 905/2664/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства В«Аграрний фондВ» м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства В«Агрофірма В«Спартак-ДваВ» , с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область

про стягнення коштів у сумі 444601,50грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №306 від 18.05.2015р.);

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 30.11.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство В«Аграрний фондВ» м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Приватного підприємства В«Агрофірма В«Спартак-ДваВ» , с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 444601,50грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року №557Ф від 03.04.2014р. з поставки товару, внаслідок чого просить стягнути з відповідачу суму попередньої оплати - 444601,50грн.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 15, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54, 57, 58, 64 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №557Ф від 03.04.2014р.; платіжне доручення №1471 від 11.04.2014р.; банківську виписку від 22.04.2014р.; повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання: №2425 від 02.10.2014р., №03/95 від 17.01.2015р.; оголошення в газеті «Урядовий кур'єр»; розрахунок суми заборгованості; виписка з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; правоустановчі документи; довіреність №317 від 15.06.2015р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: письмові пояснення №02-01/2665 від 22.10.2015р. стосовно відсутності в провадженні господарського суду або іншого суду чи органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір між сторонами цієї справи, про цей предмет, з тих же підстав; витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; довіреність №341 від 11.08.2015р. на представника позивача; письмові пояснення №02-01 /3051 від 25.11.2015р., в яких позивач повідомив, що за договором страхування від 03.04.2014р. №0000/56/06/14_Кв страхового відшкодування отримано не було; договір застави від 03.04.2014р.; договір страхування майбутнього врожаю сільсько-господарських культур №0000/56/06/14_Кв від 03.04.2014р. з додатками; договір складського зберігання №67-03/13 від 01.11.2013р.; акт огляду посівів сільськогосподарських культур від 03.04.2014р.; виписка по рахунку про сплату страхового внеску.

Представник позивача у судове засідання 30.11.2015р. з'явився, підтримав свою позицію, викладену позовній заяві, надав усні пояснення стосовно того, що рахунки-фактури позивачем не виставлялись.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2015р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2014р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладений біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року №557Ф (далі договір), згідно п.п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати покупцю у власність товар: пшениця м'яка 2 клас (далі-товар), а покупець- прийняти товар та оплатити його.

Однією з істотних умов цього договору є укладення сторонами нотаріально-посвідченого договору застави зерна майбутнього врожаю або зерна, що перебуває у власності постачальника (п. 2.2. договору).

Документи, наявність яких у покупця є необхідною умовою для приймання товару: договір складського зберігання зерна між сертифікованим зерновим складом та покупцем; складські документи постачальника на товар; картка аналізу товару (п. 2.3. договору).

Документи, на підставі яких здійснюється попередня оплата: платіжне доручення про сплату страхового внеску з відміткою страхової компанії; акт огляду посівів сільськогосподарських культур; рахунок-фактура (п. 2.5. договору).

Відповідно п. 3.1. договору, сума попередньої оплати за цим договором складає 70% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 444601,50грн., у тому числі ПДВ 7410025грн. Попередня оплата здійснюється покупцем в два етапи згідно з п.4.1. цього договору.

За умовами п. 4.1. договору, покупець протягом 5 робочих днів з дня надходження на його адресу документів визначених п. 2.5. договору перераховує на поточний рахунок 50% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 317572,50грн. у тому числі ПДВ 52928,75грн. Постачальник у день надходження першої частини попередньої оплати на поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму, зареєстровану в установленому порядку. Після надання постачальником актів огляду посівів сільськогосподарських культур, які підтверджують прийняття на страхування посівів після початку вегетації. Покупець перераховує на поточний рахунок постачальника другу частину попередньої оплати, яка дорівнює 20% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 127029,00грн. у тому числі ПДВ 21171,50грн.

Згідно п.п. 9.2., 9.5., цей договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації на Аграрній біржі та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Договір зареєстровано аграрною біржею 03.04.2014.

На виконання умов договору позивач здійснив першу частину попередньої оплати, передбачену п. 4.1. договору, в сумі 317572,50грн., яка дорівнює 50% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору, що підтверджується платіжним дорученням №1471 від 11.04.2014р.

22.04.2014р. позивач здійснив другу частину оплати, яка дорівнює 20% вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору, в сумі 127029,00грн., що підтверджується банківською випискою від 22.04.2014р.

Згідно з п. 2.2. Договору однією з істотних умов цього договору є укладення сторонами нотаріально посвідченого договору застави зерна майбутнього врожаю або зерна, що перебуває у власності постачальника (усі витрати, що пов'язані із укладенням та нотаріальним посвідченням договору застави несе постачальник).

03.04.2014р. між Публічним акціонерним товариством В«Аграрний фондВ» (заставодержатель) та Приватного підприємства В«Агрофірма В«Спартак-ДваВ» , с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область (заставодавець) укладено договір застави зерна за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року №557 Ф від 03.04.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем у письмових поясненнях, позивач не звертав стягнення на зерно, що є в заставі згідно договору застави та не вчиняв виконавчий напис на заставне зерно відповідача.

В п. 1.2. договору сторони визначили термін поставки товару - до 01.10.2014р. включно.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару за договором, позивач надіслав на його адресу повідомлення №2425 від 02.10.2014р. про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, яке містить вимогу передати у власність позивача протягом 30 днів пшеницю 2 класу врожаю 2014 року у кількості 345,000 тонн на базисі поставки ДПЗКУ, ПАТ (філія Роївський елеватор).

Позивачем було направлено на поштову адресу відповідача повідомлення №03/95 від 17.01.2015р. з вимогою передати у власність позивача протягом 30 днів пшеницю 2 класу врожаю 2014 року у кількості 345,000 тонн або повернути суму попередньої оплати за товар та сплатити проценти у розмірі 24% річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цієї суми від покупця та штраф у розмірі 50% від суми попередньої оплати.

У зв'язку з неможливістю здійснення відправки поштової кореспонденції до с. Кам'янка Ясинуватського району Донецької області, позивач розмістив відповідне оголошення в газеті В«Урядовий кур'єрВ» № 16 за 29.01.2015р., в якому вимагав від відповідача передати у власність зерно за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року, або повернути суму попередньої оплати та сплатити 24% річних на суму попередньої оплати.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, товар у строк не поставив, кошти на вимогу позивача не повернув.

Посилаючись на вищевикладене, на невиконання відповідачем своїх обов'язків з поставки товару, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягнення з відповідача суми попередньої оплати за товар.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №557Ф від 03.04.2014р.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року №557Ф від 03.04.2014р., відповідач є постачальником, який зобов'язався поставити товар, а позивач є покупцем, який зобов'язався прийняти та оплатити його.

Позивач свої зобов'язання за біржовим договром поставки зерна врожаю 2014 року №557Ф від 03.04.2014р. виконав належним чином, сплатив визначену договором суму попередньої оплати, а саме 317572,50грн. - 11.04.2014р. та 127029,00грн. - 22.04.2014р., а всього в загальному розмірі 444601,50грн.

В договорі сторони встановили термін поставки товару - до 01.10.2014р. включно.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої обов'язки за вказаним договором з поставки товару не виконав.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За вимогами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вищенаведені норми права та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми поперердньої оплати в розмірі 444601,50грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Аграрний фондВ» м. Київ до Приватного підприємства В«Агрофірма В«Спартак-ДваВ» , с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область про стягнення коштів у сумі 444601,50грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства В«Агрофірма В«Спартак-ДваВ» (86080, Донецька область, Ясинуватський район, с. Спартак, вул. Леніна, 1а, ЄДРПОУ 32119040) на користь Публічного акціонерного товариства В«Аграрний фондВ» м. Київ до Приватного підприємства В«Агрофірма В«Спартак-ДваВ» (01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Грінченка, 1, ЄДРПОУ 38926880) суму попередньої оплати в розмірі 444601,50грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 6669,02грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.11.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2015р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 15086/15

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - відповідачу.