Ухвала

від 01.12.2015 по справі 910/25437/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.12.2015Справа № 910/25437/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервістехнологія»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМА ЛТД СЕРВІС»

про стягнення 59 979, 25 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Машлятін О.А. за довіреністю № 157 від 28.01.2015 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервістехнологія» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМА ЛТД СЕРВІС» (далі - відповідач-2) про стягнення 59 979, 25 грн., з яких 46 843, 20 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 3 882, 23 грн. пені, 1 953, 82 грн. річних та 7 300, 00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору він надав відповідачу-1 у фінансовий лізинг автомобіль «Subaru Outback», 2012 року випуску, проте останній в порушення взятих на себе зобов'язань не сплачує лізингові платежі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, а також з огляду на наявність укладеного між сторонами Договору поруки, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/25437/15, її розгляд призначено на 21.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 04.11.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2015 р. в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 910/25437/15 на п'ятнадцять днів, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 01.12.2015 р.

В судовому засіданні 01.12.2015 р. представником позивача подано заяву про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, позивачем подані пояснення щодо погашення відповідачем-1 в повному обсязі заявленої до стягнення заборгованості в сумі 59 979, 25 грн., з яких 46 843, 20 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 3 882, 23 грн. пені, 1 953, 82 грн. річних та 7 300, 00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, на підставі платіжних доручень № 1403 від 29.09.2015 р. та № 1424 від 30.10.2015 р.

Представники відповідачів в судове засідання 01.12.2015 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. суд, оцінюючи надані до матеріалів справи докази, дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про припинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Так, згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку предметом спору є вимога позивача про стягнення 46 843, 20 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 3 882, 23 грн. пені, 1 953, 82 грн. річних та 7 300, 00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 04.12.2012 р. між позивачем (лізингодавець) та відповідачем-1 (лізингоодержувач) було укладено Договір № 121204-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. Загальних умов якого лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу (надалі - «Предмет лізингу»), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку «Специфікація», а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів» до Договору (надалі - «Графік») та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

За умовами п. 2.2. Договору усі платежі за Договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до Графіку та загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7.-2.9., 3.4. Загальних умов (далі - «Винагорда»).

Специфікацією до Договору передбачено, що позивач зобов'язався передати відповідачу у лізинг автомобіль «Subaru Outback», 2012 року випуску, вартістю 365 000, 00 грн. з ПДВ на строк 60 місяців.

Пунктом 8 Договору сторони передбачили, що лізингоодержувач здійснює лізингові платежі згідно Додатку «Графік сплати лізингових платежів» та інших умов Договору.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу-1 у лізинг автомобіль «Subaru Outback», 2012 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) JF1BR9L95DG144168, номер двигуна 547361, вартістю 365 000, 00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі предмета лізингу в користування від 18.12.2012 р., підписаним представниками сторін без зауважень і заперечень та скріпленим печатками обох підприємств.

04.12.2012 р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору, якою виклали в новій редакції «Особливі умови договору» та «Графік сплати лізингових платежів».

Пунктом 4 Додаткової угоди від 18.06.2015 р. сторони домовились викласти в новій редакції Додаток «Графік сплати лізингових платежів», за умовами якого 29 період лізингу - 10 982, 17 грн. підлягає сплаті у строк по 18.05.2015 р., 30 період лізингу - 13 896, 69 грн. у строк по 30.06.2015 р., 31 період лізингу - 10 982, 17 грн. у строк по 30.07.2015 р., 32 період лізингу - 10 982, 17 грн. у строк до 30.08.2015 р.

Згідно з п. 2 Особливих умов Договору, в редакції Додаткової угоди від 04.12.2012 р., в якості забезпечення виконання лізингоодержувачем зобов'язань за цим Договором лізингоодержувач зобов'язаний забезпечити укладення між ТОВ «Максіма ЛТД Сервіс» (відповідач-2), як поручителем, та лізингодавцем, як кредитором, договору поруки.

04.12.2012 р. між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) було укладено Договір поруки № 121204-1/П, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов'язань за контрактом в повному обсязі, а саме:

- сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки. Вказаний розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути збільшений;

- сплату кредитору пені за затримку сплати лізингових платежів, яка передбачена контрактом;

- сплату кредитору штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплати, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту.

Під контрактом у Договорі поруки сторони розуміють Договір фінансового лізингу № 121204-4/ФЛ-Ю-А від 04.12.2012 р., а під боржником - ТОВ «Укрсервістехнологія».

За умовами п. 3 Договору поруки при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим Договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов'язань за контрактом як від боржника, так і від поручителя, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

Пунктом 4 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, виконання якого забезпечується цим Договором, поручитель зобов'язаний виконати таке зобов'язання перед кредитором за боржника протягом 3-х банківських днів з дня отримання відповідної вимоги від кредитора.

Відповідно до п. 5 Договору поруки, поручитель за цим Договором буде залишатися зобов'язаним на рівні з боржником до моменту виконання всіх зобов'язань боржника за контрактом в повному обсязі.

Згідно з п. 6 Договору поруки, у випадку одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний протягом 3-х календарних днів з моменту отримання такої вимоги повідомити про це боржника.

26.08.2015 р. позивач направив на адресу відповідача-2 письмову вимогу № 2139 від 26.08.2015 р. про оплату заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 46 843, 20 грн., а також штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат за весь час прострочення оплати чергових лізингових платежів.

Водночас, пунктом 5.2.1. на лізингоодержувача покладено обов'язок щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленою Додатком «Довідка» до Договору.

Пунктом 10.9. Договору передбачено, що усі повідомлення, вимоги та інша кореспонденція направляються поштою рекомендованим або цінним повідомленням, чи кур'єрською доставкою з повідомленням про вручення. В разі, якщо лізингоодержувач змінить місцезнаходження та/або фактичну адреси (які вказані у Договорі), усі повідомлення та інша кореспонденція, направлена лізингодавцем на адреси лізингоодержувача, зазначені в цьому договорі вважаються належним чином направленими лізингодавцем та отриманими лізингоодержувачем. При цьому, достатнім доказом направлення сторонами одна одній повідомлень, вимог та іншої кореспонденції є розрахунковий документ (касовий чек) про направлення рекомендованого повідомлення. Звіт, передбачений п. 5.2.1. Загальних умов направляється цінним листом з описом вкладення і, відповідно, достатнім доказом направлення звіту є розрахунковий документ (касовий чек) та опис вкладення.

За твердженнями позивача, відповідач-1 жодного разу звіту у встановлених умовами Договору формі та порядку позивачу не надав, що стало підставою для нарахування штрафу за 1 та 2 квартали 2015 року у розмірі 7 300, 00 грн.

У зв'язку з цим, 23.09.2015 р. позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення про стягнення 59 979, 25 грн., з яких 46 843, 20 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 3 882, 23 грн. пені, 1 953, 82 грн. річних та 7 300, 00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, і, як вказувалось вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/25437/15.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі відповідачем-1 на підставі платіжного доручення № 1403 від 29.09.2015 р. на суму 25 000, 00 грн. та платіжного доручення № 1424 від 30.10.2015 р. на суму 48 727, 65 грн. було сплачено на користь позивача заявлену до стягнення суму боргу за спірним Договором фінансового лізингу.

За таких обставин, враховуючи те, що заявлена до стягнення сума боргу була сплачена відповідачем-1 після звернення позивача до суду з даним позовом та порушення провадження у справі № 910/25437/15, суд дійшов висновку, що на момент розгляду даної справи предмет спору припинив своє існування в силу сплати відповідачем-1 заборгованості за спірним Договором фінансового лізингу після порушення провадження у даній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Що стосується розподілу понесених позивачем судових витрат при подачі позову у даній справі, суд враховує, що спір у даному випадку виник з вини відповідачів, у зв'язку з чим з них на користь позивача має бути стягнуто по 609, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з п. 4.7. Постанови Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» наголошено, що зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

При цьому, позивачу має бути повернуто з Державного бюджету України зайве сплачений судовий збір в сумі 609, 00 грн., оскільки позивач звернувся до господарського суду з позовом 23.09.2015 р., сплативши судовий збір в сумі 1 827, 00 грн., тоді як відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла станом на дату подачі позову), розмір судового збору мав становити 1 218, 00 грн.

Так, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49 , п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 910/25437/15.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсервістехнологія» (02222, місто Київ, вулиця Пухівська, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 36940484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2 / літера Б/; код ЄДРПОУ 33880354) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІМА ЛТД СЕРВІС» (02094, місто Київ, вулиця Червоногвардійська, будинок 5; код ЄДРПОУ 33780468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2 / літера Б/; код ЄДРПОУ 33880354) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2 / літера Б/; код ЄДРПОУ 33880354) зі спеціального фонду Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення № 7626 від 27.08.2015 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

5. Видати накази.

6. Ухвалу про припинення провадження може бути оскаржено в апеляційному порядку.

7. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Суддя В.С. Ломака