ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.11.15р. Справа № 904/8563/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТЕРНАТИВА ДНІПРО", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у розмірі15 317,21 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №б/н від 10.09.15р.
від відповідача: не з"явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Дніпро" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство „Акваполіс-КВ» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 15 317,21 грн., що складається з сум: 7 250,00 грн. - основний борг, 3 717,36 грн. - пеня, 274,71 грн. - 3% річних, 4 075,14 грн. - інфляційні.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору поставки поліграфічної продукції № АЛ-38 від 08.05.2014р., позивачем поставлено відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість, що і стало причиною спору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.10.2015 р.
27.10.2015 р. розгляд справи відкладався на 24.11.2015 р.
23.11.2015 р. відповідач направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням директора підприємства на лікарняному.
Дане клопотання не підтверджено жодним доказом та не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
24.11.2015 р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у загальному розмірі 12 491,50 грн., що складається з сум: 7 250,00 грн. - основний борг, 891,65 грн. - пеня, 274,71 грн. - 3% річних, 4 075,14 грн. - інфляційні.
Суд прийняв дану заяву до розгляду.
У судовому засіданні 24.11.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Дніпро" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство „Акваполіс-КВ» (покупець) укладений договір поставки поліграфічної продукції № АЛ-38 від 08.05.2014р., згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язується виготовити і поставити, а покупець прийняти і оплатити поліграфічну продукцію та виробничий матеріал відповідно до умов договору та/або накладних, які є його невід'ємною частиною.
Кількість та найменування поліграфічної продукції визначається сторонами згідно письмового замовлення, що складається окремо на кожну партію, підписаного уповноваженим представником сторін, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільний кодекс України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу товар на підставі видаткової накладної № 81 від 13.05.2014 р. на загальну суму 17 250,00 грн.
Товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено засвідченим печаткою товариства та підписом повноважного представника відповідача у видатковій накладній та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.20,23).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.2.2. договору покупець оплачує вартість поліграфічної продукції, зазначеної у рахунку-фактурі продавця. Вартість товару перераховується покупцем протягом 30 календарних днів від дати поставки товару. Оплата здійснюється на підставі пред'явлених рахунків або на підставі даного договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.
За поставлений товар позивачем пред'явлено для оплати відповідачу рахунок -фактуру № 82 від 08.05.2014 р. (а.с. 22).
У встановлений договором термін відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково, у розмірі 10 000,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 7 250,00 грн.
Позивач направляв відповідачу лист № 10/04-1 від 10.04.2015 р., в якому просив на протязі 3 банківських днів сплатити заборгованість у розмірі 7 250,00 грн. Відповідач отримав лист 13.04.2015 р., про що свідчить підпис та печатка підприємства на листі (а.с. 21).
Відповіді на лист відповідач не надав, борг не сплатив.
Враховуючи викладене, а також відсутність доказів повної оплати відповідачем поставленої продукції, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 7 250,00 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 7.5. договору у разі несвоєчасної оплати за виготовлену продукцію покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від несплаченої суми або сплаченої не в повному обсязі, за кожний день прострочення оплати.
Таке визначення розміру пені в договорі відповідає вимогам п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, яким встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в період з 13.06.2014р. по 13.12.2014р. у загальній сумі 891,65 грн., яку суд вважає вірною та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача за період прострочення з 13.06.2014р. по 16.09.2015р. 3% річних у розмірі 274,71 грн. та за період прострочення з червня 2014р. по серпень 2015р. інфляційні збитки у розмірі 4 075,14 грн.
Перевіривши правильність розрахунку 3% річних та інфляційних, суд вважає їх вірними, у зв'язку з чим задовольняє ці вимоги позивача у розмірі, визначеному позивачем.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового доказу.
Відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару в повному обсязі період з моменту його отримання до дати слухання справи.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у загальному розмірі 12 491,50 грн., що складається з сум: 7 250,00 грн. - основний борг, 891,65 грн. - пеня, 274,71 грн. - 3% річних, 4 075,14 грн. - інфляційні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство „Акваполіс-КВ» (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 4, код ЄДРПОУ 37986776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, буд.7, код ЄДРПОУ 38945683) 7 250,00 грн. (сім тисяч двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) - основного боргу, 891,65 грн. (вісімсот дев'яносто одна грн. 65 коп.) - пені, 274,71 грн. (двісті сімдесят чотири грн. 71 коп.) - 3% річних, 4 075,14 грн. (чотири тисячі сімдесят п'ять грн. 14 коп.) - інфляційних, 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено
30.11.2015р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2015 |
Оприлюднено | 07.12.2015 |
Номер документу | 53948431 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні