Рішення

від 24.11.2015 по справі 911/4436/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" листопада 2015 р. Справа № 911/4436/15

за позовом комунального підприємства «Макарівське виробниче управління житлово-комунального господарства» , м. Макарів Київської області,

до відповідача ОСОБА_1 виробничого управління комунального господарства , м. Ірпінь Київської області,

про стягнення 146 041,64 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, уповноважена, довіреність від 12.10.2015р. №362;

ОСОБА_3, уповноважена, довіреність від 12.10.2015р. №361;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - комунальне підприємство «Макарівське виробниче управління житлово-комунального господарства», смт Макарів Київської області, звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 виробничого управління комунального господарства, м. Ірпінь Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 146 041,64 грн. заборгованості, з яких: 134 969,74 грн. основного боргу за договором від 03.07.2014р. №10/76 про надання послуг з приймання та захоронення твердих побутових відходів (самовивіз), інфляційні нарахування в сумі 8 742,29 грн., три проценти річних в сумі 2 329,61 грн., а також судові витрати в розмірі 2 190,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 03.07.2014р. №10/76 про надання послуг з приймання та захоронення твердих побутових відходів (самовивіз) в частині оплати вартості наданих послуг, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 134 969,74 грн. Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання за зазначеним правочином, позивач просить суд також стягнути з відповідача передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України проценти річних в сумі 2 329,61 грн. та інфляційні втрати в сумі 8 724,29 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2015р. позовну заяву комунального підприємства «Макарівське виробниче управління житлово-комунального господарства» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/4436/15 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 13.10.2015р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 13.10.2015р. та від 10.11.2015р. розгляд справи було відкладено на 10.11.2015р. та на 24.11.2015р. відповідно.

В судові засідання 13.102015р., 10.11.2015р. та 24.11.2015р. з'явились повноважні представники позивача, які подали витребувані судом документи. Відповідач свого повноважного представника у судові засідання 13.102015р., 10.11.2015р. та 24.11.2015р. не направив, вимоги суду не виконав, витребувані судом документи та відзив на позов не подав та про причини нез'явлення належним чином суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов комунального підприємства «Макарівське виробниче управління житлово-комунального господарства», смт Макарів Київської області (далі - КП «Макарівське ВУЖКГ»), до відповідача - ОСОБА_1 виробничого управління комунального господарства, м. Ірпінь Київської області (далі - Ірпінське ВУКГ), вислухавши пояснення представників позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 03.07.2014р. між КП «Макарівське ВУЖКГ» (виконавець) та ОСОБА_1 ВУКГ (замовник) Договір про надання послуг з приймання та захоронення твердих побутових відходів (самовивіз) №10/76 (далі - Договір), згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з виконання робіт з приймання та захоронення твердих побутових відходів (далі - ТПВ) накопичених у замовника, а замовник зобов'язується своєчасно оплатити виконання цих робіт. Відповідно до умов Договору:

- загальна вартість захоронення твердих відходів та Договору становить 614 880,00 грн. з ПДВ (пункти 1.6., 1.7 Договору);

- вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги (пункт 2.1 Договору);

- замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги, протягом 5-ти днів з моменту підписання такого акту (пункт 2.2 Договору);

- виконавець зобов'язаний своєчасно та якісно надавати послуги з приймання та захоронення твердих побутових відходів (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору);

- замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги з приймання та захоронення ТПВ згідно умов цього Договору (підпункти 3.2.2, 3.2.4 пункту 3.2 Договору);

- розрахунки за надані послуги здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 4.3 Договору);

- Догові набуває чинності з моменту його підписання і діє до 03.07.2015р. (пункт 7.8. Договору).

Згідно частини 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а з відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За правовим змістом укладений між сторонами Договір є змішаним договором - надання послуг з окремими елементами договору підряду.

Згідно визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем (виконавцем) належним чином виконано та передано відповідачу (замовнику) обумовлені Договором роботи по утилізації твердих побутових відходів, про що сторонами було складено, без зауважень підписано та скріплено печатками обох підприємств відповідні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

акт №2367 від 30.12.2014р. на суму 30 539,04 грн.,

акт №2152 від 30.11.2014р. на суму 28 591,92 грн.,

акт №1957 від 31.10.2014р. на суму 34 074,60 грн.,

акт №1748 від 30.09.2014р. на суму 30 410,94 грн.,

акт №1565 від 31.08.2014р. на суму 25 466,28 грн.,

акт №1368 від 05.08.2014р. на суму 28 386,96 грн., а всього 177 469,74 грн. (копії актів залучено до матеріалів справи, а оригінали подано позивачем для огляду в судовому засіданні).

Суд звертає увагу на те, що строк дії договору сторонами було встановлено до 03.07.2015р. і доказів продовження договору на новий строк суду не подано. Разом із тим, позивач фактично надав послуги відповідачу, і відповідач не відмовився від їх прийняття, а відтак у відповідача виник обов'язок оплатити фактично надан та прийняті без зауваженьі послуги, за ціною, зазначеною у підписаних актах.

Утворення твердих побутових відходів є процесом безперервним, а відтак - безперервною є необхідність їх вивезення та утилізації з метою дотримання належного санітарного стану. При цьому пунктом 2.1 Договору сторонами погоджено, що вартість послуг визначається по факту їх надання , главою 50 ЦК України не визначено закінчення строку дії договору підставою для припинення зобовязання, а відповідно до частини 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення.

В силу частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, проаналізувавши подані позивачем первинні документи (акти здачі-приймання робіт (надання послуг), судом встановлено, що послуги були позивачем надані, відповідачем без зауважень прийняті, а відтак - мають бути оплачені на умовах та у строк, погоджені сторонами.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи виписок банку по рахунку КП «Макарівське ВУЖКГ» за період з 13.08.2014р. по 10.12.2014р. відповідачем було перераховано кошти в якості плати за надані послуги з приймання, вивозу та захоронення ТПВ на загальну суму 42 500,00 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На твердження позивача, в порушення умов Договору відповідач за виконані роботи (надані послуги) з позивачем в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 ВУКГ утворилась прострочена заборгованість на загальну суму 134 969,74 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 29.01.2015р. №35, в якій вимагав негайно сплатити заборгованість за надані послуги згідно Договору, шляхом перерахування грошових коштів за зазначеними реквізитами. Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0800001879061 відповідач зазначену претензію отримав 31.01.2015р., проте доказів надання обґрунтованої відповіді або задоволення вимоги позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалами господарського суду Київської області від 02.10.2015р., від 13.10.2015р. та від 10.11.2015р. було зобов'язано відповідача подати документи, що підтверджують сплату коштів за Договором, а також запропоновано відповідачу подати відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором або відзив на позовну заяву суду не представив.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ОСОБА_1 ВУКГ своїх договірних зобов'язань перед КП «Макарівське ВУЖКГ» щодо оплати виконаних робіт (наданих послуг), відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 134 969,74 грн. (177 469,74 грн. (вартість послуг за актами) - 42 500,00 грн. (часткова оплата)) є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 329,61 грн. та інфляційні втрати в сумі 8742,29 грн.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену правову позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості наданих послуг, встановлені Договором;

- спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України та здійснивши перерахунок заявлених до стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань в межах визначеного позивачем періоду, а саме

первинний документ строк оплати фактично сплачено, грн.основний борг , грн.кількість днів прострочення 3% річних, грн.інфляційні втрати, грн. Акт №1368 від 05.08.14 на 28386,96 грн. 09.08.2014р. 28 386,96 11-13.08.2014 7,00 0 Платіжне доручення від 13.08.2014р. 2 600,00 25 786,96 14-18.08.2014 10,60 206,30 Платіжне доручення від 18.08.2014р. 3 000,00 22 786,96 19.08.2014 1,87 0 Платіжне доручення від 19.08.2014р. 2 000,00 20 786,96 20-21.08.2014 3,42 0 Платіжне доручення від 21.08.2014р. 2 500,00 18 286,96 22.08.2014 1,50 0 Платіжне доручення від 22.08.2014р. 4 000,00 14 286,96 23-26.08.2014 4,70 0 Платіжне доручення від 26.08.2014р. 3 000,00 11 286,96 27.08.2014 0,93 0 Платіжне доручення від 27.08.2014р. 3 000,00 8 286,96 28.08.2014 0,68 0 Платіжне доручення від 28.08.2014р. 3 400,00 4 886,96 29.08-04.09.2014 2,81 0 Акт №1565 від 31.08.14 на 25466,28 грн. 04.09.2014р. 30 353,24 05.09-04.10.2014 74,84 880,24 Акт №1748 від 30.09.14 на 30410,94 грн. 04.10.2014р. 60 764,18 05-09.10.2014 24,97 0 Платіжне доручення від 09.10.2014р. 5 000,00 55 764,18 10.10.2014 4,58 0 Платіжне доручення від 10.10.2014р. 3 000,00 52 764,18 11-16.10.2014 26,02 1 266,34 Платіжне доручення від 16.10.2014р. 3 000,00 49 764,18 17.10.2014 4,09 0 Платіжне доручення від 17.10.2014р. 3 000,00 46 764,18 18.10-04.11.2014 69,19 0 Акт №1957 від 31.10.14 на 34074,60 грн. 04.11.2014р. 80 838,78 05.11-04.12.2014 199,33 1 535,94 Акт №2152 від 30.11.14 на 28591,92 грн. 04.12.2014р. 109 430,70 05-10.12.2014 53,97 0 Платіжне доручення від 10.12.2014р. 5 000,00 104 430,70 11.12.2014-03.01.2015 206,00 3 132,92 Акт №2367 від 30.12.14 на 30 539,04 грн. 03.01.2015р. 134 969,74 04.01-13.10.2015 3 139,43 04.01-24.11.2015 53 313,05 Всього по актах 177469,74 грн. 42 500,00 134 969,74 3 835,93 60 334,79 судом встановлено, що за заявлений позивачем період з відповідача належить до стягнення на користь позивача три проценти річних в сумі 3 835,93 грн. та інфляційні нарахування в сумі 60 334,79 грн.

Позивачем заявлено до стягнення три проценти річних в сумі 2 329,61 грн. та інфляційні втрати в сумі 8 742,29 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась, суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, за таких обставин позов підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 виробничого управління комунального господарства на користь позивача - комунального підприємства «Макарівське виробниче управління житлово-комунального господарства» 146 041,64 грн. заборгованості, з яких: 134 969,74 грн. основного боргу, інфляційні нарахування в сумі 8 742,29 грн. та три проценти річних в сумі 2 329,61 грн.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до статті 49 ГПК України, відшкодування позивачу судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства «Макарівське виробниче управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 виробничого управління комунального господарства задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 виробничого управління комунального господарства (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Пролетарська, буд. 21, код ЄДРПОУ 03346791)

на користь комунального підприємства «Макарівське виробниче управління житлово-комунального господарства» (08000, Київська обл., смт Макарів, вул. Піонерська, буд. 13, код ЄДРПОУ 03346749)

134 969,74 грн. (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень сімдесят чотири копійки) основної заборгованості,

2 329,61 грн. (дві тисячі триста двадцять дев'ять гривень шістдесят одну копійку) процентів річних,

8 742,29 грн. (вісім тисяч сімсот сорок дві гривні двадцять дев'ять копійок) інфляційних втрат,

2 190,62 грн. (дві тисячі сто дев'яносто гривень шістдесят дві копійки) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 02.12.2015р.

Суддя О.В. Конюх