Рішення

від 25.11.2015 по справі 904/9277/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.15р. Справа № 904/9277/15

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Дніпродзержинськ

до Приватного підприємства "ВЕСКО-АВС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 725,38 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 00.01.0171 від 02.11.2015)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "Веско-АВС" про стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії № 522т від 06.09.2011 у розмірі 4 725,38 грн., з яких: 4 339,92 грн. основний борг, 385,46 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.11.2015.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 09.11.2015 на 25.11.2015.

25.11.2015 судове засідання відбувалось з 11:00 до 11:20. В судовому засіданні був присутній представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

25.11.2015 об 12:11 год. представник відповідача електронною поштою надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що отримав ухвалу від 09.11.2015 лише 25.11.2015 о 10:23 год.

Суд не приймає до уваги клопотання відповідача, оскільки дане клопотання було надіслано до суду після проведення судового засідання, що підтверджується протоколом від 25.11.2015, в якому зазначено, що час закінчення судового засідання - 11:20 год.

Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 06.11.2015 (а.с.34). Отже, відповідач мав змогу подати відзив на позовну заяву, але своїм правом не скористався.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2011 між Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради „ДніпродзержинськтепломережаВ» (постачальник) та Приватним підприємством „Веско - АВСВ» (споживач) було укладено договір № 522т на відпуск теплової енергії (а.с.10).

Відповідно до пункту 1.1 договору, предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у цьому договорі.

Згідно з пунком 2.2 договору, постачальник проводить відпуск теплоенергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДНБ по об'єктах споживача, згідно адресу: пр. Аношкіна, 58-58 - без приладу облік, Джерело - ДТЕЦ. Загальна опалювальна площа - 48,7 кв.м.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з жовтня 2013 по березень 2014 на загальну суму 4 339,92 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії за вказаний період та виставленими позивачем відповідачу платіжними вимогами (рахунками) на вищезазначену суму (а.с.15-26). Вказані акти направлялись відповідачу з супровідним листом, що підтверджується поштовим описом вкладення (а.с.14 на обороті), але не були підписані відповідачем. У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач заперечував проти даних, вказаних у актах.

Пунктом 5.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної у договорі місячної кількості теплоенергіії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідно до пункту 5.2 договору, всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу. Двосторонній акт про постачання т/е споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 4 339,92 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.1 договору, строк є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі представники сторін не надали.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 339,92 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини між сторонами по справі виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, до яких має застосовуватися Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", який встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за т/е нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 21.11.2013 по19.10.2014 у сумі 385,46 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.9), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 385,46 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України при повному задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Веско-АВС" (51934, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 31692621) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168; ідентифікаційний код 03342573) - 4 339,92 грн. основний борг, 385,46 грн. пеню, 1 218,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.2015

Суддя ОСОБА_2