Рішення

від 19.11.2015 по справі 917/2254/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 Справа №917/2254/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36000 в особі Кременчуцької філії, вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601

до Кременчуцької міської організації Інвалідів війни, збройних сил та учасників бойових дій, вул. Карла Маркса, 10а, м. Кременчук, 39600

про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №10-75/3161 від 18.03.2015

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді за №1364 від 19.04.2013 у розмірі 7469,79 грн, з яких: заборгованість за спожиту теплову енергію - 4952,42 грн; пеня - 1161,59 грн; інфляційні - 1288,25 грн; 87,53 грн - 3% річних.

Від позивача надійшла заява про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 4952,42 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в частині стягнення з відповідача інфляційних та річних, в обґрунтування позову посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати спожитої теплової енергії.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позов частково в сумі 4952,42 грн та не заперечує проти стягнення судового збору в розмірі 1218,00 грн; заперечує проти стягнення пені, інфляційних та річних, посилаючись на недостатність фінансування і відсутність коштів на рахунку.

Представник відповідача правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

19.04.2013 Публічне акціонерне товариство "Полтаватеплоенерго" та Кременчуцька організація Інвалідів війни, збройних сил та учасників бойових дій уклали договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №1364.

Згідно з п. 1 зазначеного договору Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Відповідно до додатку №4 до Договору Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття розрахунковий період та календарний місяць при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними.

Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводити до 10-го числа наступного за розрахунковим.

Порушуючи договірні зобов'язання, відповідач в повному обсязі не розрахувався за теплову енергію, спожиту в період з квітня 2014 року по квітень 2015 рік, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 4952,42 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу, в зв'язку зі сплатою відповідачем вказаного боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд припиняє провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 4952,42 грн основного боргу.

Позивач просить стягнути з відповідача 1161,59 грн пені.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546 та 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Згідно з п. 6 договору за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.

За розрахунком позивача, перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 1161,59 грн за період з 15.05.2014 по 31.08.2015.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в сумі 87,53 грн та 1288,25 грн інфляційних за період з 15.05.2014 по 31.08.2015.

Заперечення відповідача проти стягнення інфляційних та 3% річних судом відхиляються, оскільки їх нарахування передбачено договором та чинним законодавством.

Також, суд не встановив наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді стягнення пені.

Із заявою про зменшення розміру пені відповідач до суду не звертався.

Крім того, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК України).

Враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу, суд задовольняє позов частково.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кременчуцької міської організації Інвалідів війни, збройних сил та учасників бойових дій, вул. Карла Маркса, 10а, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 24828459 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36000 в особі Кременчуцької філії, вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601, код 25717118 -1161,59 грн пені, 1288,25 грн інфляційних, 87,53 грн - 3% річних, 1218,00 грн судового збору на р/р 26005054501124 в Полт. ГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код 25717118.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 4952,42 грн.

Повне рішення складено 20.11.2015

Суддя Д.М. Сірош