Рішення

від 01.12.2015 по справі 909/1186/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 р. Справа № 909/1186/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна,34, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Приватного підприємства "Лікувально-профілактичний стоматологічний комплекс "Нейт АДРЕСА_1,76018

про стягнення заборгованості в сумі 7979,77грн.

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність № 10 від 02.11.15 )-представник;

Від відповідача представники не з'явилися.

встановив

товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Лікувально-профілактичний стоматологічний комплекс "Нейт" про стягнення заборгованості в сумі 7 709,71 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2015року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.11.2015року. Ухвалою суду від 05.11.2015року в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 19.11.2015року. Ухвалою суду від 19.11.2015року з метою надання можливості позивачу подати уточнення щодо позовних вимог, розгляд справі відкладено на 01.12.2015року.

01.12.2015року від позивача, через канцелярію суду, поступила заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№ 12935/15 від 01.12.2015року), в якій позивач, просить суд стягнути з відповідача 7979,77грн. заборгованості.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Господарський суд приймає подану заяву до розгляду. Таким чином, предметом спору даної справи є стягнення 3850,95грн. основного боргу, 1855,31грн. пені, 3% річних - 160,97грн. інфляційних збитків - 733,91 грн.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду матеріалів справи повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням копій ухвал на відповідну адресу відповідача.

В свою чергу, згідно частини 3 пункту 3.12.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Від відповідача не надійшло жодних заяв, клопотань, зокрема, про неможливість взяти участь в судовому засіданні або надати суду докази з причин, що від них не залежать.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд з'ясовано наступне.

Між сторонами по справі 16 жовтня 2012року укладено договір № 98 купівлі - продажу теплової енергії. Відповідно до п.1 договору, теплопостачальна організація (позивач) зобов`язалася продавати (постачати) споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді у відповідності з умовами договору, а відповідач - своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 3.2.8 договору сторонами погоджено, що відповідач зобов'язався вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), на підставі показів приладу обліку згідно з діючими тарифами (цінами), встановленими у порядку, визначеному законодавством (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.5 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться

на підставі виставлених позивачем рахунків. Остаточний розрахунок здійснюється в 5-денний термін після дати одержання рахунку (п.7.7. договору).

На виконання умов договору позивач продав (поставив) відповідачу теплову енергію загальною вартістю 3850,95грн., що підтверджується актами про обсяги спожитої теплової енергії та рахунками за теплову енергію9 (аркуш справи 39- 94).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.10. договору передбачено, що у випадку несплати у терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються договірними зобов'язаннями, вимогами Правил користування в частині припинення теплової енергії, а на суми невиконаного зобов'язання нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, починаючи з дня наступного за датою остаточного розрахунку до дня фактичної оплати. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію, позивачем на підставі п.7.10 договору нараховано 1855,31грн. пені, 3% річних - 160,97грн. інфляційних збитків - 2112,54грн..

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Розрахунок пені, інфляційних та 3% річних є арифметично вірним. Таким чином до стягнення підлягають 3850,95грн. основного боргу, 1855,31грн. пені, 3% річних - 160,97грн. інфляційних збитків - 2112,54грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1218грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 218, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до Приватного підприємства "Лікувально-профілактичний стоматологічний комплекс "Нейт" про стягнення заборгованості в сумі 7979,77грн. - задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства "Лікувально-профілактичний стоматологічний комплекс "Нейт" АДРЕСА_2 (код 25067873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, (код 38162272) - 3850,95грн. основного боргу (три тисячі вісімсот п"ятдесят грн. 95 коп.), 1855,31грн. пені (одна тисяча вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 31коп.), 3% річних - 160,97грн. (сто шістдесят грн. 97коп.), інфляційних збитків - 2112,54грн. інфляційних збитків ( дві тисячі сто дванадцять грн. 54коп.) та 1218грн. (одна тисяча вісімнадцять грн. 00коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.15

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.