Рішення

від 17.11.2015 по справі 911/4413/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"17" листопада 2015 р. Справа № 911/4413/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Автобаза № 1», м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., Броварський р-н, с. Велика Димерка про стягнення 28739 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_2 - дов. від 05.11.2015 № 01/516 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Автобаза № 1» (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 28739 грн., з яких 22529 грн. основного боргу, 5308,70 грн. інфляційні втрати, 901,30 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором-заявкою на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні від 11.03.2015 № 27 щодо здійснення повного розрахунку за надані транспортні послуги з перевезення вантажу.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до узгодженого договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні від 11.03.2015 № 27 (далі - договір-заявка), завірена копія якого залучена до матеріалів справи, позивач зобов'язався надати відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу.

Дата та час завантаження згідно умов договору-заявки - є 11.03.2015 об 09:00.

Маршрут перевезення: Німеччина - Україна.

Місце завантаження, контактні особи - Littcher Str. 12 c, DE 53842 Troisdorf/Germany, + 49 (0) 2241 49 300 24 Michael Gross.

Пункт замитнення - Lutticher Str. 12 c, DE 53842 Troisdorf/Germany.

Пункт розмитнення - Київська обл., Макарівський р-н., с. Копилів.

Місце розвантаження, контакті особи - смт Чабани, вул. Машинобудівна, 1.

Необхідні документи: ЦМР.

Дата доставки вантажу - 16.03.2015.

Фрахтова сума перевезення - 1500 євро протягом 14 банківських днів по отриманню оригіналів документів.

Умови оплати - безготівкова, протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів.

На виконання умов договору-заявки, позивачем було здійснено перевезення вантажу до місця призначення і видано його вантажоотримувачу, що підтверджується відміткою отримувача у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Для оплати наданих транспортних послуг з перевезення вантажу позивач надіслав відповідачу рахунок від 17.03.2015 № 395 на суму 35529 грн., що підтверджується експрес-накладною нова пошта від 18.03.2015 № 59000100840161. Завірені копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за надані транспортні послуги з перевезення вантажу не виконав, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положеннями ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору-заявки, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за надані транспортні послуги з перевезення вантажу, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 22529 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 22529 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиторські послуги.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за надані транспортні послуг з перевезення вантажу, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період прострочення з 30.03.2015 по 31.08.2015 складають 5308,70 грн., 3% річних за період прострочення з 30.03.2015 по 31.08.2015 складають 901,30 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 5218,18 грн., 3% річних в розмірі 317,52 грн. В решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат розмірі 90,52 грн., 3 % річних в розмірі 583,78 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 22529 грн. основного боргу, 5218,18 грн. інфляційних втрат, 317,52 грн. 3 % річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07442, Київська обл., Броварський район, смт Велика Димерка, вул. Польова, 5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Автобаза № 1» (02121, м. Київ, вул. Колекторна, 17, ідентифікаційний код 03449083) 22529 (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. основного боргу, 5218 (п'ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 317 (триста сімнадцять) грн. 52 коп. 3% річних, 1784 (одну тисячу сімсот вісімдесят чотири) грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 30.11.2015.