Рішення

від 02.12.2015 по справі 924/1678/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2015 р.Справа № 924/1678/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчук І.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Булкін" м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Скриня" м. Хмельницький

про стягнення 69795,30 грн., з яких 60379,51 грн. основного боргу, 8953,72грн. пені, 462,07грн. 3% річних

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

встановив: позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 69795,30 грн., з яких 60379,51 грн. - основного боргу за поставлений згідно дистриб'юторського договору №1-11850 від 21.01.2015р. товар, 462,07 грн. 3% річних, 8953,72 грн. пені, посилаючись на умови дистриб'юторського договору №1-11850 від 21.01.2015р., товаро-транспортні накладні, ст. ст. 11,15,16,204,526,530,549,610-611,625,629,655,693 ЦК України.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився , однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача , за наявними у справі матеріалами.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд спору як передбачено ст. 64 ГПК України . Ухвали суду направлені відповідачу за адресами зазначеними в ЄДРЮО та ФОП та позовній заяві.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Булкін" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Скриня" (Дистриб'ютор) 21 січня 2015 року укладено дистриб'юторський договір №1-11850, згідно умов якої Продавець продає, а дистриб'ютор купує продукцію з метою її розміщення й продажу на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що продукція рахується проданною Продавцем і прийнятою Дистриб'ютором по кількості в момент прийняття продукції на складі продавця після перевірки кількості продукції по кожній позиції і при умові оформлення відповідних документів, а саме відповідним чином оформленої довіреності по кількості продукції, вказаної в супровідних документах, підписи уповноваженого представника Дистриб'ютора в розхідній накладній продавця. (п.4.6. угоди).

Відповідно до п.п.6.6,6.7 договору розрахунки здійснюються в національній грошовій одиниці України по безготівковому розрахунку. Дистриб'ютор здійснює оплату за поставлену продукцію на поточний рахунок продавця, вказаний в даному договорі на підставі розхідної накладної. Платіж рахується здійсненим, а оплата проведеною з моменту зарахування грошових коштів банківською установою на поточний рахунок продавця.

Як визначено п.6.8 договору, розрахунки здійснюються по безготівковому розрахунку з відстрочкою платежу 21 календарний день з дати поставки продукції, сторони по даному договору можуть проводити взаємозалік зустрічних однорідних вимог.

У відповідності до п.10.2 договору при порушенні строків оплати продукції, передбачених даним договором, Дистриб'ютор оплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в момент порушення, від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочки платежу.

Згідно п.12.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2015р., а в частині фінансових зобов'язань - до фактичного виконання таких зобов'язань.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Сторонами підписано додатки №№1,2,3,4,5 до угоди.

На виконання укладеного договору, товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Булкін" передано товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Скриня" згідно товаро -транспортних накладних №БЄ2-0000141658 від 25.05.2015р. на суму 41870,61грн., №БЄ2-0000171024 від 23.06.2015р. на суму 18508,90 грн. відповідно.

Відповідач не розрахувався за отриманий товар, утворивши заборгованість в сумі 60379,51 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків підписаного та скріпленого печатками сторін.

Дану заборгованість позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, відповідно до п.10.2 договору, ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 462,07 грн. - 3% річних та 8953,72 грн. пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України ).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено дистриб'юторський договір №1-11850 від 21.01.2015 року, на підставі якої позивачем за товаро-транспортних накладних №БЄ2-0000141658 від 25.05.2015р. на суму 41870,61грн., №БЄ2-0000171024 від 23.06.2015р. на суму 18508,90 грн. поставлено відповідачу товар. Натомість, відповідач отриманий товар не оплатив, утворивши заборгованість в сумі 60379,51 грн. Доказів по сплату основного боргу суду не подано.

Згідно приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 462,07 грн. 3% річних згідно поданого розрахунку.

Перевіривши поданий позивачем 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність нарахування 462,07 грн. 3% річних.

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п.10.2 дистриб'юторського договору №1-11850 від 21.01.2015р. сторони погодили, що при порушенні строків оплати продукції, передбачених даним договором, Дистриб'ютор оплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діє в момент порушення, від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочки платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 8953,72 грн. пені згідно поданого розрахунку.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування пені в розмірі 8937,18 грн. (позивач помилково визначив ставку НБУ за 25.09.2015р. - 27%, проте 25.09.2015р. значиться - 22%).

Враховуючи викладене, в частині стягнення пені в розмірі 16,54 грн. слід відмовити.

Доказів, які б спростовували позовні вимоги та докази про сплату боргу суду не подано.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32, 33, 44, 49, 82, 85 ,116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Булкін" м. Одесса до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Скриня" м. Хмельницький про стягнення 69795,30 грн., з яких 60379,51 грн. основного боргу, 8953,72грн. пені, 462,07грн. 3% річних задоволити частково .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Скриня" АДРЕСА_1 (код 38428150) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Булкін" м. Одесса, вул. Генерала Петрова,14 (код 39299962) 60379,51 грн. (шістдесят тисяч триста сімдесят дев'ять грн. 51 коп.) боргу, 462,07 грн. (чотириста шістдесят дві грн. 07 коп.) 3% річних, 8937,18 грн. ( вісім тисяч дев'ятсот тридцять сім грн. 18 коп.) пені, 1217,71 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять грн. 71 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення 16,54 грн. пені відмовити.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи; 2 - позивачу (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14) ; 3 - відповідачу (АДРЕСА_2).