Постанова

від 30.11.2015 по справі 904/8524/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015 року Справа № 904/8524/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

При секретарі Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №00.01.0169 від 28.10.15; від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №107-01-23/49 від 16.06.15; від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність №б/н від 29.10.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинського Державного Технічного Університету

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2015 року у справі № 904/8524/15

за позовом комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Дніпродзержинського Державного Технічного Університету, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 8 877,70 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2015 року (суддя Соловйова А.Є.) позовні вимоги комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» - задоволені.

Суд стягнув з Дніпродзержинського Державного Технічного Університету на користь комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» 8 877 грн. - основного боргу та судовий збір.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Дніпродзержинський Державний Технічний Університет звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що суд порушив принцип особистої господарської відповідальності, оскільки боржником є Дніпродзержинський комерційний технікум Дніпродзержинського Державного Технічного Університету ( споживач за договором), який має окреме бюджетне фінансування та є відокремленим структурним підрозділом Дніпродзержинського Державного Технічного Університету, а заборгованість стягнута судом з Дніпродзержинського Державного Технічного Університету, який навіть не брав участь у розгляді справи.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду та відмови у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 30 листопада 2015 року.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду змінити, вказавши в рішенні про стягнення суми боргу з Дніпродзержинського Державного Технічного Університету в особі відокремленого підрозділу Комерційний технікум Дніпродзержинського Державного Технічного Університету.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти стягнення суми боргу з Дніпродзержинського Державного Технічного Університету в особі відокремленого підрозділу Комерційний технікум Дніпродзержинського Державного Технічного Університету.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01 лютого 2013 року комунальне підприємство В«ДніпродзержинськтепломережаВ» (Позивач, Постачальник) та Дніпродзержинський комерційний технікум ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ (Відповідач, Споживач) уклали договір №145т на відпуск теплової енергії (в подальшому переукладений 16 грудня 2013 року на тих самих умовах) (надалі - Договір), предметом якого є продаж Постачальником Споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в Договорі (п.1.1. Договору). Постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах Споживача, згідно адрес: вул. Коваленко, 10, пр. Аношкіна, 84 (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, або в іншій формі згідно з чинним законодавством.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у Постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує Постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Згідно з п.9.1. Договору, встановлений строк дії з дня його підписання обома Сторонами до 31 грудня 2013 року, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією зі сторін.

Звертаючись до Дніпродзержинського Державного Технічного Університету із позовом про стягнення 8 877,70 грн. за договором № 145т про закупівлю послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодагентами) (відпуск теплової енергії), позивач - комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» посилався на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію в грудні 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що в період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013року Позивачем реалізовано, а Відповідачем отримано, проте не сплачено за теплову енергію у кількості 32,4136 Гкал загальною вартістю 8 877,70 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач в період з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 рік надав, а Відповідач отримав теплову енергію у кількості 32,4136 Гкал загальною вартістю 8 877,70 грн., що підтверджується актом № А.12-8178 про постачання теплової енергії, платіжною вимогою №сч.12-7393, актом звіряння взаємних розрахунків станом на 05 травня 2015 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, у порушення умов договору відповідач не оплатив за отриману теплову енергію, на підставі чого колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення суми боргу на користь позивача.

При цьому, доводи апелянта про те, що суд порушив принцип особистої господарської відповідальності, є частково обґрунтованими.

Так, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, Дніпродзержинський Державний Технічний Університет є державною організацією та має у своєму складі відокремлений підрозділ - Дніпродзержинський Комерційний технікум Дніпродзержинського Державного Технічного Університету.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами, але вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них.

Як вбачається з положення про Дніпродзержинський Комерційний технікум Дніпродзержинського Державного Технічного Університету, він не є юридичною особою, для здійснення функцій з фінансово-господарської діяльності Дніпродзержинський Комерційний технікум Дніпродзержинського Державного Технічного Університету має свої рахунки у відділенні Державного казначейства м. Дніпродзержинська.

Відповідно до статей 2, 80, 91, 92, 95, 96 Цивільного кодексу України право бути стороною у справі та нести відповідну відповідальність мають юридичні особи, а не їх структурні підрозділи, що діють від імені юридичних осіб і не є самостійними суб'єктами цивільних правовідносин, тому господарський суд першої інстанції обґрунтовано визнав відповідачем по справі саме Дніпродзержинський Державний Технічний Університет.

Як роз'яснено у пункті 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

При цьому, слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Оскільки господарський суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, але не зазначив у рішенні про стягнення суми боргу з юридичної особи в особі його відокремленого підрозділу - Дніпродзержинського Комерційного технікуму Дніпродзержинського Державного Технічного Університету, то рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Інші доводи відповідача є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинського Державного Технічного Університету - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2015 року у справі № 904/8524/15 - змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« Стягнути з Дніпродзержинського Державного Технічного Університету ( 51918, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Дніпробудівська будинок 2, код ЄДРПОУ 02070737) в особі його відокремленого підрозділу - Дніпродзержинського Комерційного технікуму Дніпродзержинського Державного Технічного Університету ( 51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Коваленка будинок 10, код відокремленого підрозділу юридичної особи 38593237) на користь комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Петровського, 168, код ЄДРПОУ 03342573) 8 877 грн. - основного боргу та 1 218 грн. судового збору».

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 грудня 2015 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус