Постанова

від 15.10.2015 по справі 810/2492/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року 810/2492/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югов-Проект» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Югов-Проект» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2014 № 0002082201/3624 та № 0002072201/3623.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2014 рік на суму 24 794, 00 грн. та завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 281 346, 00 грн., у зв'язку з відсутністю господарських відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Форс», оскільки реальність господарських операцій з вказаним суб'єктом господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та на отримання бюджетного відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами. Позивач зазначає, що до перевірки відповідачеві були надані всі первинні документи, які засвідчують реальність господарських операцій, а тому донарахування податкових зобов'язань вважає протиправним.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що надані ТОВ «Югов-Проект» до перевірки первинні документи складені не належним чином, а тому, відповідно, вказані документи не можуть підтверджувати реальність здійснення господарських операцій між позивачем та відповідним контрагентом. На думку відповідача, вказана обставина свідчить про відсутність підстав щодо формування на їх основі даних податкового кредиту за відповідний період.

Окрім того, відповідач, посилаючись на акт від 29.05.2014 № 370/22-03/37116814 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК Форс» (ЄДРОПУ 37116814) за період діяльності з 01.07.2013 по 30.04.2014», зазначив про те, що у вказаного контрагента позивача відсутні основні фонди (не встановлено місце знаходження підприємства), технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та інші умови для ведення господарської діяльності, що на думку відповідача, свідчить про фіктивний характер господарських відносин між ТОВ «Югов-Проект» та ТОВ «БК Форс».

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, явку представника у судове засідання не забезпечив та надіслав на адресу суду клопотання б/н б/д (вх. № 17157/15 від 15.10.2015) про здійснення розгляду справи без участі представника відповідача у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні 15.10.2015 представник позивача подав письмові пояснення по справі б/н від 12.10.2015 та клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вказане клопотання позивача було задоволено судом, про що було постановлено протокольну ухвалу із занесенням до журналу судового засідання. У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 ОСОБА_1 від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З 08.09.2014 по 12.09.2014 Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Югов-Проект» (код ЄДРПОУ 3575228) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Форс» (код ЄДРПОУ 37116814) за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, за результатами проведення якої був складений акт від 19.09.2014 № 2433/10-16-22-01/35752228.

Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п.201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, позивачем було занижено суму податку на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет в сумі 24 794, 00 грн., у тому числі за січень 2014 року в сумі 24 794, 00 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 281 346, 00 грн., у тому числі за січень 2014 року в сумі 281 346, 00 грн.

Вказані висновки були засновані на підставі тверджень контролюючого органу про те, що правочини, які були укладені між ТОВ «Югов -Проект» та ТОВ «БК Форс» у січні 2014 року, не спричинили настання юридичних наслідків, оскільки операції між позивачем та вищевказаними контрагентами не мали реального характеру.

У вказаному акті перевірки податком органом було зазначено про те, що надані до перевірки первинні документи складені з порушенням вимог щодо їх оформлення, що не дає підстави відносити отримані послуги до господарської діяльності підприємства та на їх основі формувати дані податкового кредиту декларації з податку на додану вартість.

Також, відповідачем було зазначено про те, що інформація, зазначена в податкових накладних та актах наданих послуг, носить загальний характер та не містить інформації щодо того, які саме роботи виконувались.

Окрім того, посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки було вказано на те, що ТОВ «Югов-Проект» не надано до перевірки документів, які підтверджують доцільність наданих ТОВ «БК Форс» позивачу відповідних послуг.

Також, відповідач, посилаючись на акт від 29.05.2014 № 370/22-03/37116814 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «БК Форс» (ЄДРОПУ 37116814) за період діяльності з 01.07.2013 по 30.04.2014», зазначив про те, що у вказаного контрагента позивача відсутні основні фонди (не встановлено місце знаходження підприємства), технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та інші умови для ведення господарської діяльності, що, на думку податкового органу, також свідчить про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності та про нікчемність угод, укладених з ТОВ «БК Форс».

Таким чином, посадовими особами ДПІ ГУ ДФС в Обухівському районі у Київській області було зазначено, що взаємовідносини між ТОВ «Югов-Проект» та ТОВ «БК Форс» не спричинили реального настання господарських операцій.

На підставі акта перевірки ДПІ ГУ ДФС в Обухівському районі у Київській області було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 00027072201/3623, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 281 346, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0002082201/3624, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37 191, 00 грн., у тому числі податкове зобов'язання в розмірі 24 794, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12 397, 00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області зі скаргою вих. № 1217 від 17.12.2014, у якій просив вказаний контролюючий орган скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0002082201/3624 та № 0002072201/3623.

Головним управлінням ДФС у Київській області було розглянуто вказану скаргу та винесено рішення № 442//10/10-36-10-01-04 від 12.02.2015, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а відповідні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Крім того, рішенням Державної фіскальної служби України від 30.04.2015 №9427/6/99-99-10-01-04-25 також було залишено без задоволення скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення від 07.11.2014 № 0002082201/3624 та № 0002072201/3623.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням вищестоящого контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

09.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Югов-Проект» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Форс» (Виконавець) був укладений договір на виконання робіт № 090114, за умовами якого виконавець зобов'язався у січні 2014 року здійснити передпродажну підготовку приводної техніки (програмування перетворювачів частоти Danfoss FC51) для відповідних алгоритмів роботи, а замовник зобов'язується прийняти роботи та своєчасно здійснити оплату на умовах, визначених договором.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що роботи з передпродажної підготовки приводної техніки передбачені для наступних алгоритмів роботи: управління насосної станції підвищення тиску в багато поверховому будинку; управління насосної станції підвищення тиску в приватному будинку котеджного типу; управління мережевими циркуляційними насосами ГВП в багато поверховому будинку; управління мережевими циркуляційними насосами ГВП в приватних будинках котеджного типу; управління насосами пожежних станцій; управління поточно-витяжними установками комерційних та торгівельних центрів; управління холодильниками, компресорними станціями комерційних торгівельних центрів; управління вентиляторами конденсаторів холодильних установок; управління насосами блочних теплопунктів комерційних, жилих багатоповерхових, громадських та промислових будинків.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість договору визначається сумарною вартістю виконаних робіт, на підставі погоджених специфікацій до даного договору.

Кількість переданого на передпродажну підготовку обладнання (об'єм виконаних робіт) визначається та вказується в специфікаціях до даного договору (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору порядок розрахунків за договором встановлюється наступний: замовник оплачує 100 % вартості виконаних протягом 90 календарних діб з моменту підписання актів виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктом 3 договору передбачено, що передача обладнання для передпродажної підготовки проводиться на складі замовника в м. Обухів.

Передача обладнання для передпродажної підготовки проводиться попалетно згідно підписаних специфікацій доданого договору.

Всі роботи по передпродажній підготовці приводної техніки (програмування перетворювачів частоти Danfoss FC51) виконується на складі замовника в м. Обухів.

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Також, 09.01.2014 між сторонами було підписано Специфікації до договору на виконання робіт № 09.01.2014, яким сторонами було погоджено номенклатуру, кількість обладнання, що передається на передпродажну підготовку, а також вартість робіт з передпродажної підготовки.

Так, зокрема, судом встановлено, що між сторонами було підписано 31 Специфікація.

З метою виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Форс» виконало перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Югов-Проект» роботи з передпродажної підготовки відповідного обладнання на загальну суму 1 836 840, 00 грн., про що були складені акти наданих послуг № ПН-00000112 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000113 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000114 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000115 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000116 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000117 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000118 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000119 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000120 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000121 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000122 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000123 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000124 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000125 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000126 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000127 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000128 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000129 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000130 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000131 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000132 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000133 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000134 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000135 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000136 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000137 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000138 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000139 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000140 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000141 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.), № ПН-00000142 від 31.01.2014 на суму 38 640, 00 грн. (в тому числі ПДВ в сумі 6 400, 00 грн.), які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за виконані роботи розрахувався в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1633 від 31.01.2014.

ТОВ «БК Форс» було виписано ТОВ «Югов-Проект» наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 453 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 454 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 455 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 456 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 457 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 458 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 459 від 28.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 460 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 461 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 461 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 462 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 463 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 464 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 465 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 466 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 467 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 468 від 29.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 469 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 470 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 471 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 472 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 473 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 474 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 475 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 476 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 477 від 30.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 478 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 479 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 480 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 481 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 482 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

- податкова накладна № 483 від 31.01.2014 на суму 59 940, 00 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 9 990, 00 грн.);

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту січня 2014 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 р. від 20.02.2014 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.7 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201. 8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Така позиція викладена, зокрема, в ОСОБА_1 адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується також з нормами Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до зазначених нормативно-правових актів передумовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарською операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У вищевказаному ОСОБА_1 №742/11/13-11 від 02.06.2011р. Вищий адміністративний суд України зазначив, що для визначення правомірності відображення руху активів в процесі здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи на перевезення, зберігання товарів тощо.

За приписами зазначеного листа, в рамках судового розгляду справи мають бути перевірені фізичні, технічні, технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, в тому числі й транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операції з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо.

Крім того, за вказівками суду касаційної інстанції в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо.

Таким чином, досліджуючи надані позивачем первинні документи в підтвердження заявлених ним позовних вимог, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, обґрунтовуючи правомірність віднесення ТОВ «Югов-Проект» до складу податкового кредиту січня 2014 року сум податку на додану вартість витрат в розмірі 306 140,00 грн., зазначив про те, що реальність здійснення між ТОВ «Югов-Проект» та ТОВ «БК Форс» господарських операцій підтверджується належним чином складеною документацією та тим, що перетворювачі частоти, придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ», не відповідали ринковому попиту та потребували їхнього перепрограмування для подальшої реалізації контрагентам, з приводу чого суд зазначає наступне.

08.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземним інвестиціями «Данфосс ТОВ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югов-Проект» (Покупець) був укладений договір поставки № 2181840/13, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця матеріальні цінності виробництва компанії Danfoss (товар), згідно замовлень покупця, зроблених на підставі переліку продукції компанії Danfoss, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар та здійснити його подальшу реалізацію.

Відповідно до п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору під терміном «Товар» в даному договорі слід розуміти продукцію, яка відноситься до напряму «промислова автоматика» (промислові клапани, датчики та реле тиску, датчики та реле температури, контактори та інші пукові електропристрої), виробництва компанії Danfoss, яка надходить від постачальника до покупця у рамках правовідносин, що виникають на підставі договору. Посилання на детальний опис специфікації відповідної продукції визначений в Додатку 2: http://www.danfoss.com/BusinessAreas/IndustrialAutomation/Fluid+Control/Products.htm.

Згідно з п. 1.2 договору перелік товару та базові ціни товару, зазначені у переліку товару (кодів товарів) та базових цін товару, який міститься у Додатку 2. Ціна продажу товару (ціна договору) визначається у видаткових накладних, що складаються згідно замовлення, яке оформлюється в порядку, встановленому даним договором, рахунках-фактурах, які оформлюються на кожну окрему поставку товару та є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що товар, що є предметом даного договору, передається у власність покупця з наступною документацією: рахунок-фактура, в якому зазначається вартість переданого за договором товару та сума, яку покупець повинен за нього сплатити; видаткова накладна; податкова накладна.

Відповідно до п. 1.5 договору товар, який охоплюється предметом даного договору, передається у власність покупцю з метою його наступного перепродажу кінцевим споживачам і не призначений для використання покупцем в особистих (некомерційних цілях).

Згідно з п. 2.1 договору вид товару, який передається за даним договором, визначається покупцем, виходячи з переліку товару, відповідно до п. 1.2 договору.

За умовами п. 2.2 договору покупець самостійно визначає номенклатуру та кількість товару в кожній партії, що поставляється, шляхом оформлення замовлення.

Відповідно до п. 2.14 договору право власності на товар, який є предметом даного договору, виникає у покупця з моменту його отримання від постачальника, що підтверджується відповідною видатковою накладною.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що базова ціна товару визначається у Переліку товару (кодів товару) та базових цін товару і слугує орієнтиром для покупця і постачальника при визначенні ціни продажу товару в процесі формування замовлення. Зазначені відомості несуть інформаційний характер та не несуть будь-яких юридичних наслідків для сторін.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата товару здійснюється на наступних умовах: з урахуванням положень п. 3.2.2 даного договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати поставки товару, визначеної за видатковою накладною, оформленою сторонами при здійсненні поставки.

Згідно з п.п. 3.2.2 крім випадків, передбачених п. 3.2.3 договору, максимальна сума неоплаченого товару, визначена від ціни товару, не може становити більше 250 000, 00 грн., включаючи ПДВ.

За умовами п. 5.1 договору якість та комплектність товару повинні відповідати стандартам, які є чинними на території країни виробника товару, правил продажу непродовольчих товарів, нормативно-технічній та/або експлуатаційній документації виробника (паспорти, ТУ та ін.), сертифікатам відповідності (якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), а також - додатковим умовам щодо якості та комплектності, які можуть бути обумовлені сторонами у замовленні.

Пунктом 5.2 договору визначено, що разом із кожною одиницею продукції постачальник зобов'язаний передати покупцеві інструкцію про встановлення та гарантійний сертифікат заводу виробника.

Відповідно до п. 9.1 договору даний договір діє з « 08» квітня 2013 до « 31» грудня 2013 року,однак, у будь-якому випадку, зберігає свою чинність до моменту фактичної передачі постачальником товару покупцю та повної оплати його вартості останнім, якщо його (товару) перелік був визначений останнім і направлений постачальнику до вказаного строку закінчення дії договору.

02.01.2014 між сторони було підписано Додаткову угоду до договору № 2181840 від 08.04.2013, відповідно до якого сторонами було погоджено продовжити термін дії договору до « 31» грудня 2014.

З метою виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Югов-Проект» товар на загальну суму 1 174 337, 95 грн., який був прийнятий позивачем, що підтверджується накладними № НОМЕР_1 від 27.12.2013 на суму 98 913, 94 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 16 485, 66 грн.), № НОМЕР_2 від 23.01.2014 на суму 547 671, 91 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 91 278, 65 грн.), № НОМЕР_3 від 28.01.2014 на суму 179 784, 55 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 29 964, 09 грн.) та № НОМЕР_4 від 23.01.2014 на суму 347 967, 55 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 57 994, 59 грн.).

Серед іншого, позивачем було придбано 734 перетворювача частоти на загальну суму 1 069 530,76 грн., у тому числі ПДВ 178 255,13 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 1574 від 26.12.2013 на суму 293 584, 49 грн., № 1587 від 30.12.2013 на суму 600 751, 95 грн., № 1623 від 21.10.2014 на суму 280 001, 51 грн.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» було виписано позивачу податкові накладні за № 1382 від 26.12.2013 на суму 293 584, 49 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 48 930, 75 грн.), № 1460 від 30.12.2013 на суму 600 751, 95 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 100 125, 33 грн., № 459 від 21.01.2014 на суму 280 001, 51 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 46 666, 92 грн.).

Судом встановлено, що придбаний позивачем у ТОВ з ІІ «Данфосс ТОВ» товар в подальшому реалізовувався ТОВ «Югов-Проект» відповідним контрагентам.

Окрім того, продажу позивачем вищевказаного обладнання передувала передпродажна підготовка, яка здійснювалась ТОВ «Форс БК», у вигляді перепрограмування перетворювачів частоти, про що свідчать вищевказані документи, зокрема, акти наданих послуг.

Разом з тим, судом було досліджено зміст вищевказаної документації та встановлено наступне.

Проаналізувавши зміст специфікацій (додатків до договору), суд вбачає за доцільне звернути увагу на те, що вказані документи не містять чіткої та деталізованої інформації щодо вартості передпродажної підготовки (перепрограмування) 1 шт. перетворювача частоти відповідної моделі. Натомість в специфікаціях зазначені загальна кількість товару та загальна вартість робіт щодо їхнього програмування.

Так, зокрема, в Специфікації № 1 до договору (т.14, а.с.49) зазначено, що загальна кількість перетворювачів частоти, що підлягають передпродажній підготовці за Палет № 1 становить 24 шт., з яких: артикул 132F0002 перетворювачі частоти FC-051PK37S2E20H3XX (пр. класс НОМЕР_5) - 12 шт., артикул 132F0003 перетворювачі частоти FC-051PК75S2E20H3XX (пр. класс НОМЕР_6) - 8 шт., артикул 132F0005 перетворювачі частоти FC-051P1K5S2E20H3XX (пр. класс НОМЕР_7) - 4 шт. При цьому, загальна вартість робіт з передпродажної підготовки становить 59 940, 00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Отже, враховуючи вказані показники та той факт, що вказана специфікація не містить розмежувань вартості робіт щодо відповідних моделей перетворювачів частоти, можна зробити висновок, що вартість робіт по перепрограмуванню всіх перетворювачів частоти, які вказані в специфікації, є однаковою, а відповідно, вартість відповідних робіт щодо перепрограмування одного перетворювача частоти становить 2 497, 50 грн. (59 940, 00 грн. / 24 шт.).

Вартість робіт по перепрограмуванню одного перетворювача частоти серед зазначених в Специфікації №31 моделей 132F0059 (FC-051P15KT4E20H3BX, виробничий клас НОМЕР_8) та 132F0060 (VLT® Micro Drive FC, виробничий клас НОМЕР_9) складає 2760,00 грн. (38640 грн. / 14 шт).

Окрім того, судом було досліджено зміст накладної № НОМЕР_1 від 27.12.2013, яка є одним із документів, на підставі якого здійснювалась передача товару (перетворювачів частот) від ТОВ ІІ «Данфосс ТОВ» до ТОВ «Югов-Проект».

Так, зокрема, з вищезазначеної накладної вбачається, що вартість 1 шт. моделі артикул 132F0002 перетворювача частоти FC-051PK37S2E20H3XX становить 663, 63 грн. (без ПДВ).

Отже, сукупна собівартість моделі артикулу 132F0002 перетворювача частоти FC-051PK37S2E20H3XX з урахуванням вартості вказаного товару за договором поставки в сумі 796,36 грн. (663, 63 грн. + 20% ПДВ) та вартості робіт з передпродажної підготовки в сумі 2 497,50 грн. становить 3293,86 грн.

Суд звертає увагу на те, що вказана сума є сумою витрат, які були понесенні позивачем перед безпосереднім реалізацією вказаного товару відповідним суб'єктам господарювання, тобто сумою собівартості товару.

Відповідним чином можна розрахувати собівартість і інших моделей перетворювачів частоти, яка є наступною:

- модель 132F0005 - 3704,52 грн. (1207,02 грн. (1005,85 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0007 - 4002,74 грн. (1505,24 грн. (1254,37 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0018 - 3418,40 грн. (920,90 грн. (767,42 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0020 - 3700,76 грн. (1203,26 грн. (1002,72 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0022 - 3805,44 грн. (1307,94 грн. (1089,95 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0024 - 4113,36 грн. (1615,86 грн. (1346,55 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0026 - 4062,90 грн. (1565,40 грн. (1304,50 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0058 - 5583,52 грн. (3086,02 грн. (2571,68 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0059 - 6060,79 грн. (3563,29 грн. (2969,41 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0059 (за специфікацією №31) - 6323,29 грн. (3563,29 грн. (2969,41 грн. + 20% ПДВ) + 2760,00 грн.);

- модель 132F0003 - 3392,36 грн. (894,86 грн. (745,72 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0017 - 13127,34 грн. (10629,84 грн. (8858,20 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0028 - 4376,89 грн. (1879,39 грн. (1566,16 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0030 - 4628,80 грн. (2131,30 грн. (1776,08 грн. + 20% ПДВ) + 2497,50 грн.);

- модель 132F0060 - 7165,39 грн. (4405,39 грн. (3671,16 грн. + 20% ПДВ) + 2760,00 грн.).

Разом з тим, судом будо досліджено зміст документів, які були долучені позивачем на підтвердження подальшої реалізації вказаного товару, зокрема, відповідні видаткові накладні.

Так, зокрема, з видаткової накладної № РН-00000097 від 27.01.2014 (т. 1, а. с. 169) на підставі якої позивачем здійснювалась поставка ТОВ «Екопан-Україна» наступного товару: артикул 132F0002, перетворювач частоти FC-051PK37S2E20H3XX - 2 шт., вбачається, що вартість 1 шт. перетворювача частоти FC-051PK37S2E20H3XX (модель 132F0002) становить 816, 14 грн. без ПДВ, і відповідно, з ПДВ - 979,37 грн., у той час як собівартість цього товару, як було зазначено вище, складає 3293,86 грн.

Отже, проаналізувавши вказані документи, суд дійшов висновку про те, що вартість реалізованого товару є меншою, ніж собівартість товару.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вказані висновки суду стосуються всього асортименту перетворювачів частоти, які були передані у власність позивачу ТОВ з ІІ «Данфосс ТОВ» за вказаним договором поставки і щодо яких в подальшому були виконанні роботи щодо передпродажної підготовки.

Наприклад, за видатковою накладною №РН-00000130 від 30.01.2014 позивачем відчужений перетворювач частоти моделі 132F0020 за ціною 1394,40 грн. (1162,00 грн. + 20% ПДВ), у той час його собівартість дорівнює 3700,76 грн.; моделі 132F0022 за ціною 1740,00 грн. (1450,00 грн. + 20% ПДВ), у той час його собівартість дорівнює 3805,44 грн.; моделі 132F0026 за ціною 1862,40 грн. (1552,00 грн. + 20% ПДВ), у той час його собівартість дорівнює 4062,90 грн.

Наведене, на думку суду, свідчить про відсутність економічної доцільності та раціональності в діях ТОВ «Югов-Проект» щодо замовлення послуг з передпродажної підготовки перетворювачів частоти у вигляді їх перепрограмування, оскільки вартість реалізованого товару є меншою, ніж його відповідна собівартість, що в свою чергу, унеможливлю отримання позивачем позитивних показників чистого прибутку за вищевказаними господарськими операціями.

Суд зазначає, що здійснення господарської діяльності без наявності на те поважної розумної економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову «вигоду» у вигляді зниження податкового навантаження, а тому фактичне не отримання товару (робіт, послуг), відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справі № 2а-3378/11/2670 (касаційне провадження К/9991/59642/12).

Також суд звертає увагу на невідповідність довідки ТОВ «Югов-Проект» про придбання, передпродажну підготовку та реалізацію перетворювачів частоти фактичним обставинам справи та непов'язаність певних накладних на реалізацію товару з спірними правовідносинами.

Так, позивачем на підтвердження реалізації товару ПАТ «Науково-виробниче акціонерне товариство «Вндікомпресормаш» було долучено до матеріалів справи видаткову накладну № РН-00000373 від 13.03.2014 (т. 2, а. с. 14), відповідно до якої позивачем було передано наступний товар: 134F4192/перетворювач частоти VLTAQUA Drive FC 200 FC-202N315T4E20H2XGCXXXX AXBXCXXXXDX-5 шт.; 134F0368/перетворювач частоти VLTAQUA Drive FC 200 FC-202N132T4E20H2XGCXXXX AXBXCXXXXDX-3 шт.; 134F0030/НОМЕР_10, перетворювач частоти VLT Micro Drive FC-51 FC-51P7K5T4E20H3BXCXXXSXXX-5 шт.; 134F0020/НОМЕР_10, перетворювач частоти VLT Micro Drive FC-51 FC-51P7K5T4E20H3BXCXXXSXXX-3 шт.; 132В0100/НОМЕР_11 LСР 11 без потенціонометру - 3 шт.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач не отримував від ТОВ з ІІ «Данфосс ТОВ» за договором поставки № 2181840/13 від 08.04.2013 вказаний вище товар, а саме: 134F4192/перетворювач частоти VLTAQUA Drive FC 200 FC-202N315T4E20H2XGCXXXX AXBXCXXXXDХ та 134F0368/перетворювач частоти VLTAQUA Drive FC 200 FC-202N132T4E20H2XGCXXXX AXBXCXXXXDX, згідно зі вказаними вище видатковими накладними, і, відповідно, щодо нього не були здійснення роботи щодо передпродажної підготовки товару.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що вказана видаткова накладна не є належним та допустимим доказом, який підтверджує зв'язок між отриманням позивачем послуг з передпродажної підготовки товару від ТОВ «Форс БК» та використанням такого товару у власній господарській діяльності ТОВ «Югов-Проект».

Крім того, в довідці невірно зазначена сума вартості реалізації перетворювача частоти моделі 132F0024 за видатковою накладною №00001082 від 13.07.2014 на рівні 4216,67 грн. (без ПДВ), оскільки ціна реалізації товару за цією накладною дорівнює 3216,67 грн. (без ПДВ).

Також, судом встановлено, що позивач, зазначаючи про необхідність замовлення послуг у ТОВ «БК Форс», послався на те, що отриманий від ТОВ з ІІ «Данфосс ТОВ» товар не відповідав всім потребам відповідного ринку. Так, зокрема, позивачем було вказано на те, що програмне забезпечення вказаних товарів не відповідає вимогам контрагентів позивача та технічним характеристикам аналогічного товару іншого виробництва.

Суд вбачає за доцільне зазначити про те, що п. 5.1 договору поставки № 2181840/13 від 08.04.2013 встановлено вимоги щодо якості товару, який був набутий у власність позивачем, підтверджується відповідною документацією, зокрема, сертифікатами відповідності стандартам, гарантійними сертифікатам від виробника та іншими документами щодо якості товару, що самостійно обумовлені сторонами.

Окрім того, п. 5.2 договору передбачено, що разом із кожною одиницею продукції постачальник зобов'язаний передати покупцеві інструкцію про встановлення та гарантійний сертифікат заводу виробника.

Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи документів, які б підтверджували якість отриманого від ТОВ з ІІ «Данфосс ТОВ» товару і, відповідно, свідчили б про його невідповідність стандартам якості товарів даної сфери ринку. Суд звертає увагу на те, що на офіційному веб-сайті контрагента позивача, ТОВ з ІІ «Данфосс ТОВ» (http://www.vlt-drives.com.ua/danfoss/preobrazovateli-chastoty.html) розміщена детальна інформація щодо якісних та технічних характеристик та показників перетворювачів частоти, які вироблені вказаним контрагентом позивача, у тому числі і тих з них, які були поставлені позивачу. Окрім того, на вказаному сайті розміщенні відповідні сертифікати якості моделей поставленого позивачу товару.

Наведене, в свою чергу, за ненаданням позивачем суду доказів протилежного, ставить під сумнів твердження ТОВ «Югов-Проект» про невідповідність технічних характеристик перетворювачів частоти умовам ринкового попиту, вимогам контрагентів позивача та технічним характеристикам аналогічного товару іншого виробництва.

При цьому позивачем не було конкретизовано, які саме технічні характеристики обладнання не відповідали ринковим умовам, яким чином вони змінилися після проведення ТОВ «Форс БК» передпродажної підготовки і якими документами підтверджувалися змінені технічні характеристики перетворювачів частоти, які позивач мав надавати своїм контрагентам при подальшій реалізації перепрограмованого товару.

Також, позивач, мотивуючи необхідність здійснення робіт з передпродажної підготовки (програмування перетворювачів частоти), зазначив про наявність істотної кількості скарг та претензій з боку контрагентів позивача на роботу вказаного товару, що був поставлений ТОВ «Югов-Проект» без попереднього програмування. Однак, позивачем не надано жодних письмових доказів звернення відповідних контрагентів з вказаними претензіями до ТОВ «Югов-Проект» щодо невідповідності роботи відповідного товару, що на думку суду, також, ставить під сумнів доцільність понесення позивачем додаткових витрат щодо оплати робіт ТОВ «БК Форс» з передпродажної підготовки, які, в деяких випадках, в кілька разів перевищували первісну вартість товару.

Окрім того, дослідивши надані до суду позивачем акти надання послуг, якими оформлювалась виконання ТОВ «БК Форс» та прийняття ТОВ «Югов-Проект» робіт з передпродажної підготовки (програмування) перетворювачі частоти та видаткові накладні, якими підтверджується факт реалізації позивачем відповідним контрагентами запрограмованого товару, суд дійшов висновку про наявність певних розбіжностей, які полягають у наступному.

Суд звертає увагу, що видаткові накладні № РЕ-00000097 від 27.01.2014 на суму 2 145, 38 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 357, 56 грн.), № РН-00000094 від 27.01.2014 на суму 5 114, 40 грн. (у том числі ПДВ в сумі 852, 40 грн.), № РН-00000093 від 27.01.2014 на суму 18 775, 20 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 3 129, 20 грн.), № РН-00000092 від 27.01.2014 на суму 8 128, 80 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 8 128, 80 грн.), № РН-00000090 від 27.01.2014 на суму 27 856, 80 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 4 642, 80 грн.), № РН-00000089 від 27.01.2014 на суму 6 564, 00 грн. 9 у тому числі ПДВ в сумі 1 094, 00 грн.), № РН-00000088 від 27.01.2014 на суму 10 483, 20 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 1 747, 20 грн.), № РН-00000086 від 24.01.2014 на суму 11 527, 20 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 1 921, 20 грн.), № РН-00000068 від 21.01.2014 на суму 1 185, 60 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 497, 60 грн.), № РН-00000063 від 21.01.2014 на суму 8 010, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 1 335, 00 грн.), № РН-00000043 від 16.01.20144 на суму 7 724, 40 грн. (у тому числі ПЛВ в сумі 1 287, 40 грн.), № РН-00000040 від 15.01.201144 на суму 6 242, 40 грн. ( у тому числі ПДВ в сумі 10 40, 40 грн.), № РН-00000027 від 14.01.2014 на суму 2 670, 00 грн. (у тому числі ПДВ в сумі 445, 00 грн.) датовані раніше, ніж здійснення самих робіт з програмування перетворювачів частоти, які у відповідності до актів наданих послуг вчинялись у період з 28.01.2014 по 31.01.2014, що в свою чергу, свідчить про те, що вказані видаткові накладні не є належними та допустимими доказами реалізації позивачем товару, щодо якого здійснювали передпродажні роботи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний суд України в постанові від 22.09.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зазначив, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У вказаній постанові Верховний суд України зауважив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Верховний суд України погодився з твердженням суду касаційної інстанції про те, що договори, видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правова позиція Верховного суду України, викладена у вищевказаній постанові Верховного суду України, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Отже, проаналізувавши вищевказані матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність економічної доцільності в частині понесення позивачем витрат на здійснення робіт з передпродажної підготовки відповідного товару та відсутністю причинного зв'язку між придбаними роботами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів/мінімізацію витрат, через що суд не вбачає зв'язку між понесеними позивачем витратами на проведення передпродажної підготовки перетворювачів частоти (їх перепрограмування) та власною господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем, всупереч вищевказаному положенню Кодексу не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у підприємства господарської мети при укладанні договору з ТОВ «БК Форс» на здійснення робіт щодо передпродажної підготовки (програмування) перетворювачів частоти, пов'язаність таких робіт з власною господарською діяльністю підприємства, отримання від цього позитивного економічного ефекту тощо, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатом здійснення вказаних господарських операцій.

Отже, вищенаведене підтверджує правомірність прийняття контролюючим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень, відсутність правових підстав для визнання їх протиправними та скасування, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з платіжного доручення № 2473 від 05.06.2015, позивачем при зверненні до суду було сплачено 487,20 грн., тобто 10 % від ставки судового збору, яка підлягає до сплати за заявлену майнову вимогу.

Враховуючи результати розгляду справи, сума судового збору, яка підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету, становить 4 384, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Югов-Проект» (08703, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 35752228) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд; код за ЄДРПОУ: 37955989; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ; МФО: 821018; рахунок: 31213206784001; код класифікації доходів бюджету: 22030001, символ звітності « 206») судовий збір в сумі 4 384 ( чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.