Постанова

від 26.11.2015 по справі 816/4428/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4428/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТІЗ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТІЗ" (далі по тексту - позивач або ТОВ "Літіз") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту - відповідач або ДПІ у м. Полтава) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки кошти спрямовані на сплату податку з доходів фізичних осі були перераховані в повному обсязі на рахунки Державного казначейства.

Представники позивача в судову засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Літіз" не перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб від час виплати доходу у вигляді заробітної плати, чим порушено вимоги п.п. 14.1.54, 14.1.56 ст. 14, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.2 ст. 164, п. 167.1, п. 171.1 ст. 171 та п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТІЗ" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 32142588 /а.с. 42 - 44/ та перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві.

Співробітниками ДПІ у м. Полтава в період з 15.04.2015 по 15.05.2015 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТІЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, валютного законодавства за період з 15.10.2013 по 31.12.2014 та іншого законодавства за період з 01.10.201 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 02.06.2015 №2030/16-01-22-01-09/32142588 (надалі - ОСОБА_3 перевірки), в якому вказано зокрема на порушення платником податків вимог п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: не перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету в загальній сумі 277657,03 грн. /а.с. 138 - 180/.

На підставі зазначеного вище ОСОБА_3 перевірки ДПІ у м. Полтава 15.06.2015 сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: 11010100 11, податок на доходи фізичних осіб, що сплачено податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 199 387,08 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтава, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІТІЗ" звернулось до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що донарахування спірного грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачено податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати контролюючим органом здійснено з огляду на наступні доводи.

В ході проведеної перевірки встановлено, що підприємством не перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету в загальній сумі 277 657,03 грн. в IV кв. 2013 року та I - IV кв. 2014 року, а саме: в жовтні 2013 року - 11 746,35 грн. (за вересень 2013 року) та 11 930,08 грн. (з авансу за жовтень 2013 року), в листопаді 2013 року - грудні 2013 року - 56 355,11 грн., в січні - грудні 2014 року - 197 625,49 грн.

Надані підприємством в ході перевірки платіжні доручення не підтверджують перерахування податку на доходи фізичних осіб на рахунок ТОВ "Літіз" так як в платіжних дорученнях, згідно яких товариством здійснювались платежі в жовтні-грудні 2013 року та січні - грудні 2014 року зазначено розрахунковий рахунок, який відкрито для зарахування коштів до державного бюджету зів сплати єдиного соціального внеску (код бюджетної класифікації 71010000, вид бюджету 70).

Оцінюючи наведені доводи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Статтею 115 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 164.1.1, 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України 14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 168.1.2 та 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Судом встановлено, що позивачем у жовтні - грудні 2013 року та у 2014 році прибутковий податок сплачувався на розрахунковий рахунок № 37194201001632, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та листом ТОВ "Літіз" № 118 від 20.05.2015 /а.с. 45 - 87, 208/.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи у їх сукупності, що розрахунковий рахунок № 37194201001632 був відкритий в Управлінні Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області для зарахування коштів зі сплати єдиного соціального внеску.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 цього Закону Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ст. 11 вказаного Закону страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.

Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки органів доходів і зборів страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів доходів і зборів, здійснюються такі операції:

1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум;

3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску (абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).

Кошти фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування обслуговуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на безоплатній основі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що перерахування позивачем коштів на рахунок призначений для сплати єдиного соціального внеску, не може вважатися сплатою податку на доходи фізичних осіб.

Зі змісту листа ТОВ "Літіз" № 118 від 20.05.2015 /а.с.208/ судом встановлено, що дії спрямовані на повернення суми переплати з Єдиного соціального внеску та зарахування вказаних коштів в рахунок сплати прибуткового податку вчинялися позивачем лише у травні 2015 року. Доказів вчинення дій спрямованих на повернення надмірно сплачених сум зі сплати єдиного соціального внеску в період до травня 2015 року позивачем суду не надано.

Пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, відповідач правомірно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено факт порушення ТОВ "Літіз" зазначених вище вимог Податкового кодексу України.

Разом з цим, позивач, стверджуючи про сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету, не надав суду належних доказів, що свідчили б про перерахування коштів на рахунок відкритий в Управлінні Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області для зарахування коштів зі сплати податку на доходи фізичних осіб за спірний період.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги ТОВ "Літіз" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Літіз" повністю.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно залишити в Державному бюджеті України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 01 грудня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко