Ухвала

від 17.11.2015 по справі 816/748/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/33571/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року

у справі № 816/748/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полум'я Кремінь»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

ТОВ «Полум'я Кремінь» звернулось до суду з позовом до Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення рішення від 24 жовтня 2014 року №0005422202/2061.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, позов ТОВ «Полум'я Кремінь» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 24 жовтня 2014 року №0005422202/2061 в частині визначення ТОВ «Полум"я Кремінь» грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 498 768,55 грн., в тому числі 332 512,37 грн. - основний платіж та 166 256,18 грн. - штрафна (фінансова) санкція. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі акту перевірки від 09 жовтня 2014 року №2377/16-03-22-02-12/33357300, Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2014 року №0005422202/2061, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 507 328,45 грн., в тому числі 338 218,97 грн. - за основним платежем та 169 109,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженні податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу) чи не підтвердженні митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанції, в червні та липні 2014 року ТОВ «Полум'я Кремінь» віднесено до податкового кредиту ПДВ у загальному розмірі 332 512,37 грн. в результаті господарських операцій з придбання у ТОВ «Мелана» будівельно-монтажних робіт на загальну суму 1 995 074,21 грн. згідно договорів субпідряду:

- від 26 травня 2014 року №34/58 - будівельно-монтажні роботи по монтажу систем каналізації, опалення, холодного та гарячого водопостачання на об'єкті: «Житловий будинок у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки, Дарницького району м. Києва»;

- від 26 травня 2014 року №35/28 - будівельно-монтажні роботи по монтажу систем дощової каналізації, опалення, холодного та гарячого водопостачання, протипожежного трубопроводу, побутової каналізації на об'єкті: «Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по проспекту Возз'єднання, 21-В у Дніпровському районі м. Києва»;

- від 26 травня 2014 року №36/25 - будівельно-монтажні роботи на об'єкті: «Будівництво житлового будинку по вул. Радунській 28-32 у Деснянському районі в м. Києві»;

- від 26 травня 2014 року №37/161 - будівельні роботи по улаштуванню внутрішніх мереж водопостачання, водовідведення та опалення на об'єкті: «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Ревуцького, 7-В у Дарницькому районі м. Києва».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у червні-липні 2014 року у ТОВ «Мелана» вказаних робіт до матеріалів справи надано: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми КБ-3; акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в; відомості ресурсів до актів прийняття будівельних робіт; договірні ціни; відомості ресурсів до договірної ціни; податкові накладні, виписані ТОВ «Мелана».

Також, судами першої та апеляційної інстанції досліджено, що згідно наказів ТОВ «Полум'я Кремінь» від 25 липня 2014 року №84-К та від 27 червня 2014 року №69-К, у періоди з 28 липня 2014 року по 01 серпня 2014 року та з 30 червня 2014 року по 04 липня 2014 року директор ТОВ «Полум'я Кремінь» Бордюг А.В. командирувався до м. Києва з метою контролю за виконанням будівельно-монтажних робіт на будівельних об'єктах «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Ревуцького, 7-В у Дарницькому районі м. Києва», «Будівництво житлового будинку по вул. Радунській 28-32 у Деснянському районі в м. Києві», «Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по проспекту Возз'єднання, 21-В у Дніпровському районі м. Києва» та «Житловий будинок у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки, Дарницького району м. Києва», у зв'язку з чим мав можливість підписувати акти приймання виконаних робіт за червень та липень 2014 року з ТОВ «Мелана»

Крім того, долучені позивачем до справи накази ТОВ «Полум'я Кремінь» від 15 серпня 2013 року №20, від 26 червня 2013 року №17, від 01 червня 2013 року №15 та від 01 листопада 2013 року №26 свідчать про призначення товариством відповідальними виконробами на об'єкті «Житловий будинок з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Ревуцького, 7-В у Дарницькому районі м. Києва» - ОСОБА_2, на об'єкті «Будівництво житлового будинку по вул. Радунській 28-32 у Деснянському районі в м. Києві» - ОСОБА_3, на об'єкті «Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по проспекту Возз'єднання, 21-В у Дніпровському районі м. Києва» - ОСОБА_4 та на об'єкті «Житловий будинок у 2-му мікрорайоні житлового масиву Позняки, Дарницького району м. Києва» - ОСОБА_5 Зазначеними документами спростовуються доводи контролюючого органу стосовно не надання ТОВ «Полум'я Кремінь» документів, які б підтверджували призначення повноважних представників позивача на будівельних майданчиках об'єктів будівництва.

Судами першої та апеляційної інстанції досліджено, що ТОВ «Мелана» виконувало підрядні роботи на користь ТОВ «Полум'я Кремінь» з матеріалів останнього, що підтверджується актами прийому-передачі матеріалів /без права власності/, а також матеріалів замовника відповідно до акту приймання-передачі будівельних робіт за липень 2014 року.

Розрахунки між ТОВ «Полум'я Кремінь» та ТОВ «Мелана» за виконані будівельно-монтажні роботи проводилися у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Також, в матеріалах справи також містяться акти на закриття прихованих робіт по всіх об'єктах будівництва та копії журналів виконання робіт по всіх об'єктах будівництва.

Таким чином, позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту червня-липня 2014 року податок на додану вартість в загальному розмірі 332 512,37 грн.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій досліджено, що податкова накладна від 12 липня 2013 року №11 складена ТОВ «Андей Енерджі» з порушенням вимог щодо її складення (відсутній обов'язків реквізит код УКТ ЗЕД), відсутність факту подання позивачем заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8) до декларації з ПДВ за липень 2013 року, оприбуткування ТМЦ на підприємстві раніше дати їх транспортування, відсутність у видатковій накладній даних (прізвища, посади) особи, яка від імені ТОВ «Полум'я Кремінь» отримувала ТМЦ.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що долучені позивачем до матеріалів справи зазначені первинні документи є юридично дефектними та не підтверджують реальності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Полум'я Кремінь» та ТОВ «Андей Енерджі» у липні 2013 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на суму 5 706,60 грн.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

С.С. Пасічник