Ухвала

від 18.11.2015 по справі 358/705/14-а (2а/358/29/14)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2015 р. м. Київ К/800/49489/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: від позивача: Ницун Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Богуславського районного центру зайнятості на постанову Богуславського районного суду Київської області від 26 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі за позовом Богуславського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,

в с т а н о в и л а:

Богуславський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 6805,63 грн.

Позовні вимоги мотивовано наявністю факту умисного невиконання застрахованою особою обов'язку щодо повідомлення центру зайнятості про наявність обставин, які впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, що є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 26 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Богуславський районний центр зайнятості із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач перебувала на обліку в Богуславському районному центрі зайнятості в статусі безробітної з 22.02.2013 по 21.11.2013 та отримала допомогу по безробіттю в розмірі 6805,63.

Під час взаємодії з Міністерством доходів і зборів України та Пенсійним фондом України Богуславський районний центр зайнятості шляхом обміну інформацією для забезпечення виконання вимог Законів України «Про зайнятість населення» і «;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів відповідача виявив, що 08.01.2013 року відповідач була працевлаштована у TOB «Спецторгпостач» (код ЄДРПОУ 38320521), де отримувала заробітну плату (дохід), в той час, як статус безробітної отримала 22.02.2013.

Вказуючи на наявність обставин, з якими стаття 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" пов'язує наявність підстав для стягнення виплаченого забезпечення, а саме: умисне невиконання обов'язків щодо своєчасного надання відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, Богуславський районний центр зайнятості звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності з боку позивача наявності факту отримання відповідачем доходу внаслідок працевлаштування у TOB «Спецторгпостач».

Розглядаючи переданий на вирішення суду спір по суті, суди попередніх інстанцій виходив з наявності у зазначеному спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з правовим висновком, висловленим колегією суддів Судової палати у цивільних справах та Судової палати в адміністративних справах 22 вересня 2015 року у справі № 21-2209а15 про стягнення з фізичної особи зайво виплачених сум допомоги по безробіттю, такий спір є не публічно-правовим, а приватно-правовий і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Посилаючись на вказану позицію колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22 вересня 2015 року у справі №21-1884а15 за позовом Олександрійського міськрайонного центру зайнятості в Кіровоградській області до фізичної особи про стягнення безпідставно отриманих коштів в якості виплати допомоги по безробіттю, дійшла аналогічного висновку та вказала на відсутність у вказаній справі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Вимогами частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", якими позивач обґрунтовує наявність підстав для звернення до суду із вказаним позовом, встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Зазначені положення повноважень центру зайнятості на звернення до суду із позовом не містять.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 вересня 2015 року у справі №21-1884а15, положення пункту 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи із завдань адміністративного судочинства, не мають розумітися судами як положення, що дають право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність у переданому на вирішення суду визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, колегія суддів, виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 157 та статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень із постановленням нового, про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 6, 50, 157, 160, 167, 220, 221, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Богуславського районного центру зайнятості задовольнити частково.

Постанову Богуславського районного суду Київської області від 26 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Богуславського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: