Постанова

від 18.09.2015 по справі 810/4054/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2015 року Справа № 810/4054/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до проПублічного акціонерного товариства "Арксі" стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ: Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Арксі" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у загальному розмірі 2011 грн. 70 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за липень-серпень 2015 року.

Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 № 1058-IV та розділ 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що Публічне акціонерне товариство "Арксі" не є правонаступником підприємства, на якому працювала особа, що отримує пенсію, призначену на пільгових умовах, а відтак не зобов'язане відшкодувати фактичні витрати на її виплату та доставку.

У судове засідання, призначене на 18.09.2015, з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи представник позивача повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився та надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Арксі" (ідентифікаційний код 14307512, місцезнаходження: 08154, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 36) зареєстроване в якості юридичної особи 16.01.1996, що підтверджується відомостями, наведеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 134-137).

Як платник страхових внесків відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області за № 05-334, що підтверджується відомостями, наведеними в картці особового рахунку відповідача (а.с. 26-27).

Таким чином, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розумінні Закону України № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон України № 1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

До набрання чинності Законом України № 1058-IV обов`язок щодо відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів В«бВ»-В«зВ» статті 13 Закону України № 1788-XII, було передбачено Законом України № 400/97-ВР.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, у розумінні Закону України № 1058 - IV, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ»-В«зВ» статті 13 Закону України № 1788-XII, є страховими внесками.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 розділу 6 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період є підставою для відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених територіальним органом Пенсійного фонду України.

Разом з тим, судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Арксі" не є правонаступником підприємства, на якому працювала особа, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по якій вимагає здійснити позивач, а відтак не зобов'язано відшкодувати фактичні витрати на її виплату та доставку.

Так, правомірність включення до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсії, зокрема, громадянину ОСОБА_1, досліджувалось в адміністративній справі № 810/4702/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Арксі" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2014 в адміністративній справі № 810/4702/14 позов Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Арксі" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у тому числі, по наведеній вище особі.

У свою чергу постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 зазначене вище судове рішення скасовано та ухвалено нове, яким Управлінню Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Арксі" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 92530 грн. 29 коп.; задоволено позовні вимоги територіального органу Пенсійного фонду України до Відкритого акціонерного товариства "Іскра" та стягнуто з вказаного підприємства заборгованість у зазначеному вище розмірі.

Наведене судове рішення мотивоване, зокрема, тим, що Відкрите акціонерне товариство "Іскра" є правонаступником підприємства, на якому працювали ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а відтак витрати на виплату і доставку пенсій цим особам підлягають стягненню саме з Відкритого акціонерного товариства "Іскра".

В силу приписів частини першої статті 72 та частини другої статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, враховуючи приписи статті 124 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 в адміністративній справі № 810/4702/14, якою встановлено відсутність у Публічного акціонерного товариства "Арксі" обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зокрема, ОСОБА_1, набрала законної сили, суд дійшов висновку, що вказані обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної адміністративної справи.

Слід також зазначити, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, тобто, виходячи із меж заявлених позивачем позовних вимог.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а доказів понесення нею витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.