Рішення

від 05.11.2015 по справі 922/5340/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2015 р.Справа № 922/5340/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасхімгруп" (м. Донецьк) до Комунального підприємства Харківської обласної ради "Профдезінфекція" (м. Харків) про стягнення 74710,15 грн., за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 42000,00 грн., індекс інфляції за весь час прострочення за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 29494,86 грн. та 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 3215,29 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, поставленого за видатковою накладною №146 від 31.05.2013 р.

Відповідач, у відзиві на позов, вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення даної грошової суми є безпідставним, необґрунтованим та суперечить чинному законодавству, і просить відмовити позивачу в позові. У відзиві відповідач робить висновок, що сторони не встановили строк виконання зобов'язання, оскільки письмового договору між ними укладено не було, тому вважає необґрунтованим посилання позивача на ст. 692 ЦК України, яка стосується договору купівлі-продажу. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на невірні розрахунки позивачем 3% річних та інфляційних, оскільки, як вказує відповідач, право на нарахування 3% річних і інфляційних виникає у позивача з моменту отримання вимоги згідно ст. 530 ЦК України та спливу 7 календарних днів на її виконання, а не з моменту отримання товару та підписання накладної, крім того, нарахування індексу інфляції здійснюватися не повинно взагалі, оскільки за даними державної служби статистики України в липні та серпні 2015 р. була дефляція.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2015 р. розгляд справи був відкладений на 02.11.2015 р. о 12:30 год.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

02.11.2015 р. судове засідання не відбулося через хворобу судді Ольшанченка В.І., в зв'язку з чим розгляд справи був перенесений на 05.11.2015 р. о 12:30 год., про що належним чином повідомлено сторін.

05.11.2015 р. представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча позивач та відповідач були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Позивач надав уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 42000,00 грн., індекс інфляції за весь час прострочення за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 29494,86 грн. та 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 3215,29 грн.

Розглянувши це уточнення, суд вважає за необхідне відхилити його, оскільки позивач в ньому нічого не уточнив.

Також, позивач надав письмові пояснення по справі, в яких вказав, що інфляційні нараховані за період з 03.06.2013 р. по 30.06.2015 р. в сумі 29494,86 грн., а 3% річних нараховані за період з 03.06.2013 р. по 10.08.2015 р. в сумі 3215,29 грн.

Відповідач надав клопотання про розгляд справи, призначеного на 02.11.2015 р. за відсутності представника відповідача.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його, оскільки воно стосувалося минулого судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач за видатковою накладною №146 від 31.05.2013 р. поставив відповідачу товар на суму 53760,00 грн., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача в цій накладній про одержання товару та відбитком круглого штампу відповідача.

Як вказує позивач у письмових поясненнях по справі, довіреність відповідача не потрібна, оскільки товар отримував керівник відповідача і його підпис був належним чином завірений круглою печаткою.

31.05.2013 р. відповідач отримав рахунок на оплату №155 від 31.05.2013 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вказаному рахунку.

Відповідач частково оплатив товар на загальну суму 11760,00 грн. згідно рахунку №155 від 31.05.2013 р., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар за видатковою накладною №146 від 31.05.2013 р. становить 42000,00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, ст. 144 ГК України у відповідача виникло зобов'язання оплатити товар.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як сторонами не був визначений строк (термін) виконання відповідачем обов'язку оплати товару, 16.06.2015 р. позивач надіслав відповідачу претензію №01/06/2015 від 15.06.2015 р. з вимогою негайно оплатити з моменту отримання претензії грошові кошти за фактично нанесену матеріальну школу в розмірі 84000,00 грн., з яких 42000,00 грн. сума боргу за надані послуги та 42000,00 грн. сума боргу за поставлений товар, яку відповідач отримав 18.06.2015 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Таким днем слід вважати дату одержання вимоги боржником.

Останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання є 25.06.2015 р., але відповідач у вказаний строк не оплатив товар повністю і відповіді не дав.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 42000,00 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 03.06.2013 р. по 10.08.2015 р. в сумі 3215,29 грн. та інфляційні за період з 03.06.2013 р. по 30.06.2015 р. в сумі 29494,86 грн.

Посилання позивача на ч. 2 ст. 692 ЦК України як на підставу настання строку виконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару, суд вважає безпідставними та помилковими, оскільки вона встановлює лише порядок, черговість оплати, а не строк. Строк виконання зобов'язання визначено у ст. 530 ЦК України.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 03.06.2013 р. по 10.08.2015 р. в сумі 3215,29 грн. та інфляційних за період з 03.06.2013 р. по 30.06.2015 р. в сумі 29494,86 грн. підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 26.06.2015 р. по 10.08.2015 р. в сумі 158,79 грн., оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару скінчився тільки 25.06.2015 р. Як убачається із розрахунку інфляційних, за період липень та серпень 2015 р. не було інфляції, в зв'язку з чим позивач не брав для розрахунку індекси дефляції.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду докази оплати заборгованості за отриманий товар та 3% річних.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне в позові відмовити частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 144 ГК України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Харківської обласної ради "Профдезінфекція" (61004, м. Харків, вул. Валер'янівська, буд. 113. ОСОБА_1 ЄДРПОУ 38494244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасхімгруп" (83023, м. Донецьк, пр. Павших Комунарів, буд. 102 ОСОБА_1 ЄДРПОУ 37379291) заборгованість за поставлений за видатковою накладною №146 від 31.05.2013 р. товар в сумі 42000,00 грн., 3% річних за період з 26.06.2015 р. по 10.08.2015 р. в сумі 158,79 грн. та судовий збір в сумі 687,31 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_2