Рішення

від 16.11.2015 по справі 922/5331/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р.Справа № 922/5331/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Енергія" (м. Харків) про стягнення 291661,79 грн., за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.10.2015 р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основну суму заборгованості за договором про фінансовий лізинг №00003196 від 29.06.2011 р. у розмірі 2171,33 грн., збитки у розмірі 287372,81 грн., пеню у розмірі 109,46 грн., 3% річних у розмірі 84,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 1377,76 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 545,48 грн., що разом складає 291661,79 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором про фінансовий лізинг №00003196 від 29.06.2011 р.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №078409 від 14.07.2003 р.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.06.2011 р. між сторонами був укладений договір про фінансовий лізинг №00003196 (надалі - договір, контракт), за яким лізингодавець (позивач) зобов'язався придбати у розпорядження лізингоодержувачу (відповідач) транспортний засіб типу VW Раssаt 1.4 ТSI, 2010 року виробництва, шасі №WVWZZZ3CZBR309667, двигун №САХ 685936 (надалі - об'єкт лізингу), а відповідач зобов’язався прийняти об’єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (надалі - План відшкодування), що становить невід’ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 34138,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 5120,70 доларів США.

Відповідно до п. 4.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (надалі - Умови лізингу), що є додатком до договору про фінансовий лізинг і є його невід’ємною частиною, позивач зберігатиме за собою право власності на об’єкт лізингу, в той час, як відповідач матиме право на експлуатацію об’єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли позивач матиме право розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, вимагати повернення об’єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).

Згідно з п. 6.1 Умов лізингу відповідач зобов’язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Плану відшкодування.

Пунктом 6.3. Умов лізингу сторони визначили, що лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в Євро/доларах США на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом за безготівковими операціями українського комерційного банку (ПАТ "КБ Креді Агріколь"), чинним на дату виставлення рахунку.

Відповідно до п. 6.5 Умов лізингу сторони визначили, що лізинговий платіж перераховується на рахунок, зазначений позивачем у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Плані відшкодування.

Згідно з п. 6.16 Умов лізингу зобов’язання по сплаті всіх та будь-яких платежів за контрактом покладаються на відповідача, якщо інше прямо не передбачено контрактом. Відповідач зобов'язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту відправлення позивачем відповідної вимоги та/або рахунку, якщо інший термін не обумовлено у контракті або погоджено сторонами додатково. Якщо відповідач не сплатить платежі (платіж) у вказаний строк, позивач має право застосувати санкції за прострочення відповідно до п. 8 контракту.

Пунктом 6.17 Умов лізингу сторони погодили, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою позивача відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об’єктом лізингу.

Відповідно до п. 8.2 Умов лізингу у випадку прострочення сплати платежу до відповідача застосовуються наступні санкції:

- пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу;

- штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані позивачем (пункт 8.3.1 цього контракту): еквівалент 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу;

- компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених відповідачем у відповідності до контракту.

Згідно з п. 8.3.1 Умов лізингу якщо відповідач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш, ніж на 10 (десять) робочих днів, позивач має право надіслати відповідачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо відповідач не здійснить оплату протягом 7 (семи) робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, позивач надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. У випадку якщо відповідач не здійснить оплату у вказаний термін, позивач має право направити відповідачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1 контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов’язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що відповідач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов’язання за цим контрактом.

Пунктом 8.3.2 Умов лізингу сторони визначили, якщо відповідач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, позивач має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від відповідача, в тому числі у примусовому порядку з виконавчим написом нотаріуса.

В свою чергу п. 8.6 Умов лізингу встановлено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов’язків за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції.

Відповідно до п. 12.6.1 Умов лізингу позивач має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об’єкту лізингу у разі, якщо відповідач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов’язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно з п. 12.9 Умов лізингу у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п. 12 контракту, відмови відповідача придбати об'єкт лізингу, що передбачено пунктом 4.2, а також якщо позивач вимагає повернення об'єкту лізингу відповідно до інших положень контракту, відповідач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження позивача, якщо інша адреса не вказана позивачем, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Відповідно до п. 12.13 Умов лізингу у випадках, передбачених п. 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Згідно з п. 13.1 Умов лізингу, якщо відповідач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкту лізингу, позивач має право вилучити (повернути) об'єкт без попередньої згоди відповідача.

Пунктом 13.6 Умов лізингу сторони визначили, що відповідач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені позивачем у зв'язку з вилученням (поверненням) об’єкту лізингу, у тому числі витрати, пов’язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов’язані з вилученням об’єкта лізингу.

Відповідно до п. 13.7 Умов лізингу якщо позивач не зможе здійснити свої права на вилучення (повернення), як передбачено у цьому пункті 13, він матиме право на вилучення об’єкту лізингу у відповідача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса.

В додатку від 29.06.2011 р. до договору про фінансовий лізинг сторони узгодили графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування).

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором - передав, а відповідач прийняв у користування предмет лізингу, що підтверджується копією акту прийому-передачі до договору лізингу №00003196 від 29.06.2011 р., підписаним без зауважень представниками сторін, а також продавцем - дилером та засвідченим відбитками печаток обох підприємств та продавця - дилера.

Відповідачем частково несплачений щомісячний лізинговий платіж за травень 2014 р. в сумі 2171,33 грн. згідно рахунку-фактури №00198956 від 05.05.2014 р., належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.05.2014 р.

Як вказує позивач у позовній заяві, він у відповідності до п. п. 8.3.1 Умов лізингу надіслав відповідачу перше нагадування про несплату від 05.02.2014 р. та друге нагадування про несплату від 17.02.2014 р., але доказів їх відправки на адресу відповідача до господарського суду Харківської області позивач не надав через їх відсутність.

Позивач надіслав відповідачу третє нагадування про несплату від 05.05.2014 р., в якому вимагав негайно погасити заборгованість за договором про фінансовий лізинг в сумі 27755,28 грн., пеню 10% в сумі 142,58 грн., штраф за вимоги щодо оплати в сумі 293,75 грн., а всього в сумі 28191,61 грн.

Також позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об’єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору за вих.№00003196 від 05.05.2014 р., в якій вимагав виконати свої договірні зобов'язання і погасити заборгованість в повному обсязі протягом 3 (трьох) днів з дня отримання вимоги, та повернути позивачу об'єкт лізингу впродовж 10 (десяти) робочих днів з дня доставки цього повідомлення.

Вищевказане третє нагадування про несплату та вимога позивача були отримані відповідачем 12.05.2014 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (виплату поштового переказу).

Як свідчать матеріали справи відповідач заборгованість не сплатив та об'єкт лізингу позивачу не повернув.

14.11.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис №1839 про зобов'язання повернути від відповідача об’єкт лізингу на користь позивача.

05.02.2015 р. державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №1839 від 14.11.2014 р. щодо повернення об’єкта лізингу.

Проте, станом на день прийняття рішення об'єкт лізингу не виявлено та й досі не повернуто позивачу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" (надалі - Закон) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за договором про фінансовий лізинг №000003196 від 29.06.2011 р. в сумі 2171,33 грн. або будь-яких заперечень, відповідно до ст. 33 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором про фінансовий лізинг №000003196 від 29.06.2011 р. в сумі 2171,33 грн. обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі п. 8.2.1 Умов лізингу позивач нарахував відповідачу пеню за період з 15.05.2014 р. по 15.11.2014 р. в сумі 109,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 15.05.2014 р. по 03.09.2015 р. в сумі 84,95 грн. та інфляційні за період з травня 2014 р. по вересень 2015 р. в сумі 1377,76 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.05.2014 р. по 03.09.2015 р. в сумі 84,95 грн., інфляційних за період з травня 2014 р. по вересень 2015 р. в сумі 1377,76 грн. та пені за період з 15.05.2014 р. по 15.11.2014 р. в сумі 109,46 грн., суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Посилаючись на ч. 1 ст. 8 ЦК України та ст. 1048 ЦК України, позивач нарахував відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 15.05.2014 р. по 03.09.2015 р. в сумі 545,48 грн.

Посилання позивача на ч. 1 ст. 8 ЦК України та ст. 1048 ЦК України як на підставу нарахування відповідачу процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 15.05.2014 р. по 03.09.2015 р. в сумі 545,48 грн. суд вважає безпідставним, оскільки діючим законодавством урегульоване питання нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами і підстав для застосування аналогії права немає.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 15.05.2014 р. по 03.09.2015 р. в сумі 545,48 грн., суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню повністю, оскільки діючим законодавством України для даного виду договорів та договором про фінансовий лізинг №00003196 від 29.06.2011 р. не передбачено сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та не встановлено їх розмір.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача реальних збитків у розмірі 23162,92 грн. суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню повністю, оскільки: по-перше, ця сума складається з якихось витрат, та податку на додану вартість; по-друге, податки не можуть вважатися збитками; по-третє, позивач не надав доказів необхідності понесення цих витрат для відновлення свого порушеного права та доказів сплати цієї суми податку на додану вартість.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 21140,74 грн., які складаються з щомісячних лізингових платежів у випадку розірвання договору, позивач обґрунтовує посиланням на ст. 22 ЦК України та п. 6.17 Умов лізингу, за яким сторони погодили, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою позивача відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об’єктом лізингу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач не надав суду доказів розірвання договору про фінансовий лізинг №00003196 від 29.06.2011 р. ні в односторонньому порядку, ані за згодою сторін.

Також позивач не надав суду доказів відмови від договору про фінансовий лізинг №00003196 від 29.06.2011 р., оскільки як убачається із п. 8.3.1 Умов лізингу позивач має право направити відповідачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1 контракту, у випадку якщо відповідач не здійснить оплату у вказаний термін з моменту відправлення позивачем першої та другої вимоги щодо сплати, але позивач не надав до суду доказів відправки відповідачу першої та другої вимоги щодо сплати.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 217140,74 грн. необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 47069,15 грн., понесених позивачем внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню повністю, оскільки: по-перше, позивач не надав доказів спричинення йому відповідачем збитків, доказів наявності прямого причинного зв'язку між порушенням відповідачем зобов'язання і збитками, доказів вжиття заходів до зменшення збитків; по-друге, ця сума є заборгованістю з плати процентів і комісій, які входять до складу лізингового платежу за період з вересня 2015 р. по червень 2015 р., але позивач не просить її стягнути з відповідача як заборгованість.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне в позові відмовити частково, в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 15.05.2014 р. по 03.09.2015 р. в сумі 545,48 грн. та збитків в загальній сумі 287372,81 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 22, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 806 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Енергія" (61080, АДРЕСА_1. Код ЄДРПОУ 32565073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1В. Код ЄДРПОУ 35571472) заборгованість за договором про фінансовий лізинг №000003196 від 29.06.2011 р. в сумі 2171,33 грн., 3% річних за період з 15.05.2014 р. по 03.09.2015 р. в сумі 84,95 грн., інфляційні за період з травня 2014 р. по вересень 2015 р. в сумі 1377,76 грн., пеню за період з 15.05.2014 р. по 15.11.2014 р. в сумі 109,46 грн. та судовий збір в сумі 56,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_3