Ухвала

від 01.12.2015 по справі 826/11708/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11708/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Делта Спорт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЦ Делта Спорт» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №1926552209.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 17.11.14 року №3361, згідно пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, Відповідачем проведена документальна виїзна позапланова перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Дженерал-Спорт» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 19 грудня 2014 року №1263/26-55-22-09/32554327 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки «ДЦ Делта Спорт» (код ЄДРПОУ 32554627) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Дженерал-Спорт» (код ЄДРПОУ 38952140)за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

Згідно висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: ст. 1, п.2 ст.3, п.п.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.10 ст.102, п.п.198.1, 198.3, 198.4, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем занижено податок на додану вартість в липні 2014 року на суму 357 308,00 грн.

Не погоджуючись з такими висновками податкового органу, Позивачем подано заперечення від 26 грудня 2014 року вих.№26/12-14.

Розглянувши подані заперечення, Відповідач рішенням від 05 січня 2015 року №22/10/26-55-22-09 висновки акта перевірки від 19 грудня 2014 року №1263/26-55-22-09/32554327 залишив без змін, а заперечення Позивача без задоволення.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №1926552209, яким Позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 357 308,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 178 654,00 грн.

Позивачем до Головного управління ДФС у м.Києві подано первинну скаргу від 21 січня 2015 року №21/01-15 на податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №1926552209.

За результатами розгляду первинної скарги Головним управлінням ДФС у м.Києві винесено рішення від 20.03.2015 року №4581/10/26-15-10-08-16, яким залишено без змін вказане податкове повідомлення-рішення.

Позивачем до Державної фіскальної служби України подано скаргу від 02 квітня 2015 року на податкове повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №1926552209.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.05.2015 року №16/99-99-10-01-04-25 податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 року №1926552209 та рішення про результати розгляду первинної скарги залишені без змін.

Не погоджуючись з такими діями Відповідача, Позивач звернувся до адміністративного суду.

Відповідно п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Кодекс) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Колегія суддів звертає увагу, що для проведення позапланової документальної виїзної перевірки з підстав п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Кодексу, необхідним є скерування платнику письмового запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, та відсутність відповіді або надання неналежної відповіді.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем на адресу Позивача скеровано запит від 11.09.2014 року №44751/10/26-55-22-09 про надання інформації та її документальне підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Дженерал-спорт», на який отримано відповідь Позивача від 30.09.14 року №30-09/14 про відмову у наданні інформації.

Отже, контролюючим органом перевірка проведена за наявності підстав, передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

В основі будь-якої реальної господарської операції має бути економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг повинні підтверджуватись відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, доводять її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

Положеннями пп. 14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Положеннями п.п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Дженерал-спорт» (Продавець) укладено договір поставки від 13 січня 2014 року №13.01-2014ДЦ, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах, визначених цим договором.

Місцем поставки є складські приміщення, що орендуються Позивачем, суборендодавець - ВАТ «Галант», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Чорноморська,1.

На підставі договору поставки від 13.01.2014 року №13.01-2014ДЦ та відповідно до наданих до перевірки первинних документів, Позивачем отримано спортивні товари на загальну суму 2 143 848,12 грн, в т.ч. ПДВ 357 308,02 грн, згідно видаткових накладних від 31.07.2014 року №588-611 на загальну суму 2 143 790,45 грн, в т.ч. ПДВ 357 298,41 грн.

ТОВ «Дженерал-спорт» видано Позивачу податкові накладні від 31.07.2014 року на вказані суми.

На підставі отриманих податкових накладних сформовано суму податкового кредиту ТОВ «ДЦ Делта спорт» у липні 2014 року.

Зі змісту акта перевірки від 19 грудня 2014 року №1263/26-55-22-09/32554327 вбачається, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ «Дженерал-спорт» за липень 2014 року по взаємовідносинах з Позивачем податкові накладні не зареєстровано.

Позивачем заповнено додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» від 01.09.2014 року №9050163400.

Розрахунки між товариствами проведено у безготівковій формі у сумі 50 000,00 грн та станом на 31.07.2014 року за контрагентом обліковується кредиторська заборгованість у сумі 46 708 943, 51 грн.

В ході проведеного детального аналізу ланцюга постачання встановлено: 1 ланцюг - ТОВ «Дженерал-спорт» - кількість працюючих - 6 осіб, відсутня інформація про наявні складські приміщення, транспорту, устаткування, відсутність умов до досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу тощо; 2 ланцюг - ТОВ «Бонус інформ» (код ЄДРПОУ 38898183) та ТОВ «Український промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32736381).

У ТОВ «Бонус Інформ» середньооблікова кількість працюючих - 1 особа, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, торговельне та транспортне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, відсутні основні засоби, що унеможливлює реальне здійснення фінансово-господарської діяльності. Інформація щодо товариства викладена в акті перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 року №2629/26-55-22-07/38898183.

3 ланцюг постачання - «ММ Компані» (код ЄДРПОУ 38933615) - має 1 особу працюючу, інформація про основні фонди відсутня, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торговельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності; 2 ланцюг постачання - ТОВ «Український промисловий союз» (код ЄДРПОУ 32736381) - має 1 особу працюючу, інформація про основні фонди відсутня, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торговельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

У липні 2014 року постачальником, що складає 99% від загального обсягу постачання, є ТОВ «ДЦ Делта Спорт».

Податковим органом зазначено, що під час проведення перевірки не встановлено походження товарів по ланцюгу постачання внаслідок маніпулювання податковою звітністю з метою отримання податкової вимоги підприємством-покупцем ТОВ «ДЦ Делта Спорт», а саме: відсутність реєстрації в Єдиному податковому реєстрі податкових накладних, відсутність вантажно-митних декларацій щодо здійснення імпортних операцій та маніпуляції при складанні податкової звітності.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що Відповідач в обґрунтування своїх висновків посилається не на первинні бухгалтерські документи, надані Позивачем, а на висновки, зроблені в ході аналізу податкової звітності контрагента та його ланцюгів постачання.

Згідно змісту акту перевірки (п.3) при її проведенні використано договір поставки від 13.01.2014 року №13.01-2014ДЦ, податкові та видаткові накладні за липень 2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних Позивача за липень 2014 року.

Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними висновки Відповідача щодо неправомірного заниження Позивачем податку на додану вартість в липні 2014 року на суму 357 308,00 грн, внаслідок включення до податкового кредиту виписаних ТОВ «Дженерал-спорт» податкових накладних, з огляду на таке.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій, Позивачем до суду першої інстанції надані документи, що підтверджують здійснення Позивачем господарської діяльності з розповсюдження (продажу) на території України товарів торгової марки NIKE, які придбані Позивачем у ТОВ «Дженерал спорт» за договором поставки від 13.01.2014 року №13.01-2014ДЦ, зокрема, реєстр придбаного товару, а також витяг з договору (Distribution agreement Nike products (Ukraine) між компанією NIKE European Operations Netherlands B.V. (Нідерланди) та Позивачем від 01.12.2006 року, сертифікати відповідності на товари.

Крім того, Позивачем надано докази забезпечення транспортування придбаних товарів, а саме, договір підряду від 01.07.2014 року №15, укладений між Позивачем та ОСОБА_4, з використанням власного автомобіля Позивача; надано докази наявності у Позивача в користуванні на умовах оренди приміщень, що використовуються для продажу товарів, а саме: договір оренди від 15.09.2011 року №44, укладений з ПАТ «Галант» (складське приміщення по вул.Чорноморській, 1 у м.Києві), договір оренди від 01.09.2014 року №45, укладений з ПАТ «Галант» (складське приміщення по вул.Чорноморській, 1 у м.Києві), договір суборенди від 01.08.2014 року №Н01, укладений з ТОВ «Паретон» (приміщення по бул.Лесі Українки,24 у м.Києві), договір суборенди нерухомого майна від 15.08.2011 року №К20, укладений з ТОВ «Паретон» (приміщення по пр.Московському, 20-Б, у м.Києві) з додатком №2 Перелік профільної діяльності, згідно якого суборендар використовує приміщення для організації магазина з продажу спортивних товарів торгових марок згідно переліку.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що подані Позивачем первинні документи, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст та обсяг спірних операцій є підтвердженням реального виконання цих операцій.

Таким чином, Позивачем правомірно сформовано податковий кредит в періоді отримання відповідних податкових накладених.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 13 січня 2015 року №1926552209, а тому оскаржуване рішення суб»єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2015 року відкрито апеляційне провадження та відстрочено апелянту - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві сплату судового збору до прийняття рішення.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання адміністративного позову (липень 2015 року), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; ч.3 ст.4 цього ж Закону передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Мінімальна заробітна плата на 2015 рік в Україні вcтановлена Закoном України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в розмірі 1 218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених ТОВ «ДЦ Делта Спорт» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, складає 487 грн 20 коп, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

Вказана сума сплати судового збору складає десять відсотків від загальної суми сплати судового збору, загальна сума сплати судового збору - 4 872,00 грн (1 218,00 х 4).

З врахуванням наведеного та у відповідності вимог вищевказаних норм законів, суд вважає за необхідне стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5 359, 20 грн (4 872,00 х 110%).

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (вул.Лєскова, 2, м.Київ, 01011, код ЄДРПОУ 39669867) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев»ять) грн 20 (двадцять) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 02 грудня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Бужак Н.П.

Костюк Л.О.