Ухвала

від 05.11.2015 по справі 752/9704/15-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9704/15-ц

Провадження №: 2-к/752/13/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді – Пасинок В.С.

за участю секретаря – Мушти І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду від 16 березня 2015 року, - 

в с т а н о в и в:

03 червня 2015 року до суду надійшло клопотання Білоруського республіканського унітарного товариства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду м. Мінська від 16 березня 2015 року.

В обґрунтування поданого клопотання стягувач зазначив про те, що відповідно до рішення економічного суду м. Мінська від 16 березня 2015 року було розглянуто та вирішено справу № 288-4/2014/26М за позовом ВАТ «Промагролізинг» до спільного підприємства у формі ТОВ «Українська фінансова лізингова компанія», ТОВ «Арм Груп-Україна» про солідарне стягнення 37 827,38 доларів США, та за позовом Білоруського республіканського унітарного товариства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» до спільного підприємства у формі ТОВ «Українська фінансова лізингова компанія», ТОВ «Арм Груп-Україна» про солідарне стягнення 70 454,18 доларів США.

Рішенням від 16 березня 2015 року у даній справі, позов, зокрема, Білоруського республіканського унітарного товариства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» задоволено. Останнє, в свою чергу, набрало законної сили 07 квітня 2015 року, що підтверджується довідкою суду № 288-4/2014/26 від 22 травня 2015 року. Боржник був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, в судове засідання представника не направив, будь-яких пояснень чи заперечень до суду не подав.

Вказало на те, що визнання та виконання зазначеного рішення суду передбачено ст. 7 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, згода на обов'язковість якої надана Постановою Верховної Ради України № 2889 від 19 грудня 1992 року.

Представники заявника в судове засідання не з'явились, про час розгляду клопотання був повідомлені належним чином, направили до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність та просили клопотання задовольнити.

Представник боржника в судове засідання не з'явився, про час розгляду клопотання був оповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду не направив.

Суд, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку про те, що клопотання представника стягувача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням економічного суду м. Мінська від 16 березня 2015 року було розглянуто та вирішено справу № 288-4/2014/26М за позовом ВАТ «Промагролізинг» до спільного підприємства у формі ТОВ «Українська фінансова лізингова компанія», ТОВ «Арм Груп-Україна» про солідарне стягнення 37 827,38 доларів США, та за позовом Білоруського республіканського унітарного товариства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» до спільного підприємства у формі ТОВ «Українська фінансова лізингова компанія», ТОВ «Арм Груп-Україна» про солідарне стягнення 70 454,18 доларів США.

Даним рішенням позов, зокрема, Білоруського республіканського унітарного товариства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» задоволено. Останнє, в свою чергу, набрало законної сили 07 квітня 2015 року, що підтверджується довідкою суду № 288-4/2014/26 від 22 травня 2015 року. Боржник був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується копією про вручення документів, в судове засідання представника не направив, будь-яких пояснень чи заперечень до суду не подав.

Згідно зі ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Визнання та виконання зазначеного рішення суду передбачено ст. 7 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 року, згода на обов'язковість якої надана Постановою Верховної Ради України № 2889 від 19 грудня 1992 року.

Дослідивши докази, подані стороною стягувача, суд не знаходить підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ЦПК України, рішення іноземних судів (міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності (ч. 1 статті 390 ЦПК України). Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили (ч. 1 статті 391 ЦПК України). Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (ч. 1 статті 392 ЦПК України). Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником) (ч. 1 статті 393 ЦПК України).

За змістом статтею 394 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу) подається у письмовій формі і повинно містити:

1) ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;

2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;

3) мотиви подання клопотання.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу), яке раніше не виконувалося та яке складене українською мовою, додаються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу), про примусове виконання якого подається клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу) набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;

4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);

5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

У відповідності з вищезазначеними вимогами стягувач подав всі належні документи. Боржник в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, в письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні клопотання, разом з тим повідомив суд та надав докази часткового виконання рішення економічного суду м. Мінська, що свідчить про визнання обґрунтованості вимог стягувача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, - 

у х в а л и в:

клопотання Білоруського республіканського унітарного підприємства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду від 16 березня 2015 року - задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення економічного суду м. Мінська від 16 березня 2015 року у справі № 288-4/2014/26М за позовом відкритого акціонерного товариства «Промагролізинг» до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фінансова лізингова компанія», товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Україна» про солідарне стягнення 37 827,38 доларів США, та за позовом Білоруського республіканського унітарного товариства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фінансова лізингова компанія», товариства з обмеженою відповідальністю «Арм Груп-Україна» про солідарне стягнення 70 454,18 доларів США.

Видати виконавчий лист про стягнення зі спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фінансова лізингова компанія» (03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, буд. 14, корп. 4, оф. 8, код ЄДРПОУ 21654119, р/р 2650901129011297701 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) на користь Білоруського республіканського унітарного товариства експортно-імпортного страхування «Бєлексімгарант» (Республіка Білорусь, 220004, м. Мінськ, вул. Мельникайте, 2, УНП 101421509, ОКПО 37496013, рахунок 3011000000125 ВАТ «АСБ Беларусбанк» м. Мінськ, МФО 153001795, S.W.I.F.T. AKBB BY 2X) заборгованість за договором міжнародного лізингу № UA-003/11 від 25 листопада 2011 року 70 454 (сімдесят тисяч чотириста п'ятдесят чотири) долари США 18 центів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня наступного після проголошення ухвали.

Суддя В.С. Пасинок