Рішення

від 26.11.2015 по справі 908/5595/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/196/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 Справа № 908/5595/15

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (факт. адреса: 69059, м.Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-В)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» (69027, м.Запоріжжя, вул. Піонерська, 34)

про стягнення 14346 грн. 27 коп. основного боргу за договором № 501840 від 01.09.2006 р., 4179 грн. 20 коп. пені, 292 грн. 23 коп. річних процентів, 3067 грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_2, дов. № 44/20-19 від 05.01.2015 р.

Відповідача - ОСОБА_3, директор

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 14346 грн. 27 коп. основного боргу за договором № 501840 від 01.09.2006 р., 4179 грн. 20 коп. пені, 292 грн. 23 коп. річних процентів, 3067 грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 26.11.2015 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до умов договору № 501840 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладеного з відповідачем 01.09.2006 р., позивач відпускав теплову енергію в приміщення № 1 по вул. Космічна, 3а в м.Запоріжжя. Вказаний об'єкт нерухомого майна належить відповідачу на праві власності. Позивач в період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 15746 грн. 27 коп. В порушення положень договору відповідач здійснив часткову оплату спожитої теплову енергію в спірному періодів. Таким чином, заборгованість відповідача в спірний період складає 14346 грн. 27 коп. Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача 14346 грн. 27 коп. заборгованості за вказаний період. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 7.2.8 договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 4179 грн. 20 коп. за період з 25.11.2014 р. по 04.11.2015 р. У відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 292 грн. 23 коп. річних процентів, нарахованих за період з 25.12.2014 р. по 04.11.2015 р., та 3067 грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня 2015 р. по вересень 2015 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що відповідачем надано відповідну заяву. Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення на 6 місяців в зв'язку з складним матеріальним становищем.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Абріс» (споживач, відповідач по справі) та Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація, позивач по справі) 01.06.2008 р. укладено договір № 501840 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого Теплопостачальна організація зобов'язалася відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктами 6.1-6.10 вказаного договору, якими передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.3).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації рахунок-фактуру, акт приймання-передачі, податкову накладну та акт звіряння розрахунків. Отриманий акт споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання. У разі неотримання підписаного Акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6).

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з 01 вересня 2006 р. по 01 вересня 2007 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати вказаної в п. 10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних в п. 10.2. Як слідує з пояснень представників сторін, наданих у судовому засіданні, договір № 501840 від 01.09.2006 р., укладений сторонами у справі, діє до теперішнього часу.

Як свідчать вивчені матеріали, на сплату наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за період листопад 2014 - квітень 2015 р. позивачем направлялися рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії, про що свідчать реєстри відправлення рахунків та актів виконаних робіт. Акти приймання - передачі теплової енергії за вказаний період відповідачем підписані без зауважень щодо якості послуг.

Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за період листопад 2014 р. - квітень 2015 р. в сумі 14346 грн. 27 коп.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Статтею 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати боргу позивачу, суму заборгованості не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення 14346 грн. 27 коп. основного боргу за період листопад 2014 р. - квітень 2015 р. за договором № 501840 від 01.09.2006 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті наданої йому теплової енергії, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів перевірено, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 292грн. 23коп., нарахованих за період з 25.12.2014р. по 04.11.2015р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 3067грн. 53коп., нарахованих за період з січня 2015р. по вересень 2015р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 4179 грн. 20 коп., нарахованої за період з 25.12.2014 р. по 04.11.2015 р., позивач обґрунтовує п. 7.2.8 договору № 501840 від 01.09.2006 р., яким передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пунктів 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене, судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення на 6 місяців. В обґрунтування клопотання заявник вказує, що сплата боргу одним платежем є об'єктивно неможливою, оскільки підприємство знаходиться в дуже важкому фінансовому становищі.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

В судовому засіданні представник позивача не заперечив проти надання розстрочки виконання рішення, вирішення питання щодо розстрочки віддав на розсуд суду. Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем та позивачем, та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення в частині сплати основного боргу, пені, втрат від інфляції грошових коштів та річних процентів та розстрочити виконання рішення по даній справі на шість місяців згідно наступного графіку: до 31.12.2015 р. - 3647 грн. 54 коп., до 31.01.2016 р. - 3647 грн. 54 коп., до 29.02.2016 р. - 3647 грн. 54 коп., до 31.03.2015 р. - 3647 грн. 54 коп., до 30.04.2015 р. - 3647 грн. 54 коп., до 31.05.2016 р. - 3647 грн. 53 коп.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України та ст.. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» (69027, м.Запоріжжя, вул. Піонерська, 34, ЄДРПОУ 20473443) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458): 14346 (чотирнадцять тисяч триста сорок шість) грн. 60 коп. основного боргу з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26039302042813 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957; 4179 (чотири тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 20 коп. пені, 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 23 коп. річних процентів, 3067 (три тисячі шістдесят сім) грн. 53 коп. втрат від інфляції грошових коштів з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26007301001951 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957. Розстрочити виконання рішення по даній справі на шість місяців згідно наступного графіку: до 31.12.2015 р. - 3647 грн. 54 коп., до 31.01.2016 р. - 3647 грн. 54 коп., до 29.02.2016 р. - 3647 грн. 54 коп., до 31.03.2015 р. - 3647 грн. 54 коп., до 30.04.2015 р. - 3647 грн. 54 коп., до 31.05.2016 р. - 3647 грн. 53 коп. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» (69027, м.Запоріжжя, вул. Піонерська, 34, ЄДРПОУ 20473443) на користь Концерну В«Міські теплові мережіВ» (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458): 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.. судового збору з зарахуванням на наступні реквізити: п/р 26007301001951 в Філії Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957. Видати наказ.

Повне рішення складено 30 листопада 2015 року.

Суддя І.А. Попова