Рішення

від 24.11.2015 по справі 909/1165/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 р. Справа № 909/1165/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю. І.,

секретар судового засідання Дребот Н. Д.,

за участю представників сторін:

від позивача: представники не з'явилися,

від відповідача: представники не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Волнекс", (вул. Довженка, буд.59, м. Виноградів, Виноградівський район, Закарпатська область, 90300)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ", (юридична адреса: вул. С. Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ, 76018; фактична адреса: вул. С. Стрільців, 23, офіс 302, м. Івано-Франківськ, 76018)

про стягнення коштів в сумі 116508,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Волнекс" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "АВЕ Івано-Франківськ" про стягнення коштів в сумі 107310,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що в порушення договірних зобов'язань відповідач не розрахувався за проведений ремонт автомобіля, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 107310,00 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2015 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.11.2015, за результатами якого розгляд відкладено на 24.11.2015.

Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (вх.№12514/15 від 20.11.2015), в якій посилаючись на те, що заборгованість виникла ще в листопаді 2013 року та враховуючи вимоги ст.625 ЦК України, просить, окрім суми основного боргу, стягнути ще інфляційні втрати в розмірі 2768,60 грн. та 3% річних - 6429,78 грн.

В судове засідання 24.11.2015 представник позивача не з'явився, проте надіслав клопотання (18322/15 від 23.11.2015), в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві і заяві про збільшення позовних вимог, просив позов задоволити та провести розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу суду від 15.10.2015 надіслано відповідачу за адресами зазначеними позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.

Ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 10.11.2015 надіслано на адреси відповідача, що зазначено позивачем у позовній заяві. З відділення поштового зв'язку до суду повернулися повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається, що зазначену ухвалу вручено уповноваженому представнику відповідача.

Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши подані письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

відповідно до домовленостей між ТОВ "Волнекс" (позивач, виконавець) та ТОВ "АВЕ Івано-Франківськ" (відповідач, замовник) позивач взяв на себе зобов'язання надати послуги з проведення капітального ремонту автомобіля MAN TGM, номерний знак НОМЕР_1.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 181 ГК України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Акт прийому-передачі наданих послуг є тим єдиним документом, що може засвідчити факт надання послуг. Отже, підписаний Акт є підставою для здійснення розрахунку за надані послуги.

Факт виконання позивачем замовлених відповідачем робіт з проведення капітального ремонту автомобіля підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт №13/048 від 29.10.2013, який підписано сторонами та скріплено їхніми печатками. Копію вказаного акту долучено до матеріалів справи.

Таким чином, ТОВ "Волнекс" виконало замовлену ТОВ "АВЕ Івано-Франківськ" роботу на суму 122310,00 грн.

Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення зазначених вимог, ТОВ "АВЕ Івано-Франківськ" виконувало зобов'язання в частині оплати за виконані роботи неналежним чином, в зв'язку з чим 16.06.2014 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (від 16.06.2014) на сплату заборгованості.

26.06.2014 відповідачем надіслано позивачу гарантійний лист (вих.№168 від 26.06.2014), в якому просить, в зв'язку з важким економічним становищем, відтермінувати виплату, проте, відповідачем все ж не було погашено наявну заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату винесення рішення сума основного боргу за виконану роботу становить 107310,00 грн.

За змістом частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі виконаних робіт №13/048 підписано сторонами та скріплено їхніми печатками 29.10.2013, при цьому, замовником було прийнято виконані роботи, претензій щодо якості та строку виконання робіт в останнього не було, тому датою виникнення заборгованості слід вважати 30.11.2013.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долучених до матеріалів справи копії платіжних доручень випливає, що відповідачем здійснювалась часткова оплата за виконані роботи протягом травня-червня 2014 року, проте, з тексту заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що позивач при здійсненні розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат виходив з суми заборгованості, що виникла станом на дату 05.08.2014, зокрема, 107310,00 грн.

Враховуючи те, що заборгованість виникла 30.10.2013 та відповідачем все ж здійснювалась часткова оплата, то при здійсненні розрахунку слід було виходити з тих сум боргу, що існували станом на дати кожної з вчинених відповідачем проплат. Однак, при здійсненні перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань у відповідності до ст. 55 ГПК України встановлено, що сума 3% річних та інфляційних втрат перевищує суму, що заявлена позивачем до стягнення.

Беручи до уваги вищенаведене, надані сторонами письмові докази та те, що господарський суд розглядає справу в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 49, 55, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ", (юридична адреса: вул. С. Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ, 76018; фактична адреса: вул. С. Стрільців, 23, офіс 302, м. Івано-Франківськ, 76018, код 35889312) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волнекс", (вул. Довженка, буд.59, м. Виноградів, Виноградівський район, Закарпатська область, 90300, код 38068835) кошти в сумі 116508,38 грн. (сто шістнадцять тисяч п'ятсот вісім гривень тридцять вісім копійок), з яких: 107310,00 грн. (сто сім тисяч триста десять гривень нуль копійок) - сума основного боргу, 2768,60 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят вісім гривень шістдесят копійок) - інфляційні втрати, 6429,78 грн. (шість тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень сімдесят вісім копійок) - 3% річних та судовий збір в сумі 1747,62 грн. (одна тисяча сімсот сорок сім гривень шістдесят дві копійки).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне рішення складено 03.12.2015.