Рішення

від 25.11.2015 по справі 910/25631/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015Справа №910/25631/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вір"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляна"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Прохода Ю.В. - за довіреністю від 04.11.2015р.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 25 листопада 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вір" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляна" (відповідач) про стягнення 27 293,00 грн.

Позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нежитлового приміщення № 0109/14-С15 від 01.09.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/25631/15. Розгляд справи призначено на 09.11.2015р.

Судове засідання, призначене на 09.11.2015р., не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015р. призначено розгляд справи на 25.11.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вір» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соляна» укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 0109/14-С15 від 01.09.2014 року (далі - Договір або Договір оренди), відповідно до п. 1.1., 1.2. якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а останній прийняти у строкове платне користування частину приміщення за адресою: м. Київ, вул. Семашка, 15 (колишня кв. 250) та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

На виконання умов Договору, позивач передав об'єкт оренди, а відповідач його прийняв, що підтверджує Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 01.09.2014 року.

Пунктом 3.1. Договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати за користування нежитловим приміщенням становить 8004,00 грн.

Відповідно до пункту 3.3. Договору орендар повинен сплачувати орендну плату не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Згідно з п.п. 3.5., 3.6. Договору оренди орендар зобов'язаний компенсувати орендодавцю витрати за спожиту електроенергію, які розраховуються та сплачуються додатково на підставі виставлених орендодавцем рахунків, відповідно до показників лічильника. Компенсація витрат електроенергії здійснюється за минулий місяць на підставі рахунку орендодавця, які він виставляє до останнього числа поточного місяця. Орендар здійснює оплату зазначених рахунків орендодавця протягом п'яти календарних днів з моменту отримання орендарем такого рахунку. В суму орендної плати не зараховані витрати за комунальні послуги, які сплачуються орендарем окремо згідно виставлених орендодавцем рахунків на їх компенсацію на підставі рахунків КП УЖГ.

Договір вступає в дію з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року включно з можливістю пролонгування якщо жодна із сторін письмово не заявить про його припинення (п. 9.1. Договору).

Оскільки відповідач фактично продовжив користуватися орендованим приміщенням після 31.12.2014 року, то дія договору була пролонгована.

Договір може бути достроково розірваний за ініціативою однієї із сторін (сторона-ініціатор зобов'язана попередити протилежну сторону про розірвання договору за 15 календарних днів до дати припинення дії Договору) (п. 9.6. Договору).

08.06.2015 року відповідач надіслав позивачу повідомлення про дострокове припинення дії договору.

З урахуванням викладеного, відповідно до п. 9.6. Договору, договір є розірваним з 24.06.2015 року.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури № 20 від 01.01.2015 року на суму 8327,40 грн., № 80 від 01.03.2015 року на суму 10 601,06 грн., № 114 від 01.04.2015 року на суму 10 537,37 грн., № 146 від 01.05.2015 року на суму 11 606,61 грн., № 180 від 01.06.20015 року на суму 7 876,71 грн.

Відповідачем частково оплачено орендні платежі та компенсації комунальних послуг, у зв'язку із чим станом на день розгляду спору заборгованість останнього перед позивачем щодо сплати орендних платежів складає: 2 356,24 грн. за рахунком № 20 від 01.01.2015 року; 8 004,00 грн. за рахунком № 146 від 01.05.2015 року; 6 136, 40 грн. за рахунком № 180 від 01.06.2015 року.

Заборгованість відповідача з компенсації комунальних послуг та оплаті за спожиту електроенергію за рахунками № 20 від 01.01.2015 року; № 80 від 01.03.2015 року; № 114 від 01.04.2015 року; № 146 від 01.05.2015 року; № 180 від 01.06.2015 року складає 10 796,36 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору оренди нежитлового приміщення № 0109/14-С15 від 01.09.2014 року щодо здійснення сплати орендних платежів, компенсації комунальних послуг та витрат на електроенергію, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 27 293,00 грн. (16 496,64 грн. орендної плати та 10 796,36 грн. компенсації комунальних послуг та витрат на електроенергію).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

За ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, всупереч умов Договору оренди нежитлового приміщення № 0109/14-С15 від 01.09.2014 року, зобов'язання зі здійснення сплати орендних платежів в розмірі 16 496,64 грн. (2 356,24 грн. + 8004,00 грн. + 6 136, 40 грн.) та компенсації комунальних послуг і витрат на електроенергію в розмірі 10 796,36 грн. станом на день розгляду справи не виконано, зворотного суду не доведено.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст. 530, 762 Цивільного кодексу України, п. 3.1., 3.3., 3.5., 3.6. Договору оренди, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення № 0109/14-С15 від 01.09.2014 року в розмірі 27 293,00 грн. (16 496,64 грн. + 10 796,36 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЯНА" (03680, м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Кримського, будинок 27А, ідентифікаційний код 39290341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВІР" (03142, м. Київ, вулиця Семашка, будинок 13, ідентифікаційний код 32596342), грошові кошти: 27 293,00 грн. (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто три гривні) основного боргу та 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/25631/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.11.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало