Рішення

від 23.11.2015 по справі 911/4810/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" листопада 2015 р. Справа № 911/4810/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтон», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н

про стягнення 122 117,76 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1 предст. дов. № 11/04 від 10.05.2015;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Райтон» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (відповідач) про стягнення 122 117,76 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що оскільки ТОВ «Експансія» оплатило, стягнуту за рішенням господарського суду Київської області від 08.06.2015 по справі № 911/1482/15, заборгованість з простроченням, позивач додатково нарахував відповідачу 10 570,67 грн. 3% річних та 111 547,09 грн. інфляційних за період, який не був врахований у рішенні по справі № 911/1482/15, а саме з 03.04.2015 року по 21.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2015 у справі №911/4810/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 23.11.2015.

В судове засідання 23.11.2015 року відповідач не направив свого повноважного представника, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0813210843303.

20.11.2015 року через канцелярію суду, відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що представник ТОВ «Експансія» перебуватиме у відрядженні, на підтвердження чого надав Наказ № 225к від 20.11.2015.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони та інших учасників процесу добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що представник, який не має можливості з'явитись в судове засідання, є єдиним можливим представником відповідача, без якого справа не може бути розглянута.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 р.).

Зважаючи на викладені вище обставини, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 23.11.2015 року представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

23.11.2015 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1482/15 від 08.06.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙТОН» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» (відповідач) задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 637 152 грн. 56 коп. боргу, що виник за Договором поставки № 85-Е від 01.04.2014 р.; 57 240 грн. 00 коп. пені, 12 180 грн. 82 коп. 3% річних, 129 904 грн. 37 коп. інфляційних втрат та 16 729 грн. 56 коп. судового збору.

12.10.2015 року господарським судом Київської області видано судовий наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

Як вбачається із рішення господарського суду Київської області від 08.06.2015 по справі № 911/1482/15, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у справі №911/1482/15 були розраховані станом на 02.04.2015 р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи № 911/4810/15, відповідач оплатив наявну заборгованість 22.10.2015 року.

З огляду на те, що відповідач оплатив заборгованість з простроченням, позивач додатково нарахував відповідачу 10 570,67 грн. 3% річних та 111 547,09 грн. інфляційних за період, який не був врахований у рішенні по справі № 911/1482/15, а саме з 03.04.2015 року (з наступного дня, який не був врахований в рішенні господарського суду Київської області від 08.06.2015 по справі № 911/1482/15) по 21.10.2015 року (до моменту сплати заборгованості), які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та оскільки, зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору поставки №85-Е було виконано із порушенням строків, передбачених договором, у позивача виникло право вимоги щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат згідно договору поставки №85-Е за період неохоплений рішенням господарського суду Київської області по справі № 911/1482/15 до повної оплати відповідачем заборгованості, тобто з 03.04.2015 року по 21.10.2015 року.

З розрахунку позивача вбачається, нарахування 10 570,67 грн. 3% річних та 111 547,09 грн. інфляційних було здійснено ним на суму заборгованості у розмірі 636 682,56 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, з огляду на те, що відповідач частково оплачував товар, та за період з 03.04.2015 року по 30.06.2015 року сплатив 470,00 грн., нарахування річних та інфляційних було здійснено саме на 636 682,56 грн. (637 642,56 грн. - 470,00 грн.)

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 10 570,67 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача 111 547,09 грн. інфляційних втрат, варто зазначити, що перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розрахунок здійснений невірно.

За розрахунком суду, здійсненого за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», сума інфляційних втрат за період 03.04.2015 року по 21.10.2015 року становить 101 869,21 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 570,67 грн. 3% річних та 101 869,21 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5 код ЄДРПОУ 32294905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтон» (03039, м. Київ, вул. Байкова, 7, код ЄДРПОУ 38889027) - 10 570 (десять тисяч п'ятсот сімдесят) 67 коп. 3% річних, 101 869 (сто одну тисячу вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 24 коп. інфляційних втрат та 1686 (одну тисячу шістсот вісімдесят шість) грн. 60 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 03.12.2015р.

Суддя О.В. Щоткін