Рішення

від 26.11.2015 по справі 914/2578/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015р. Справа№ 914/2578/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця (м. Львів) в особі відокремленого підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1» (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єр» ЛТД (м. Червоноград, Львівська обл.)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м. Львів)

про: стягнення заборгованості в розмірі 6106,22 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєва В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № НЮ-57 від 02.01.2015 року.

від відповідача : Не з'явився.

третя особа: ОСОБА_2 - довіреність № 18-11-06238 від 25.09.2015 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єр» ЛТД про стягнення заборгованості в розмірі 6106,22 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.07.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 22.09.2015 року. Ухвалою суду від 22.09.2015 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області та розгляд справи відкладено до 13.10.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 13.10.2015 року розгляд справи відкладено до 22.10.2015 року , в зв'язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи, а також для надання доказів. Ухвалою суду від 22.10.2015 року розгляд справи відкладено до 05.11.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 05.11.2015 року розгляд справи відкладено до 19.11.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 19.11.2015 року розгляд справи відкладено до 26.11.2015 року, в зв'язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи.

Враховуючи тимчасову непрацездатність судді Бортник О.Ю., відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів судів господарського суду Львівської області від 29.12.2014 року, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 914/2445/15. 21.09.2015 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею по справі обрано суддю Пазичева В.М.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.07.2015 року, про відкладення від 22.09.2015 року, від 13.10.2015 року, від 22.10.2015 року, від 05.11.2015 року, від 19.11.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

21.09.2015 року за вх. № 39834/15 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

21.09.2015 року за вх. № 4228/15 позивач подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

13.10.2015 року за вх. № 43707/15 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

05.11.2015 року за вх. № 47694/15 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

19.11.2015 року за вх. № 5438/15 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України.

24.11.2015 року за вх. № 50823/15 позивач подав уточнений розрахунок позовних вимог.

25.11.2015 року за вх. № 5518/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 6103,22 грн.

26.11.2015 року за вх. № 51318/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 6103,06 грн.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.07.2015 року, про відкладення від 22.09.2015 року, від 13.10.2015 року, від 22.10.2015 року, від 05.11.2015 року, від 19.11.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи,

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 05.11.2015 р. про відкладення розгляду справи на 19.11.2015 р. є наявна в матеріалах справи копія Списку № 1377 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 23.11.2015 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кур'єр» ЛТД знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 80100, АДРЕСА_1.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Третя особа вимог ухвали суду про відкладення від 22.09.2015 року, від 13.10.2015 року, від 22.10.2015 року, від 05.11.2015 року виконала частково, явку поважного представника в судове засідання забезпечила.

12.10.2015 року за вх. № 43512/15 третя особа подала пояснення по справі.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 26.11.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - Орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кур'єр" ЛТД (надалі - Орендар, відповідач) укладений Договір оренди нерухомого державного майна № 90 від 24 червня 2011 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення № 3, 4, 5 в одноповерховій будівлі вокзалу ст.Червоноград (далі-майно) загальною площею 66,1 кв.м., за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Б.Хмельницького, 55.

Позивач зазначає, що дане майно на день подачі позову перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" ДТГО "Львівська залізниця" (надалі - Балансоутримувач, позивач).

Відповідно до умов п. 5.3 Договору, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно із п. 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786.

Позивач наголошує, що, відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувача щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні:

70 % до Державного бюджету;

30% на рахунок Балансоутримувача.

Позивач звертає увагу на те, що п. 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, що перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Бюджету та Балансоутримувача у визначеному п. 3.6. Договору співвідношенні.

За твердженням позивача, всупереч п. 5.3. Договору, Орендар несвоєчасно сплачував орендну плату за квітень, травень та червень 2014 року, у зв'язку із чим йому Балансоутримувачем пред'явлена претензія № БМЕС-130 від 29.01.2015 р. на суму 3719,29 грн. Проте, Орендар Балансоутримувачу орендної плати так і не сплатив.

Позивач зазначає, що Балансоутримувачем на адресу Оредаря 06.05.2015 р. для підписання направлений Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2015 р., проте відповіді від Орендаря так і не надійшло.

Таким чином, за твердженням позивача, сума основної заборгованості Орендаря перед Балансоутримувачем, станом 15.07.2015 р. становить 3719,29 грн. (три тисячі сімсот дев'ятнадцять грн. 29 коп.), а враховуючи індекс інфляції - 5982,96 грн.

Відповідно до п. 10.1. Договору, його укладено строком на 2 роки 364 дні, тому договір діє з 24.06.2011 р. по 22.06.2014 р.

Позивач зазначає, що законодавцем встновлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору ( ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог встановлених Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За твердженням позивача, три проценти річних за прострочення орендної плати за квітень, травень та червень 2014 р. становлять 123 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, на думку позивача, загальна сума заборгованості ТзОВ "Кур'єр" ЛТД перед Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1" за Договором оренди нерухомого державного майна № 90 від 24 червня 2011 року становить 6 тис. 106 грн. 22 коп.

26.11.2015 року за вх. № 51318/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 6103,06 грн.

У своїх поясненнях третя особа зазначає, що 24.06.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та ТзОВ «Кур'єр» ЛТД (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 90 (далі - Договір).

Строк дії Договору оренди від 24.06.2011 р. № 90 закінчився 23.06.2014 р.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів, з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Третя особа зазначає, що, відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні:

70% до державного бюджету;

30% на рахунок Балансоутримувача;

Згідно з п 3.7. Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Третя особа наголошує, що станом на 07.10.2015 р. існує заборгованість по орендній платі до Державного бюджету, яка, з врахуванням індексації по даному договору, становить 3760,20 грн. За несвоєчасну сплату орендної плати, відповідно до п. 3.7. Договору, нарахована пеня в сумі 101,38 грн.

Третя особа звертає увагу на те, що, згідно з п. 3.11. Договору, у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до Державного бюджету та Балансоутримувачу.

Враховуючи викладене, третя особа вважає, що позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єр» ЛТД про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - Орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кур'єр" ЛТД (надалі - Орендар, відповідач) укладений Договір оренди нерухомого державного майна № 90 від 24 червня 2011 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення № 3, 4, 5 в одноповерховій будівлі вокзалу ст.Червоноград (далі-майно) загальною площею 66,1 кв.м., за адресою: Львівська обл., м.Червоноград, вул.Б.Хмельницького, 55.

Дане майно на день подачі позову перебуває на балансі відокремленого підрозділу "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1" ДТГО "Львівська залізниця" (надалі - Балансоутримувач, позивач).

Відповідно до умов п. 5.3 Договору, Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно із п. 3.1. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувача щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні:

70 % до Державного бюджету;

30% на рахунок Балансоутримувача.

У п. 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, що перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Бюджету та Балансоутримувача у визначеному п. 3.6. Договору співвідношенні.

Всупереч п. 5.3. Договору, Орендар несвоєчасно сплачував орендну плату за квітень, травень та червень 2014 року, у зв'язку із чим йому Балансоутримувачем пред'явлена претензія № БМЕС-130 від 29.01.2015 р. на суму 3719,29 грн. Проте, Орендар Балансоутримувачу орендної плати так і не сплатив.

Балансоутримувачем на адресу Оредаря 06.05.2015 р. для підписання направлений Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2015 р., проте відповіді від Орендаря так і не надійшло.

Таким чином, сума основної заборгованості Орендаря перед Балансоутримувачем, станом 15.07.2015 р. становить 3719 (три тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 29 коп., а враховуючи індекс інфляції - 5982,96 грн.

Відповідно до п. 10.1. Договору, його укладено строком на 2 роки 364 дні, тобто договір діє з 24.06.2011 р. по 22.06.2014 р.

Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з п. 3.11. Договору, у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до Державного бюджету та Балансоутримувачу.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції, відповідно до вимог встановлених Кодексом та іншим законом.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

26.11.2015 року за вх. № 51318/15 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 6103,06 грн., а саме: суму основного бору у розмірі 3719,29 грн., 123,14 грн. - 3% річних та 2260,63 грн. - інфляційних втрат

Отже, судом встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача суму основного бору у розмірі 3719,29 грн., 123,14 грн. - 3% річних та 2260,63 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, уточнені позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що уточнені (зменшені) позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця в особі відокремленого підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єр» ЛТД про стягнення 3719,29 грн. - основного боргу, 123,14 грн. - 3% річних та 2260,63 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1827,00 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 768 від 26.05.2015 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур'єр» ЛТД (80100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22405163) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця в особі відокремленого підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1» (79025, м. Львів, вул. Таллінська, 3, код ЄДРПОУ 38287689) 3719 (три тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 29 коп. - основного боргу, 123 (сто двадцять три) грн. 14 коп. - 3% річних, 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 63 коп. - інфляційних втрат, а також судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.11.2015 року.