Рішення

від 02.12.2015 по справі 916/4416/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2015 р.Справа № 916/4416/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 1111/15 від 11.11.2015р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Ромстал УкраїнаВ»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю В«Міжнародне агентство масової інформації В«Золоте січенняВ»

про стягнення 83 327, 24 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ромстал УкраїниВ» (ТОВ „Ромстал УкраїниВ» ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Міжнародне агентство масової інформації В«Золоте січенняВ» (ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» ) 83 327, 24 грн., з яких: 31 796, 14 грн. - сума основної заборгованості, 21 688 , 45 грн. - пеня, 3 179, 61 грн. - штраф, 2 166, 49 грн. - 3% річних та 24 496, 55 грн. - інфляційні нарахування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ „Ромстал УкраїниВ» посилається на порушення ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» укладеного між сторонами договору поставки з відстроченням платежу № 1906/13 від 19.06.2013р., відповідно до якого позивач поставив відповідачу товар, а відповідач не оплатив зазначений товар у строки, визначені Договором, у зв'язку з чим у ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» утворилась заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2015р. порушено провадження по справі № 916/4416/15 за даним позовом, розгляд справи призначено на 18.11.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2015р. розгляд справи відкладено на 02.12.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням всіх витребуваних доказів.

В судовому засіданні 02.12.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 21383648 від 04.11.2015р., наявний в матеріалах справи.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.12.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19 червня 2013 р. між ТОВ „Ромстал УкраїниВ» (Постачальником) та ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» (Покупцем) укладено договір поставки з відстроченням платежу № 1906/13 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти Покупцеві товари, а Покупець - приймати і оплачувати товари згідно положень Договору (п. 2.1 Договору).

П. 3.1 Договору сторони узгодили, що Постачальник здійснює поставку товару Покупцеві на підставі рахунку-фактури, який є разом з цим договором підставою для здійснення Постачальником замовлення та поставки товару.

Постачальник зобов`язаний надати покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну, що підтверджує поставку товару (п. 3.3.1 Договору)

Відповідно до п. 3.4.1 Договору, Постачальник здійснює поставку товару на умовах EXW відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів „ІНКОТЕРМС-2010В» . Покупець своїми силами та за власних рахунок протягом дня підписання видаткової накладної завантажує та вивозить товар зі складу Постачальника. Ризик випадкової загибелі або псування товару переходить до Покупця з моменту передачі йому товару, що підтверджується підписанням сторонами документів, визначених пунктом 3.3.1 Договору.

Згідно п. 5.1 Договору сторони узгодили, що ціна на товар зазначається у рахунку-фактурі.

Загальна заборгованість за відвантажений та неоплачений товар за цим договором не повинна перевищувати 50 000 грн. ( з ПДВ) (п. 5.2. Договору).

Рахунок на товар за даним договором виставляється в гривнях, виходячи з вартості товару в Євро за курсом, визначеним Постачальником, що може відрізнитись від офіційного курсу НБУ на день виставляння рахунку (п. 5.3 Договору).

Як встановлено п. 6.1. Договору, форма оплати - оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 21 календарний день з дати відвантаження товару.

При цьому, датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 6.2 Договору).

Згідно п. 8.1 Договору встановлено, що останній вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 12 календарних місяців. Якщо не пізніше ніж за один календарний місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не попередить іншу сторону про припинення цього договору у письмовій формі, договір вважається продовженим на наступні 12 календарних місяців на таких самих умовах.

За порушення Покупцем строків платежів, визначених Договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару (п. 9.1 Договору).

Нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні були бути виконані, до дня їх фактичного виконання (п. 9.3 Договору).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Ромстал УкраїниВ» поставило на виконання вимог договору № 1906/13 від 19.06.2013р., а ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» прийняло 19.06.2013р. товар на загальну суму 31 796, 14 грн., що підтверджується видатковою накладною, наявною в матеріалах справи, а саме: № ОД2-000565/ОД2 від 19.06.2013р.

У строки, встановлені п. 6.1 Договору, за поставлений товар на суму 31 796, 14 грн. ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» не розрахувалось, що і стало підставою для звернення ТОВ „Ромстал УкраїниВ» до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» 21 688 , 45 грн. - пені, 3 179, 61 грн. - штрафу, 2 166, 49 грн. - 3% річних та 24 496, 55 грн. - інфляційних нарахувань.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У відповідності зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було здійснено оплати отриманого згідно договору поставки з відстроченням платежу № 1906/13 від 19.06.2013р. товару протягом 21 календарного дня з дати відвантаження, чим було порушено прийняті на себе грошові зобов'язання перед ТОВ „Ромстал УкраїниВ» .

Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту прийняття ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» товару загальною вартістю 31 796, 14 грн., господарський суд дійшов висновку про наявність у ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» на момент вирішення даного спору непогашеної заборгованості перед ТОВ „Ромстал УкраїниВ» на зазначену суму.

Оскільки строк виконання грошового зобов'язання з оплати вказаної суми заборгованості на момент пред'явлення позивачем даного позову є таким, що настав, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Ромстал УкраїниВ» щодо стягнення з ТОВ В«МАМІ В«Золоте січенняВ» 31 796, 14 грн. - заборгованості за договором поставки з відстроченням платежу № 1906/13 від 19.06.2013р.

Згідно ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 9.1 Договору встановлено, що за порушення Покупцем строків платежів, визначених Договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару.

Оскільки, умовами договору, за погодженням сторін, передбачений такий вид санкції за неналежне виконання зобов'язання як штраф, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми 10% штрафу у розмірі 3 179,61грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Ст. 253 ГПК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту наведеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за період з 10.07.2013р. по 16.10.2015р. у розмірі 21 688,45грн. за прострочку виконання зобов'язання по договору, встановив, що позивачем невірно визначено період виникнення заборгованості у відповідача (без урахування положень п. 6.1 договору), з огляду на що, суд зробив власний розрахунок пені з урахуванням офіційних святкових днів та кінцевого строку нарахування пені, заявленого позивачем, - згідно якого загальна сума пені за період з 11.07.2013р. по 16.10.2015р., що підлягає стягненню з відповідача, становить - 21 676,26 грн.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 3% річних та інфляційних нарахувань, встановив, що позивачем при здійсненні даних розрахунків також допущено помилку щодо визначення періоду виникнення заборгованості у відповідача, з огляду на що, суд зробив власні розрахунки за допомогою системи „Ліга-ЗаконВ» , згідно яких за період з 11.07.2013р. по 16.10.2015р. сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2163,88грн., а сума інфляційних нарахувань - 23 764,75грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені позивачем докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 31 796, 14 грн. -- основного боргу, 21 676, 26 грн. - пені, 3 179, 61 грн. - штрафу, 2 163, 88 грн. - 3% річних, 23 764, 75 грн. - інфляційних витрат.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Міжнародне агентство масової інформації В«Золоте січенняВ» (65072, м. Одеса, провулок Генерала Вишневського, буд. 13/1, код ЄДРПОУ 37281213) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ромстал УкраїнаВ» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а, код ЄДРПОУ 32346937) 31 796 (тридцять одну тисячу сімсот дев'яносто шість) грн. 14 коп. -- основного боргу, 21 676 (двадцять одну тисячу шістсот сімдесят шість) грн. 26 коп. - пені, 3 179 (три тисячі сто сімдесят дев'ять) грн.61 коп. - штрафу, 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три) грн. 88 коп. - 3% річних, 23 764 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 75 коп. - інфляційних витрат та 1 207 (одну тисячу двісті сім) грн. 04 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 грудня 2015 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко