Постанова

від 01.12.2015 по справі 910/22791/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 910/22791/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

за участі представників:

ТОВ "Інтерфудс" - Городецького А.К., довір б/н від 11.03.2015р.

ПАТ «Укрексімбанк» - Серебрянська М.В., довір. від 31.07.2015р. №010-01/5264

ПАТ "Піреус Банк МКБ" - Сабадаш І.В., довір. №915/юр від 14.01.2015р.

арбітражного керуючого Гусара І.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"Інтерфудс"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2015р.

у справі №910/22791/14 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія

"Факел"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфудс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014р. порушено провадження у справі №910/22791/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Інтерфудс", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Поповича Д.М. Ухвалою від 28.01.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів в складі ТОВ "Українська компанія "Факел", публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Державний експортно-імпортний банк України", ПАТ "Піреус Банк МКБ" на загальну суму 9911080,01 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 25.03.2015р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р., ТОВ "Інтерфудс" визнано банкрутом. Постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2015р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. та постанову господарського суду міста Києва від 25.03.2015р. у справі №910/22791/14 скасовано, справу направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2015р. у справі №910/22791/14 задоволено клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про усунення арбітражного керуючого Поповича Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Інтерфудс", призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара І.О. та про продовження строку процедури розпорядження майном ТОВ "Інтерфудс" на два місяці.

Усунено арбітражного керуючого Поповича Д.М. від виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ "Інтерфудс", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара І.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №143 від 15.04.2013р.), продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "Інтерфудс" на два місяці, до 21.12.2015р., зобов'язано Гусара І.О. провести інвентаризацію майна боржника, аналіз фінансово-господарської діяльності, надати протокол зборів кредиторів про прийняття одного з рішень, передбачених ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись, ТОВ "Інтерфудс" в особі представника - Городецького А.К., який діяв на підставі довіреності, виданої 11.03.2015р. ТОВ "Інтерфудс" в особі директора ТОВ "Інтерфудс" ОСОБА_8, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2015р. у справі №910/22791/14, прийняти нове рішення, яким в задоволенні клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. (в складі колегії Верховця А.А. - головуючого (суддя-доповідач), суддів Остапенка О.М., Шипка В.В.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні 01.12.2015р.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, апелянтом зазначено про порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, зазначаючи про порушення ч. 8 ст. 26, ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині обрання кандидатури розпорядника майна боржника, ч. 14 ст. 16, ч. 2 ст. 22 Закону в частині продовження строку процедури розпорядження майном до 21.12.2015р. Наведені інші доводи і міркування в підтвердження викладених обставин.

25.11.2015р., через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ПАТ "Державний експертно-імпортний банк України", а 01.12.2015р. від арбітражного керуючого Гусара І.О., ПАТ "Піреус Банк МКБ" надішли відзиви на апеляційну скаргу, в яких викладено доводи на користь необґрунтованості скарги, зазначено про те, що кандидатура Гусара І.О. була запропонована рішенням комітету кредиторів боржника, що продовження строку процедури розпорядження майном до 21.12.2015р. відбулося у т.ч. з підстав скасування судом касаційної інстанції (18.08.2015р.) постави (25.03.2015р.), якою раніше було завершено процедуру розпорядження майном боржника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, заслухавши присутніх в засіданні суду апеляційної інстанції представників сторін - учасників провадження, арбітражного керуючого Гусара І.О., перевіривши матеріали справи і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення, оскаржене рішення без змін, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи 05.10.2015р. до господарського суду міста Києва надійшло клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про усунення арбітражного керуючого Поповича Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна боржника, призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Гусара І.О., продовження строку процедури розпорядження майном боржника на два місяці. Клопотання було обґрунтоване тим, в порушення вимог ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим - розпорядником майна не проведено повного та всебічного аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, не проаналізовано діяльність на предмет встановлення фіктивного, прихованого банкрутства або доведення до банкрутства, не здійснені заходи з пошуку майна боржника, виявлення, стягнення чи списання його дебіторської заборгованості, не надано відповіді на заяви комітету кредиторів про надання відомостей про майно боржника та забезпечення можливості перевірки його стану та умов використання.

Кредитор зазначав, що розпорядником майна не здійснені запити до державних реєстраторів та зберігачів цінних паперів щодо наявності в системах обліку прав власності боржника на цінні папери, корпоративних активів боржника в інших юридичних особах, зареєстрованих прав в органах БТІ, територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів України, державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", територіальних органів фіскальної служби, органів державної виконавчої служби України, Державної митної служби України, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, державних інспекцій сільського господарства, по нагляду за технічним станом машин та обладнань, котлонагляду і підіймальних споруд, з безпеки на морському та річковому транспорті, територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг державного підприємства "Український інститут промислової власності", філії "Український центр інноватики та патентно - інформаційних послуг" державного підприємства "Український інститут промислової власності" тощо.

В судове засідання з розгляду заявленого клопотання розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Попович Д.М. не з'явився, доказів проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості не надав, в порушення вимог ухвал господарського суду міста Києва від 28.01.2015р. та 18.02.2015р. у встановлені строки зборів кредиторів не скликав та не організував їх проведення. Обставини про які йдеться у клопотанні ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" і які зазначені вище, раніше вже були встановлені, відображені в мотивувальній частині постанови Вищого господарського суду України від 18.08.2015р., якою скасовано постанову господарського суду міста Києва і залишену її без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р., про визнання боржника банкрутом від 25.03.2015р.

Положеннями абз. 1, 3-8 ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено право звільнення господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за заявою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та / або у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів.

Відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі, зокрема невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Матеріалами справи підтверджується, що 05.10.2015р. відбулись збори кредиторів ТОВ "Інтерфудс" на яких прийнято рішення про визнання звіту розпорядника майна боржника про проведену роботу незадовільним, усунення арбітражного керуючого Поповича Д.М. від виконання обов'язків розпорядника майна, призначення розпорядником майна ТОВ "Інтерфудс" арбітражного керуючого Гусара І.О. та продовження процедури розпорядження майном боржника на два місяці, що підтверджується протоколом зборів кредиторів ТОВ "Інтерфудс" №2 від 05.10.2015р. Відповідне рішення про усунення арбітражного керуючого Поповича Д.М. від виконання повноважень розпорядника майна боржника, призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара І.О. та продовження строку процедури розпорядження майном боржника на два місяці було прийнято і комітетом кредиторів ТОВ "Інтерфудс" на засіданні, яке відбулось 12.03.2015р., що підтверджується протоколом №1 від 12.03.2015р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Як вбачаться з мотивувальної частини оскарженого рішення, приймаючи до уваги, що запропонована комітетом та зборами кредиторів боржника кандидатура розпорядника майна - арбітражного керуючого Гусара І.О. відповідає вимогам, визначеним Законом, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Інтерфудс" арбітражного керуючого Гусара І.О. Колегія суддів суду апеляційної інстанції з такими висновками в цілому погоджується та відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції порядку обрання кандидатури арбітражного керуючого вважає необхідним зазначити наступне.

Пунктом 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 зазначалось, що враховуючи стислі строки вчинення процесуальних дій у процедурі розпорядження майном боржника, господарський суд у разі невиконання або неналежного виконання розпорядником майна своїх обов'язків (розгляд заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості тощо) має за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи припинити повноваження розпорядника майна і призначити нового розпорядника майна відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у справі.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.6 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна, затвердженого постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. №1 передбачено, що автоматизований відбір кандидатів арбітражних керуючих на призначення у справах про банкрутство здійснюється у випадках, передбачених Законом та цим Положенням. У разі надходження заяви про порушення справи про банкрутство та прийняття суддею рішення про наявність підстав для її прийняття до винесення відповідної ухвали суддя вчиняє електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого. Електронний запит є підставою проведення автоматизованого відбору кандидата арбітражного керуючого.

Нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна передбачено визначення кандидатури арбітражного керуючого із застосування автоматизованої системи на стадії порушення провадження у справі, з підстав надходження заяви про порушення провадження у справі відповідно. Водночас, ними не передбачено визначення кандидатури арбітражного керуючого із застосування автоматизованої системи на наступних стадіях провадження у справі про банкрутство. Нормами Закону та Положення передбачено право суду призначити розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора) і без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Так, згідно абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом. Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно (абз. 5-6 ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Частиною 2 ст. 114 Закону встановлені обмеження кола арбітражних керуючих, які можуть бути призначені розпорядником майна: розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором - не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; 4) які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

Враховуючи, що розпорядником майна ТОВ «Інтерфудс» призначено арбітражного керуючого Гусара І.О. не на стадії порушення провадження у справі про банкрутство, а у зв'язку з неналежним (зокрема, несвоєчасним) виконанням попереднім розпорядником майна своїх обов'язків, то і доводи, наведені в апеляційній скарзі щодо порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається такими, що не знаходять свого підтвердження.

Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначена судом з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Наведеним вище п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 і наголошено, що у разі невиконання або неналежного виконання розпорядником майна своїх обов'язків суд має право як за клопотанням комітету кредиторів так і з власної ініціативи призначити нового розпорядника майна без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частиною 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також передбачено, що під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно, при цьому відхилення господарським судом запропонованих кандидатур арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та призначення іншого арбітражного керуючого повинно бути вмотивованим.

В засіданні суду апеляційної інстанції 01.12.2015р., повно, всебічно і об'єктивно розглядаючи всі обставини справи в їх сукупності, на уточнюючі запитання суду представником скаржника визнано, що підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваної ухвали у відповідній частині пов'язані виключно з обранням кандидатури арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи, разом з тим, визнано, що будь-якої іншої кандидатури розпорядника майна, окрім запропонованої комітетом і зборами кредиторів, запропоновано не було, відповідні пропозиції відсутні у т.ч. в скаржника на теперішній час, при цьому інших підстав, з яких заперечене призначення розпорядником майна боржника саме арбітражного керуючого Гусара І.О., не наведено.

За наведених обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком щодо обрання кандидатури арбітражного керуючого розпорядника майна, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання і в частині продовження строку процедури розпорядження майном боржника на два місяці, та колегія суддів в цілому погоджується і з такими висновками суду, відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині оскарження рішення про продовження процедури розпорядження майном у понад строків, наведених в ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважає необхідним зазначити наступне.

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці, разом з тим, в силу Закону розпорядник майна зобов'язаний здійснити фінансовий аналіз господарської діяльності, інвентаризацію майна, скликати збори комітету кредиторів, на якому розглунити питання щодо переходу до стадії ліквідації чи то санації боржника і т.ін.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди (абз. 1-6 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном (абз. 7 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Процедура розпорядження майном ТОВ "Інтерфудс", порушена ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2014р. і була завершена постановою господарського суду міста Києва від 25.03.2015р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. Згідно постанови Вищого господарського суду України від 18.08.2015р. справу було направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду, яким, визначеним в результаті розподілу автоматизованою системою, ухвалою від 02.09.2015р. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.10.2015р., а 21.10.2015р. винесено оскаржувану ухвалу.

Період, який сукупно складає 03.11.2014р. - 25.03.2015р., 02.09.2015р. - 05.10.2015р. дорівнює сто сімдесяти двом календарним дням, тобто граничні строки, визначені ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (сто п'ятнадцять календарних днів та два місяці), на момент винесення ухвали від 05.10.2015р. не були порушені, але такі строки сплили до того як розпорядником майна боржника призначено іншого арбітражного керуючого.

Розпорядником майна боржника, якого усунено від виконання повноважень, не вчинені дії і заходи, визначені Законом, про які вказано вище, і які констатовані у т.ч. постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2015р., якою скасовані постанова господарського суду міста Києва від 25.03.2015р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р., прийняті в ході здійснення провадження у справі на стадії розпорядження майном боржника, останнім не здійснено фінансовий аналіз господарської діяльності, не проведено інвентаризацію майна боржника, не скликано збори комітету кредиторів, на якому було б розглянуто питання щодо переходу до стадії ліквідації чи то санації боржника.

Комітетом кредиторів боржника прийнято рішення про визнання результатів діяльності арбітражного керуючого незадовільними, усунення від виконання обов'язків розпорядника майна у зв'язку з припущенням порушень в діяльності, в результаті яких настали обставини, які не надали можливості у встановлені строки прийняти одне з рішень, передбачених абз. 2-6 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим і заявлено клопотання про продовження строків процедури розпорядження майном. При цьому арбітражним керуючим, якого призначено розпорядником майна боржника, в засіданні суду апеляційної інстанції з розгляду поданої скарги визнано, що повною мірою він не ознайомлений з матеріалами даної справи і до теперішнього часу, у т.ч. у зв'язку з оскарженням ухвали, якою якого призначено розпорядником майна боржника.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, розглянувши в процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, повторно розглянувши справу, не вбачає доводи апеляційної скарги достатньо обґрунтованими і такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду (перегляду) справи, оскаржене рішення суду такими, що в цілому відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфудс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.10.2015р. у справі №910/22791/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 03.12.2015р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.В. Шипко

О.М. Остапенко