Постанова

від 23.11.2015 по справі 914/2074/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Справа № 914/2074/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача-1 - ОСОБА_2

від відповідача-2 (скаржника) - ОСОБА_3

від третьої особи-1 - не з'явився

від третьої особи-2 (скаржника) - ОСОБА_4, ОСОБА_5

від третіх осіб-3,4 - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , б/н від 26.10.2015 року

та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , вих.№55/2-08/1449 від 22.10.2015 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2015 року (підписане 22.10.2015 року), головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді: Петрашко М.М., Сухович Ю.О.

у справі №914/2074/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Яблуневий дарВ» , м. Городок Львівської області

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Танк ТрансВ» , м. Городок Львівської області

до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м. Київ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Публічне акціонерне товариство В«Державний ощадний банк УкраїниВ» , м. Київ

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_6, м. Київ

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІнвесткомВ» , м. Київ

про визнання припиненою застави та зобов'язання до вчинення дій

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» звернулось до господарського суду з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» та Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_7 про визнання припиненою застави (право застави) згідно договору застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», як заставодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар», як заставодавцем; зобов'язання ТзОВ «Танк Транс» вчинити дії , спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження, зокрема, у п'ятиденний строк з моменту припинення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року, звернутися до ПАТ «Дельта Банк» з письмовою вимогою про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно договору застави №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року і виключення застави (права застави) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (№14411104 від 18.06.2014 року); припинення обтяження і вилучення (виключення) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №14411104 від 18.06.2014 року стосовно об'єкта обтяження: майнові права, а саме: усі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) «ГАЛІЦІЯ» (Galicia), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (заставодавцю) на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг №156362 виданого Державною службою інтелектуальної власності України 25.05.2012 року. Загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 49537000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.10.2015 року у справі №914/2074/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» задоволено частково. Визнано припиненою заставу (право застави) згідно договору застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» як заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» як заставодавцем. Припинено обтяження і вилучено (виключено) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №14411104 від 18.06.2014 року стосовно об'єкта обтяження: майнові права, а саме: усі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) «ГАЛІЦІЯ» (Galicia), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (заставодавцю) на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг №156362, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 25.05.2012 року. Загальна заставна вартість предмету застави за погодженням сторін становить 49537000,00 грн. (сорок дев'ять мільйонів п'ятсот тридцять сім тисяч) гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що беручи до уваги надіслані відповідачем-1 на адресу банку заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, як тіло кредиту, так і проценти, нараховані на тіло кредиту, є повністю погашеними ТзОВ «Танк Транс» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Враховуючи, що юридичним наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до статей 598, 601 ЦК України, є припинення зобов'язання, а з моменту зарахування зустрічних однорідних вимог, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення, місцевий господарський суд дійшов висновку про припинення додаткового (акцесорного) зобов'язання за договором застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року, оскільки, матеріалами справи підтверджується погашення ТзОВ «Танк Транс» як тіла кредиту, так і процентів, нараховані на тіло кредиту, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, посилаючись на ч.3 ст.44 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», з огляду на те, що у спірних правовідносинах ТзОВ «Танк Транс» є позичальником, а не власником і заставодавцем переданого в заставу майна, а позивач не був позбавлений права самостійно звернутись до відповідача-2 з вимогою подати до реєстратора заяву про припинення застави та виключення з Державного реєстру відповідного запису, суд відмовив у вимозі позивача щодо зобов'язання ТзОВ «Танк Транс» вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 - ПАТ «Дельта Банк» і третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» звернулися до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2015 року у справі №914/2074/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Яблуневий Дар» повністю. Зокрема, апелянти зазначають, що сума заборгованості за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року є більшою, ніж заявлена ТзОВ «Танк Транс» сума зарахування. Крім того, ТзОВ «Танк Транс» не надав ПАТ «Дельта Банк» підтверджуючих документів про відступлення прав вимоги від ОСОБА_6 до ТОВ «Танк Транс», від ТОВ «Інвестком» до ТОВ «Танк Транс», від ОСОБА_8 до ТОВ «Танк Транс», від ОСОБА_9 до ТОВ «Танк Транс». Як стверджують ПАТ «Дельта Банк» і ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України», господарський суд Львівської області дійшов помилкового висновку про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України. На думку апелянтів, враховуючи, що тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно, місцевий господарський суд не мав права приймати рішення про зарахування зустрічних вимог під час дії тимчасової адміністрації, оскільки це порушує п.4 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» в апеляційній скарзі зазначив, що позивачем не направлено на адресу АТ «Дельта Банк» заяву про дострокове відкликання вкладу за договором банківського рахунку №10 від 11.12.2012 року на суму 26 355 931,71 доларів США та за договором банківського рахунку №18 від 13.12.2012 року на суму 286 246,63 євро, у зв'язку з чим строк повернення вкладу за Договором банківського вкладу (депозиту) на момент направлення заяви про зарахування зустрічних вимог не настав. Поряд з тим, ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» зазначив, що зарахування зустрічних однорідних вимог між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Яблуневий Дар» не узгоджується з положеннями ч.2 ст.1 ЗУ «Про заставу» та порушує право заставодержателя - Державної іпотечної установи одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

У судовому засіданні 23.11.2015 року представники ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» заявили клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаних з нею інших справ №910/28919/15 і №910/29456/15 та набранням рішеннями господарського суду міста Києва у вказаних справах законної сили. На думку представників ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України», у випадку визнання господарським судом міста Києва у справах №910/28919/15 і №910/29456/15 недійсними односторонніх правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог, дані рішення матимуть вирішальне значення для даного спору.

Представник ПАТ «Дельта Банк» підтримав клопотання про зупинення провадження у справі №914/2074/15 до вирішення пов'язаних з нею інших справ №910/28919/15 і №910/29456/15.

Представники ТОВ «Яблуневий дар» і ТОВ «Танк Транс» заперечили проти задоволення клопотання представників ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» про зупинення провадження у справі №914/2074/15 до вирішення пов'язаних з нею інших справ №910/28919/15 і №910/29456/15 у зв'язку з його безпідставністю.

Заслухавши думку представників сторін, суд вирішив відмовити ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №914/2074/15 до вирішення пов'язаних з нею інших справ №910/28919/15 і №910/29456/15 та набранням рішеннями господарського суду міста Києва у справах №910/28919/15 і №910/29456/15 законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Натомість, ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» не доведено неможливість розгляду даної господарської справи №914/2074/15 до вирішення справ №910/28919/15 і №910/29456/15 та набранням рішеннями господарського суду міста Києва у справах №910/28919/15 і №910/29456/15 законної сили.

У судовому засіданні представники ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» заявили чергове клопотання про зупинення провадження у справі №914/2074/15 з надсиланням матеріалів справи в Генеральну прокуратуру для досудового розслідування.

Представник ПАТ «Дельта Банк» підтримав клопотання про зупинення провадження у справі №914/2074/15.

Представники ТОВ «Яблуневий дар» і ТОВ «Танк Транс» заперечили проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі №914/2074/15 з надсиланням матеріалів справи в Генеральну прокуратуру для досудового розслідування.

Заслухавши думку представників сторін, суд вирішив відмовити ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №914/2074/15 з надсиланням матеріалів справи в Генеральну прокуратуру для досудового розслідування.

Так, згідно приписів ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; заміни однієї з сторін її правонаступником.

ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» не довів суду необхідність зупинення провадження у справі №914/2074/15 з надсиланням матеріалів справи в Генеральну прокуратуру для досудового розслідування. Поряд з тим, представники ТОВ «Яблуневий дар» і ТОВ «Танк Транс» підтвердили наявність порушеного кримінального провадження Генеральною прокуратурою України та проведення відповідних слідчих дій. Тому, на даний час відсутня потреба у надсиланні матеріалів справи №914/2074/15 в Генеральну прокуратуру для досудового розслідування.

Крім того, в судовому засіданні представники ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» двічі заявляли відвід колегії суддів, з приводу чого подали письмові заяви. За результатами розгляду вказаних заяв, колегія суддів відмовила у їх задоволенні, з приводу чого винесено відповідні ухвали.

Представники скаржників в судовому засіданні підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили їх задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15 жовтня 2015 року у справі №914/2074/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Яблуневий Дар» повністю.

Представники позивача та відповідача-1 в судовому засіданні проти вимог апеляційних скарг заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, з підстав, наведених у письмових відзивах на апеляційні скарги. Зокрема, зазначали, що тіло кредиту та проценти, нараховані на тіло кредиту повністю погашені ТзОВ «Танк Транс» шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представники третіх осіб-1,3,4 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання.

Оскільки явка представників третіх осіб-1,3,4 не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, в тому числі і скаржників, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (в тексті договору - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (в тексті договору - позичальник) укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11, відповідно до умов якого, а саме: п.п.1.1.1 надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) на умовах, визначених у цьому договорі, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 206 000 000,00 гривень (двісті шість мільйонів гривень 00 копійок) зі сплатою за користування кредитом 15% (п'ятнадцять процентів) річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 29 листопада 2014 року.

31 липня 2014 року між сторонами укладено додатковий договір №1 до договору кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у якому п.2.7 статті 2 «Порядок надання кредиту та сплати процентів» викладено в новій редакції.

12 вересня 2014 року укладено додатковий договір №2, у якому доповнено п.1.3 статті 1 «Предмет Договору» підпунктом 1.3.3 та викладено його у відповідній редакції.

31 грудня 2014 року укладено додатковий договір №3 у якому викладено п.1.1.1 п.1.1 статті 1 «Предмет договору» в наступній редакції: «надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами надалі за текстом кожна частина окремо «Транш», а у сукупності «Транші», на умовах, визначених цим договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 206000000,00 грн. (двісті шість мільйонів гривень 00 копійок) зі сплатою плати за користування Кредитом у розмірі 15% (п'ятнадцять процентів) річних, в порядку визначеному цим договором та кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 01 липня 2015 року, за умови виконання позичальником умов пп.3.3.12.7, 3.3.12.8 Договору». За умови виконання позичальником умов пп.3.3.12.7 договору та невиконання позичальником умов пп.3.3.12.8 Договору, кінцевим терміном погашення заборгованості буде не пізніше 02 березня 2015 року. За умови невиконання позичальником умов пп.3.3.12.7 Договору, кінцевим терміном погашення заборгованості буде не пізніше 20 січня 2015 року».

Крім того, сторони також дійшли згоди викласти п.2.1 та п.2.7 статті 2 «Порядок надання кредиту та сплати процентів, комісій» Договору у відповідній редакції; доповнили п.п.3.3.13 п.3.3 статті 3 «Права та обов'язки сторін» Договору підпунктами 3.3.13.7, 3.3.13.8 та виклали їх у відповідній редакції та інше.

В забезпечення виконання ТОВ «Танк Транс» зобов'язань перед АТ «Дельта Банк» згідно договору кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року, 17 червня 2014 року між ТОВ «Яблуневий Дар» (в тексті договору - заставодавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (в тексті договору - заставодержатель) укладено договір застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2. В якості забезпечення виконання зобов'язань позивачем передано в заставу банку усі майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) «ГАЛІЦІЯ» (Galicia), що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг №156362, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 25.05.2012 року.

На підставі вищевказаного договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 18.06.2014 року внесено запис №14411104 стосовно об'єкта обтяження.

У п.п.1.8 договору застави сторони погодили загальну вартість предмету застави, що становить 49537000,00 грн.

Судом встановлено, що 06 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» лист, яким відповідач-1 повідомив позивача про припинення зобов'язань ТОВ «Танк Транс» перед ПАТ «Дельта Банк» згідно Договору кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року щодо сплати основної суми боргу та нарахованих процентів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача-1 з листом вих.№28/04-01 від 28.04.2015 року, в якому зазначив про необхідність направлення обтяжувачу - Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» письмової вимоги про подачу реєстратору заяви про припинення застави згідно договору застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 і виключення її з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У відповідь на вказаний лист відповідач-1 листом за вих.№05/05-01 від 05.05.2015 року відмовився звертатися з письмовою вимогою до ПАТ «Дельта Банк».

Поряд з тим, позивач звернувся до ПАТ «Дельта Банк» з листом від 20.03.2015 року про звільнення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна предмета застави згідно договору застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року.

У відповідь на вказаний лист, відповідач-2 листом за вих.№2/39-17/746 від 07 квітня 2015 року «Щодо заяви про припинення застави та звільнення предмету застави» проінформував позивача, що банк не визнає припинення зобов'язань ТОВ «Танк Транс» перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року, відтак, застава згідно договору застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року залишається діючою.

З огляду на наведене, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що звертатися з письмовою вимогою до ПАТ «Дельта Банк» про подачу реєстратору заяви про припинення застави (права застави) згідно договору застави майнових прав і виключення застави (права застави) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис №144411104 від 18.06.2014 року) повинен відповідач-1 - ТОВ «Танк Транс».

Крім того, судом встановлено, що 06 лютого 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направив на адресу ТОВ «Танк Транс» претензію на суму 203461956,03 грн. (двісті три мільйони чотириста шістдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 03 копійки), з яких: сума заборгованості за кредитом 193 864 169,96 грн.; сума заборгованості за нарахованими процентами 2 868 127,44 грн.; сума заборгованості за простроченими процентами до 31 дня 6 729 658,63 грн.

Поряд з тим, у зазначеній претензії банк повідомив позичальника, що у разі несплати ним заборгованості у тридцятиденний строк, кредитор розпочне процедуру стягнення на предмети застави згідно договору застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S1 від 29.05.2014 року, договору застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року, договору застави майнових прав № ВКЛ-2005880/11/S3 від 12 вересня 2014 року, шляхом звернення до суду з позовною вимогою про звернення стягнення на майно, що є предметом договорів застави.

11 лютого 2015 року між ТОВ «Танк Транс» як новим кредитором, та ОСОБА_6 як первісним кредитором укладено договір відступлення прав вимоги за Договорами банківського рахунку, відповідно до умов якого, ОСОБА_6 відступив ТОВ «Танк Транс» право вимоги до боржника (ПАТ «Дельта Банк»), зокрема, щодо виплати залишку на рахунку, відкритому за договором №18 банківського рахунку від 13 грудня 2012 року у євро в розмірі 286 246,63 євро.

18 лютого 2015 року, на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договорами банківського рахунку від 11 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» як новий кредитор підготував і відправив боржнику - ПАТ «Дельта Банк» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується описом вкладення у цінний лист і поштовою квитанцією №8150000536130 від 18 лютого 2015 року.

Крім того, 11 лютого 2015 року між ТОВ «Танк Транс» як новим кредитором, та ТОВ «Інвестком» як первісним кредитором, укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку, за умовами якого ТОВ «Інвестком» відступив ТОВ «Танк Транс» права вимоги до боржника - ПАТ «Дельта Банк» за договором рахунку, зокрема, право вимагати виплати залишку на рахунку, відкритому за договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04 вересня 2009 року у розмірі 13 039 335,34 доларів США.

18 лютого 2015 року, на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку від 11 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» як новий кредитор підготував і відправив боржнику - ПАТ «Дельта Банк» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується описом вкладення у цінний лист і поштовою квитанцією №8150000536122 від 18 лютого 2015 року.

Поряд з тим, 18 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» оформило на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, посилаючись на вищезазначені договори відступлення прав вимоги за договорами банківських рахунків, зазначило про:

- припинення зобов'язань в повному обсязі щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» на користь Публічного акціонерного товариству «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у розмірі 193 864 169,96 грн. (сто дев'яносто три мільйони вісімсот шістдесят чотири тисячі сто шістдесят дев'ять гривень 96 копійок);

- припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» заборгованості за: 1) договором №18 банківського рахунку від 13 грудня 2012 року, укладеним між банком та ОСОБА_6 на суму 286 246,63 євро (двісті вісімдесят шість тисяч двісті сорок шість євро 63 євроцентів), що за курсом Національного банку України станом на 12 лютого 2015 року складає еквівалент 8 128 593,93 гривень; 2) договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04 вересня 2009 року, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестком» в частині вимог на суму 7 400 076,71 доларів США (сім мільйонів чотириста тисяч сімдесят шість доларів США 71 цент), що за курсом Національного банку України станом на 12 лютого 2015 року складає еквівалент 185 735 576,03 гривень), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

18 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» направило на адресу ПАТ «Дельта Банк» наведену вище заяву, що підтверджується описом вкладення у цінний лист і поштовою квитанцією №8150000536149 від 18 лютого 2015 року.

Судом встановлено, що зарахування процентів, нарахованих на основну суму заборгованості в розмірі 193 864 169,96 грн. згідно договору кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року, відбулося на підставі наступних документів:

03 серпня 2014 року між ТОВ «Танк Транс» як новим кредитором, та ОСОБА_9 як первісним кредитором укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, відповідно до умов якого, первісний кредитор (ОСОБА_9Ю.) відступає новому кредитору (ТОВ «Танк Транс») право вимагати від боржника (ПАТ «Дельта Банк») виплати частини вкладу за договором №10004006546754 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий з любов'ю on-line» у доларах США від 27 березня 2014 року у розмірі 134 539,85 доларів США (Сто тридцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять доларів США 85 центів).

20 лютого 2015 року на виконання умов договору відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03 серпня 2014 року, ТОВ «Танк Транс» як новий кредитор, і ОСОБА_9 як первісний кредитор, підготували і відправили боржнику - ПАТ «Дельта Банк» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, підписане двома сторонами.

Поряд з тим, 20 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» як новий кредитор направив на адресу ПАТ «Дельта Банк» заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором №10004006546754 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий з любов'ю on-line» у доларах США від 27 березня 2014 року в сумі 134 539,85 доларів США (Сто тридцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять доларів США 85 центів), шляхом перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ «Танк Транс». Надіслання ПАТ «Дельта Банк» зазначеної заяви та повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні підтверджується описом вкладення у цінний лист і поштовою квитанцією від 20.02.2015 року.

27 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» оформило на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, посилаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03 серпня 2014 року, зазначило про:

- припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у розмірі 3 335 458,92 грн., що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 120 139,92 доларів США;

- припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» заборгованості за договором №10004006546754 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий з любов'ю on-line» у доларах США від 27 березня 2014 року на загальну суму 120 139,92 доларів США, що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 3 335 458,92 грн., внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

27 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» направило на адресу ПАТ «Дельта Банк» наведену вище заяву, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 27.02.2015 року і поштовою квитанцією від 27.02.2015 року.

Крім того, судом встановлено, що 03 серпня 2014 року між ТОВ «Танк Транс» як новим кредитором, та ОСОБА_8 як первісним кредитором укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу, відповідно до умов якого, первісний кредитор (ОСОБА_8В.) відступає новому кредитору (ТОВ «Танк Транс») право вимагати від боржника (ПАТ «Дельта Банк») виплати частини вкладу за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» у доларах США від 06 травня 2014 року у розмірі 441523,22 долари США.

20 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» як новий кредитор, та ОСОБА_8 як первісний кредитор, підготували і відправили боржнику - ПАТ «Дельта Банк» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, підписане обома сторонами.

Разом з тим, 20 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» як новий кредитор підготував на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про дострокове відкликання частини вкладу за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» у доларах США від 06 травня 2014 року в сумі 441523,22 долари США, шляхом перерахування згаданої суми у 3-денний строк на банківський рахунок ТОВ «Танк Транс». Вказана заява разом з повідомленням про заміну кредитора у зобов'язанні надіслані ПАТ «Дельта Банк» 20.02.2015 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист і поштовою квитанцією від 20.02.2015 року.

27 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» оформило на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, посилаючись на договір відступлення прав вимоги за договором банківського вкладу від 03 серпня 2014 року, зазначив про:

- припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у розмірі 5574332,94 грн., що за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на дату цієї заяви, складає еквівалент 200781,93 доларів США;

- припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» заборгованості за договором №003-09508-06514 банківського вкладу (депозиту) « 8 років разом» у доларах США від 06 травня 2014 року на 5574332,94 грн., внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Заява ТОВ «Танк Транс» про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 27.02.2015 року надіслана ПАТ «Дельта Банк» 27.02.2015 року, про що свідчить опис вкладення у цінний лист і поштова квитанція від 27.02.2015 року.

Також судом встановлено, що крім вищезазначених зарахованих сум процентів відбулося ще одне зарахування нарахованих ПАТ «Дельта Банк» процентів у розмірі 289 643,18 гривень на підставі заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог від 24.02.2015 року, в якій ТОВ «Танк Транс» зазначило, що є кредитором банку за грошовими зобов'язаннями на загальну суму 289643,18 грн. за договором №01/25469-16690 від 01.04.2013 року банківського рахунку, укладеним між банком та ТзОВ «Яблуневий Дар» на суму 253 656,76 гривень та договором №13/25469-6975 від 20.01.2011 року банківського рахунку, укладеним між банком та ТзОВ «Яблуневий Дар» на суму 35986,42 гривень.

При цьому, права вимоги за договорами рахунку передані ТОВ «Танк Транс» на підставі договору відступлення прав вимоги від 23 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ «Танк Транс» та ТзОВ «Яблуневий Дар», про що повідомлено банк 23 лютого 2015 року.

На підставі наведеного вище ТОВ «Танк Транс» заявило про: часткове припинення зобов'язань щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суми заборгованості за процентами за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у розмірі 289643,18 та припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» заборгованості за договором №01/25469-16690 від 01.04.2013 року банківського рахунку, укладеного між банком та ТзОВ «Яблуневий Дар» на суму 253656,76 грн. та договором №13/25469-6975 від 20.01.2011 банківського рахунку, укладеного між банком та ТзОВ «Яблуневий Дар» на суму 35986,42 грн., внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Зазначена заява направлена на адресу ПАТ «Дельта Банк» 24.02.2015 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 24.02.2015 року і поштовою квитанцією №8150000536190 від 24.02.2015 року.

Поряд з тим, 24 лютого 2015 року на виконання умов договору відступлення прав вимоги від 23 лютого 2015 року, укладеного між Товариством та ТзОВ «Яблуневий Дар», ТОВ «Танк Транс» як новий кредитор і ТзОВ «Яблуневий Дар» як первісний кредитор надіслали боржнику - ПАТ «Дельта Банк» повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується описом вкладення у цінний лист і поштовою квитанцією №8150000536203 від 24 лютого 2015 року.

Крім цього, судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса,36-Б, м. Київ, 01133. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

В силу положень ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з тим, у ст.593 ЦК України встановлено, що припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою, припиняється і право застави.

Згідно з ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Поряд з тим, відповідно до ч.3 ст.203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Поряд з тим, відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Щодо тверджень скаржника (ПАТ «ОСОБА_7) стосовно того, що сума заборгованості за кредитним договором ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року є більшою ніж заявлена ТзОВ «Танк Транс» сума зарахування, а, відтак, відсутні підстави для припинення застави, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що 06 лютого 2015 року ПАТ «Дельта Банк» направило на адресу ТОВ «Танк Транс» претензію на суму 203 461 956,03 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 193 864 169,96 грн.; сума заборгованості за нарахованими процентами - 2 868 127,44 грн.; сума заборгованості за простроченими процентами до 31 дня - 6 729 658,63 грн. Поряд з тим, ТОВ «Танк Транс» зараховано суму заборгованості за кредитом в розмірі 193 864 169,96 грн. і суму заборгованості за нарахованими процентами в загальному розмірі 9 199 435,04 грн. (3 335 458,92 грн. + 5 574 332,94 грн. + 289 643,18 грн.). Відтак, різниця між зарахованими ТОВ «Танк Транс» відсотками і сумою відсотків, нарахованими банком в претензії, становить 398 360,03 гривень. Разом з тим, претензія згідно розділу II статей 5-11 ГПК України є інститутом досудового врегулювання господарського спору або засобом досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності відповідно до статті 222 ГК України. Разом з тим, суду не надано представником апелянта результату судового вирішення спору по вказаній претензії, оскільки суми, зазначені в претензії, ТОВ «Танк Транс» не визнало.

Разом з тим, ПАТ «Дельта Банк» додатково, як на доказ, що підтверджує заборгованість ТзОВ «Танк Транс», долучив до матеріалів справи розрахунок заборгованості за договором кредиту ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року станом на серпень 2015 року. Однак, у даній справі наявність заборгованості слід доводити станом на час надіслання заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог. Як вбачається з розрахунку заборгованості по нарахованих відсотках, банк нарахував відсотки включно до 14.08.2015 року. За таких обставин, банк не врахував у своєму розрахунку зарахування зустрічних однорідних вимог від 18 лютого 2015 року на суму 193 864 169,96 грн. Аналогічно і по розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредиту, яка нарахована ПАТ «Дельта Банк» включно до 22.07.2015 року. З огляду на наведене, банк не врахував в своєму розрахунку зарахування зустрічних однорідних вимог від 18 лютого 2015 року на суму 193 864 169, 96 грн.

Щодо розрахунку 3% річних від суми простроченого кредиту, то слід зазначити наступне: період нарахування 3% річних з 21.01.2015 року до 22.07.2015 року, однак, за цей же період банк нарахував заборгованість за кредитом за ставками договору кредитної лінії ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року: 15% і 25% відповідно. Разом з тим, частина 2 статті 625 ЦК України регламентує, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, ПАТ «Дельта Банк» за один і той же розрахунковий період здійснив подвійне нарахування процентів і за ставками договору кредитної лінії в розмірі 15% і 25% відповідно, та 3% річних згідно статті 625 ЦК України. Крім того, ОСОБА_7 не врахував у своєму розрахунку зарахування зустрічних однорідних вимог від 18 лютого 2015 року на суму 193 864 169,96 грн.

Щодо розрахунку заборгованості пені за несвоєчасне повернення процентів і 3% річних від суми прострочених процентів, то як вбачається, ПАТ «Дельта Банк» нарахував пеню за несвоєчасне повернення кредиту і 3% річних від суми прострочених процентів включно до 13.08.2015 року, тобто не врахував у своєму розрахунку зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.02.2015 року на суму 193 864 169,96 грн. Крім того, суд наголошує на суттєвих розбіжностях в датах і сумах нарахованої пені за несвоєчасне повернення процентів і 3% річних від суми прострочених процентів.

Що стосується розрахунку штрафу за договором кредиту, то у ньому ПАТ «Дельта Банк» не ідентифікував, не конкретизував, не навів конкретних фактів періоду порушення ТОВ «Танк Транс» умов договору кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року.

Крім того, в апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» зазначає про негрошовий характер взаємовідносин між ПАТ «Дельта Банк» з одного боку та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ «Інвестком» та ОСОБА_6 - з другого, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 02.09.2014 року у справі №3-80гс14.

Однак, суд бере до уваги, що постанова ВСУ від 02.09.2014 року у справі №3-80гс14 стосується Договору банківського рахунку (стаття 1066 ЦК України), а правовідносини між Банком і ОСОБА_8, а також між Банком і ОСОБА_9 регламентовані Договором банківського вкладу (стаття 1058 ЦК України).

Поряд з тим, фізична або юридична особа, яка внесла кошти на депозит в установі банку, є кредитором банку з майновими вимогами щодо одержання відсотків або іншого доходу, обумовленого договором банківського вкладу, за користування банком грошовими коштами вкладника, а також повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору банківського вкладу (депозиту) або на першу вимогу вкладника.

Твердження ПАТ «Дельта Банк» про негрошовий характер договору банківського вкладу також спростовується практикою, що долучена до матеріалів справи: зокрема, постанова ВГСУ від 03 березня 2015 року у справі №923/1116/14, постанова ВГСУ від 04 березня 2015 року у справі №910/11117/14, постанова ВГСУ від 18 березня 2015 року у справі №910/15419/14, постанова ВГСУ від 26 березня 2015 року у справі №910/15858/14, від 23 квітня 2015 року у справі №910/18154/14, постанова ВГСУ від 29 квітня 2015 року у справі № 910/5560/14, від 13 травня 2015 року у справі №926/1203/14, а також у постановах Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі №910/9232/14, від 01.04.2015 у справі №910/5560/14, від 01.04.2015 у справі №910/9231/14.

З матеріалів справи вбачається, що тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно. Представник ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі покликається на п.4 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якого під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Однак, заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог ТОВ «Танк Транс» надіслано на адресу ПАТ «Дельта Банк» 18 лютого 2015 року, 24 лютого 2015 року, 27 лютого 2015 року, тобто до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк», відтак, покликання відповідача-2 на норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» спростовуються наведеним вище. (Наведена позиція суду також узгоджується з практикою ВГСУ у постанові від 04 березня 2015 року у справі №910/11117/14).

У своїй апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» зазначає про не надсилання на адресу ПАТ «Дельта Банк» заяви про дострокове відкликання вкладу за договором банківського рахунку №10 від 11.12.2012 року на суму 26 355 931,71 доларів США та за договором банківського рахунку №18 від 13.12.2012 року на суму 286 246,63 євро, з огляду на що, вважає, що строк повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) на момент направлення заяви про зарахування зустрічних вимог, не настав.

Однак, на спростування наведених тверджень апелянта суд встановив, що позивач - ТОВ «Яблуневий Дар» не міг направляти на адресу ПАТ «Дельта Банк» заяв про дострокове відкликання вкладів за згаданими договорами банківського рахунку, оскільки 11 лютого 2015 року між ТОВ «Танк Транс» як новим кредитором, та ОСОБА_6 як первісним кредитором, укладено Договір відступлення прав вимоги за договорами банківського рахунку, відповідно до умов якого, ОСОБА_6 відступив ТОВ «Танк Транс» права вимоги до боржника (ПАТ «Дельта Банк») за договорами рахунку.

Крім того, 18 лютого 2015 року ТОВ «Танк Транс» оформив на ім'я ПАТ «Дельта Банк» заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій, покликаючись на вищезазначені договори відступлення прав вимоги за договорами банківських рахунків, повідомив про припинення зобов'язань в повному обсязі щодо сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» на користь Публічного акціонерного товариству «Дельта Банк» суми заборгованості за кредитом за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29 травня 2014 року у розмірі 193 864 169,96 грн. та припинення зобов'язань щодо сплати Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» заборгованості за договором №18 банківського рахунку від 13 грудня 2012 року, укладеним між банком та ОСОБА_6 на суму 286 246,63 євро (що за курсом Національного банку України станом на 12 лютого 2015 року складає еквівалент 8 128 593,93 гривень) та договором банківського рахунку №26/21746-168 від 04 вересня 2009 року, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестком» в частині вимог на суму 7 400 076,71 доларів США (що за курсом Національного банку України станом на 12 лютого 2015 року складає еквівалент 185 735 576,03 гривень), внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.

Тому, договір банківського рахунку №10 від 11.12.2012 на суму 26 355 931,71 доларів США не має жодного відношення до договору кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року, а, відтак, і до даної справи. Адже, зарахування по договору банківського рахунку №10 від 11.12.2012 на суму 26 355 931,71 доларів США стосується іншого Договору кредитної лінії №ВКЛ-2005880 від 09 червня 2011 року.

До того ж, суд констатує, що договір №18 банківського рахунку від 13 грудня 2012 року не є договором банківського вкладу (депозиту), тому твердження ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» про необхідність надіслання заяви про дострокове відкликання вкладу за договором банківського рахунку №18 від 13.12.2012 року не відповідають діючому законодавству і обставинам справи.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» також зазначає про те, що майнові права за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 та всіма додатковими угодами до даного договору, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Танк Транс», а також договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за таким договором, перебувають в заставі АТ «Ощадбанк» відповідно до Договору застави майнових прав від 25.02.2015, реєстровий №293, укладеного між АТ «Ощадбанк» та АТ «Дельта Банк» та забезпечують виконання зобов'язань АТ «Дельта Банк» перед АТ «Ощадбанк» за Договором №151210-Л1 про відкриття та ведення кореспондентського рахунку та Договором №151210-Л2 про відкриття та ведення кореспондентського рахунку, з огляду на що, зарахування зустрічних однорідних вимог між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Яблуневий Дар» не узгоджується з положеннями ч.2 ст.1 ЗУ «Про заставу» та порушує право заставодержателя - Державної іпотечної установи одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

На спростування наведених тверджень апелянта суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог у даній справі №914/2074/15 здійснювалося між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Танк Транс», а не ТОВ «Яблуневий Дар». Крім того, з апеляційної скарги незрозуміло, хто ж виступав заставодержателем майнових прав за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року: Державна іпотечна установа чи ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України». У матеріалах справи наявні докази того, що заставодержателем майнових прав за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року виступає ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України», а не Державна іпотечна установа. Водночас, в апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний ОСОБА_7 України» наголошує на порушенні прав Державної іпотечної установи, як заставодержателя майнових прав за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року.

Юридичним наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статей 598, 601 ЦК України, є припинення зобов'язання.

Таким чином з моменту зарахування зустрічних однорідних вимог, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 574 ЦК України передбачено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В силу приписів ст.576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернуто стягнення.

Згідно п.п.3, 4 ст.577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно абзацу першого статті 20 Закону України Про заставу, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

В той час, в силу вимог пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України, ст.28 Закону України «Про заставу», п.3.2 договору застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

З огляду на наведене, матеріалами справи підтверджується, що як тіло кредиту, так і відсотки, нараховані на тіло кредиту, повністю погашено ТОВ «Танк Транс», шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак вважається припиненим і додаткове (акцесорне) зобов'язання за договором застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом про визнання застави припиненою на підставі частини першої статті 593 ЦК України, у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, позивач посилався на невизнання банком зазначеного факту.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

В силу положень частини першої статті 593 ЦК України припинення права застави у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, презюмується.

Враховуючи наведене, звернення особи до суду з позовом про визнання застави такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін, слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права заставодавця, передбаченого частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 частини другої статті 16 ЦК України. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 року у справі №6-243 цс14).

Відповідно до ст.42 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Держатель Державного реєстру наділяє відповідних суб'єктів повноваженнями реєстраторів Державного реєстру, які надаватимуть послуги щодо внесення записів до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, звернення стягнення на предмет обтяження та надання витягів з Державного реєстру, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.43 наведеного вище Закону відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на припинення права застави за договором застави, позовна вимога в частині припинення обтяження та вилучення внесеного до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису від 18.06.2014 року за №14411104, стосовно об'єкта обтяження, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Разом з тим, враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач-1 є позичальником, а не власником і заставодавцем переданого в заставу майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання ТзОВ «Танк Транс» вчинити дії, спрямовані на звільнення предмету застави від обтяження. Слід зазначити, що згідно з ч.3 ст.44 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. Відтак, позивач не був позбавлений права самостійно звернутися до банку з вимогою подати до реєстратора заяву про припинення застави та виключення з Державного реєстру відповідний запис.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на все наведене вище, беручи до уваги припинення забезпеченого заставою зобов'язання ТзОВ «Танк Транс» перед ПАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005880/11 від 29.05.2014 року, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, право застави за договором застави майнових прав №ВКЛ-2005880/11/S2 від 17 червня 2014 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк», як заставодержателем, та ТзОВ «Яблуневий Дар», як заставодавцем, є також припиненим, відтак, колегія суддів вважає вимоги позивача в частині визнання припиненою застави та припинення обтяження і вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідного запису - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

З огляду на наведене, доводи скаржників про скасування рішення місцевого суду є безпідставними та спростовуються оскаржуваним рішенням.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційних скарг на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржників.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2015 року у справі №914/2074/15 залишити без змін, а апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №914/2074/15 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 30.11.2015 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_10