Рішення

від 03.12.2015 по справі 904/8707/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.15р. Справа № 904/8707/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартінфосіс", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору, зобов'язання закрити всі рахунки, стягнення 264 667,84 грн. та 8 125,21 євро.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3 від 21.09.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №8166-К-Н-О від 16.10.2014р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартінфосіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про розірвання договору, зобов'язання закрити всі рахунки, стягнення 264 667,84 грн. та 8 125,21 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач незаконно обмежив позивача у розпорядженні належними йому грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.10.2015р.

15.10.2015р. в засіданні оголошено перерву до 09.11.15р., 09.11.2015р. до 23.11.2015р.

03.11.2015р. позивач подав до суду уточнену позовну заяву, вказав, що при виготовлення позовної заяв було допущено описку щодо року укладення договору 2015 замість 2008, тому просив це врахувати та розірвати договір від 11.08.2008р.

23.11.2015р. відповідач подав відзив на позовну заяву, вказав, що обраний спосіб захисту суперечить нормам діючого законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 23.11.2015р. розгляд справи відкладено на 27.11.2015р., зобов'язано відповідача надати довідку про кількість коштів на рахунках позивача за договором банківського рахунка № Si3RDF від 11.08.2008р.

У судове засідання з'явилися представники сторін.

Ухвалу суду від 27.11.2015р. відповідач не виконав, довідку про кількість коштів на рахунках позивача за договором банківського рахунка № Si3RDF від 11.08.2008р. до суду не подав.

27.11.2015р. відповідач подав до суду додаткові пояснення, вказавши, що окупаційна влада на території АРК Крим з травня 2014 року фактично здійснила конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ «Приватбанк», тому доступ до первинних документів є ускладненим, просив надати додатковий час для вчинення дій, необхідних для відновлення інформації з обслуговування зазначеного клієнта.

Представник відповідача не зазначив точну кількість днів, необхідну для надання витребуваної судом довідки. До спливу двомісячного строку розгляду спору, визначеного ст.69 ГПК України, (на дату проведення судового засідання) залишився один день. Клопотання про продовження строку розгляду спору відповідачем подано не було.

Витребувані господарським судом документи не подано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смартінфосіс" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (Кримське регіональне управління «Приватбанк» м. Симфіропіль) (банк) було укладено договір банківського рахунка № Si3RDF (далі - договір).

Банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (картові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору (п. 1.1 договору).

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.2 договору).

Банк бере на себе зобов'язання: здійснювати для клієнта операції, які передбачені для рахунків цього виду законом, банківськими правилами та цим договором (п. 2.1.3 договору).

Клієнт має право: самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (п. 3.1.1 договору).

Цей договір укладений на невизначений термін, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства (п.6.1. договору).

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що 28.05.2014р. без його згоди банк в односторонньому порядку перерахував:

- з рахунку № 26009054908449 на рахунок № 29032054908449 суму у розмірі 262 876,33 грн. (з призначенням платежу: «Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879» (а.с. 25));

- з рахунку № 26002054908383 на рахунок № 29035054908383 суму у розмірі 8125,21євро. (з призначенням платежу: «Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879» (арк. с. 26));

- з рахунку № 26056054904537 на рахунок № 29034054904537 суму у розмірі 1791,51 грн. (з призначенням платежу: «Сальдо рахунку відповідно до наказу 6695879»).

10.09.2015р. позивач направив відповідачу заяву про закриття рахунків: № 26009054908449, валюта UAH (Українська гривня); № 26002054908383, валюта EUR (євро); № 26056054904537, валюта UAH (Українська гривня); № 26004053127879, валюта EUR (євро); № 26005053127845, валюта UAH (Українська гривня); № 26057053114970, валюта UAH (Українська гривня); № 26049053102774, валюта UAH (Українська гривня); №26007053128961 валюта USD з вимогою у триденний строк з моменту отримання заяви, здійснити завершальні операції за рахунками та перерахувати всі наявні кошти за наступними реквізитами: п/р 26000312989 в ПУАТ «СМАРТБАНК» (м. Київ), код банку отримувача 380786.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (далі- Закон) цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; п.1 ч.1 ст.3 Закону).

На тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно (ч.1,3 ст.11 Закону).

Рекомендувати Національному банку України прийняти нормативно-правові акти на виконання цього Закону (п.7 Перехідних положень Закону).

Відповідно до вказаного Закону, Постановою НБУ № 260 від 06.05.2014р. "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" припинено діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та зобов'язано банки протягом місяця з дня набрання чинності цієї постанови забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, рахунок 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками» призначений для обліку кредиторської заборгованості банку перед клієнтами за недіючими рахунками. За кредитом рахунку проводяться суми згідно із законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. За дебетом рахунку проводяться суми повернення коштів власникам згідно з їх розпорядженнями та в інших випадках згідно із законодавством України.

В листі НБУ від 23.11.2004 №25-118/1918-12202 «Про облік недіючих рахунків» до недіючих рахунків віднесено зазначено наступне. На сьогодні питання закриття банківських рахунків, у тому числі і недіючих, регулюється Цивільним кодексом України, зокрема статтею 1075 "Розірвання договору банківського рахунку". Відповідно до цієї статті банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності на ньому залишку грошових коштів. У разі наявності коштів за рахунком банк може вимагати розірвання договору. Банки можуть змінити порядок обліку коштів за недіючими рахунками таким чином, щоб при зверненні клієнтів вони могли безперешкодно повернути ці кошти їх власникам. Не заперечуємо щодо використання з цією метою балансового рахунку 2903 "Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками" за умови забезпечення аналітичного обліку цих коштів. При цьому, рекомендуємо здійснити такі заходи: провести інвентаризацію відкритих рахунків клієнтів; керуючись вимогами вищезазначеної статті Цивільного кодексу України, закрити рахунки клієнтів, за якими протягом трьох років підряд не здійснювалися операції та відсутні залишки грошових коштів; облік коштів за рахунками клієнтів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше, і на яких є залишки коштів, перенести на балансовий рахунок 2903. Кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 "Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками", мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг, зокрема, належить відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. (ч.1-3 ст.1066 Цивільного кодексу України).

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом. (ст.1071 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. (ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Також позивач звертався до відповідача з заявою вих. №21/6-15 від 21.10.2015р. про розірвання договору № Si3RDF від 11.08.2008р. Вказав, що у зв'язку з невиконанням ПАТ КБ «Приватбанк» умов договору, керуючись п.6.2 договору та ст.1075 ЦК України просить вважати договір розірваним з дати отримання відповідачем цієї заяви. Вимагав протягом трьох днів з моменту отримання зави всі наявні на рахунках (№ 29009054908449, № 29002054908383, № 29056054904537, № 26004053127879, № 26005053127845, № 26057053114970? № 29049053102774, №26007053128961) грошові кошти перерахувати за наступними реквізитами: п/р 26000312989 в ПУАТ «СМАРТБАНК» (м. Київ), код банку отримувача 380786.

Цей договір може бути розірваний за згодою сторін у випадку закриття всіх відкритих за ним рахунків або у випадках, передбачених законодавством або цим договором. Сторона договору яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний термін після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (п.6.2 договору).

Банк має право в установленому законодавством порядку, закрити рахунок (рахунки) у разі настання будь-якого з таких випадків: за заявою клієнта. (п. 6.4 договору).

У листі НБУ від 23.11.2004р. №25-118/1918-12202 зазначено, що кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 "Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками", мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що дійсно кошти були перераховані банком з рахунків "2600" на "2903".

Позивач є власником грошових коштів на рахунках (відкритих на виконання договору банківського рахунка № Si3RDF від 11.08.2008р.). Його право власності, в силу статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, є непорушним.

Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. (ч.1 ст.1075 Цивільного кодексу України).

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. (ч.3 ст.1075 Цивільного кодексу України).

Згідно наданих позивачем документів на його рахунках у ПАТ КБ «Приватбанк» знаходять грошові кошти у розмірі 264 667,84 грн. та 8 125,21 євро.

23.11.2015р. відповідач подав відзив на позовну заяву, вказав, що обраний спосіб захисту суперечить нормам діючого законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення. Цивільним кодексом України визначено, що договір може бути розірваний за рішенням суду. У випадку розірвання договору, відкриті за ним рахунки підлягають закриттю, а залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові. Тому відповідні позовні вимоги позивача є логічними та послідовними у випадку звернення до суду із позовною заявою про розірвання договору.

Також відповідач посилався на те, що подані позивачем виписки складені більш ніж рік тому, а отже не можуть бути доказами по даній справі. Однак, ухвалу суду від 27.11.2015р., якою було зобов'язано відповідача надати довідку про кількість коштів на рахунках позивача за договором банківського рахунка № Si3RDF від 11.08.2008р., відповідач не виконав, довідку про кількість коштів на рахунках позивача за договором банківського рахунка № Si3RDF від 11.08.2008р. до суду не подав. Тобто відповідачем не подано доказів, що спростовують подані позивачем докази щодо розміру грошових коштів, що знаходяться на його рахунках, відкритих відповідачем.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 Господарського-процесуального кодексу України).

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Суд вважає за можливе розірвати договір банківського рахунку № Si3RDF від 11.08.2008р. та зобов'язати відповідача закрити всі рахунки позивача, відкриті в Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" (за договором банківського рахунку № Si3RDF від 11.08.2008р.), а також на виконання вимог ч.3 ст.1075 Цивільного кодексу України видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Смартінфосіс" грошові кошти у розмірі 264 667,84 грн. та 8 125,21 євро.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 9 402,64 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Розірвати договір банківського рахунку № Si3RDF, укладений 11.08.2008р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смартінфосіс".

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) закрити всі рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартінфосіс" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, будинок 41, ідентифікаційний код 34836364), відкриті в Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" (за договором банківського рахунку № Si3RDF від 11.08.2008р .), стягнувши (видавши) з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартінфосіс" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, будинок 41, ідентифікаційний код 34836364) грошові кошти у розмірі 264 667,84 грн. та 8 125,21 євро, про що видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартінфосіс" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, будинок 41, ідентифікаційний код 34836364) витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 402,64 грн., про що видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2015

Суддя ОСОБА_3