Рішення

від 27.11.2015 по справі 906/1398/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" листопада 2015 р. Справа № 906/1398/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.09.2015 р.;

ОСОБА_2, НОМЕР_1 (керівник) - керівник підприємства;

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність №2145 від 29.07.2015;

від третьої особи ТОВ "Ринат-Тейд": ОСОБА_4 - довіреність від 01.11.2015;

від третьої особи Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області: ОСОБА_5 - довіреність від 08.07.2015.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек"

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача:

1) ТОВ "РИНАТ-ТРЕЙД"

2) Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області

про зобов'язання виконання договору підряду (від 02.09.2014р.)

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

02.09.2015 позивач звернувся до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів у вигляді надання дозволу на огляд службових та виробничих приміщень та відкритих майданчиків (з дозволом на примусове входження до них та проведення фото- та відео- фіксації огляду), що належать Державному підприємству «Житомирський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ 07620094) розташованих за адресою: вул. Дружби Народів, 1, смт. Новогуйвинське, Житомирського району та області з метою одержання доказів перебування на території Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» наступної самохідної гусеничної техніки:

- тягач заводський №06-07691, двигун №06-07692;

- тягач заводський №06-07698, двигун №06-07697;

- тягач заводський №06-07690, двигун №06-07689;

- тягач заводський №06-07688, двигун №06-07700;

- тягач заводський №06-07695, двигун №06-07696;

- тягач заводський №06-08343, двигун №06-08342.

Ухвалою від 07.09.2015 в задоволенні заяви ТОВ "ТВФ "Брек" про вжиття запобіжних заходів відмовлено.

З дотриманням норм ст. 43-3 ГПК України позивач звернувся до суд з позовом про зобов'язання відповідача на виконання договору підряду передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" за актом приймання-передачі шість самостійноскладених машин 2013 року складення:

- тягач заводський №06-07691, двигун №06-07692;

- тягач заводський №06-07698, двигун №06-07697;

- тягач заводський №06-07690, двигун №06-07689;

- тягач заводський №06-07688, двигун №06-07700;

- тягач заводський №06-07695, двигун №06-07696;

- тягач заводський №06-08343, двигун №06-08342.

Позивач в обґрунтування вимог позову зазначив наступне.

02.09.2014 між TOB «Торгівельно-виробнича фірма «БРЕК» та ДП «Житомирський бронетанковий завод» в порядку ст. 181 ГК України укладено договір підряду щодо зовнішнього фарбування шести одиниць самоскладеної спецтехніки- гусеничних транспортерів/тягачів на умовах 100% передоплати з передачею готової техніки EXW (з заводу).

30.09.2014 сторонами у справі підписано угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої позивач виконав своє грошове зобов’язання з попередньої оплати робіт. Також в цей же день на території заводу складено акт про те, що відповідачем було виконано обумовлені роботи з фарбування спецтехніки.

Крім цього сторони обумовили відкладення передачі техніки на невизначений час та зберігання техніки на території державного підприємства.

11.08.2015 позивач, керуючись положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України, враховуючи, що строк передачі техніки за договором підряду від підрядника до замовника, сторонами не обумовлено, направив відповідачу вимогу про передачу техніки уповноваженому представнику позивача протягом семи днів, з моменту одержавння вимоги.

Листом від 18.08.2015 №2418 ДП «Житомирський бронетанковий завод» повідомив, що вважає зобов’язання сторін за договором підряду виконаними в повному обсязі, а складений сторонами 30.09.2015 акт про виконання робіт підтвердженням факту передачі результату таких робіт від підрядника до замовника.

Позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання свого зобов’язання, передбаченого ст. 837 ЦК України, з передачі самостійноскладених машин (тягачів заводських).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.09.2015 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, заборонено Державному підприємству «Житомирський бронетанковий завод» вчиняти дії щодо переміщення з території ДП "ЖБТЗ" самохідної гусеничної техніки, перелік якої викладений вище. Також заборонено Державному підприємству «Житомирський бронетанковий завод» експлуатацію та відчуження даної техніки, вчинення дій щодо її розукомплектування, знеособлення корпусу, комплектуючих, вузлів та агрегатів.

Ухвалами господарського суду від 29.09.2015 та 17.11.2015 залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Ринат-Трейд", Державну інспекцію сільського господарства у Житомирській області.

Також 17.11.2015 позивачем подано клопотання, відповідно до якого ТОВ "ТВФ "Брек" просить провести огляд та дослідження (ідентифікацію) речових доказів у справі, а саме шести самостійно складених машин 2013 року складення на території Державною підприємства «Житомирський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ 07620094) за адресою: смт. Новогуйвинське Житомирського району області, вул. Дружби Народів, 1; огляд провести за участі сторін господарського спору; забезпечення громадського порядку під час огляду речових доказів покласти на спецпідпрозділ судової міліції УМВС України в Житомирській області «ГРИФОН»; з метою забезпечення господарському суду безперешкодного доступу до місця знаходження речових доказів, зобов'язати Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» у визначений судом час забезпечити безперешкодний доступ суду, представникам ТОВ «НВФ «Брек», ТОВ «Ринат-Трейд» та міліції на територію підприємства. Крім того, зобов'язати Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» забезпечити присутність належним чином уповноваженого представника підприємства під час огляду речових доказів, у випадку відсутності, або зайнятості його керівника; за результатами огляду речових доказів скласти протокол, який приєднати до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Додатково представник позивача пояснив, що згідно акту приймання-передачі ТОВ "ТВФ "Брек" передав ТОВ "Ринат-Трейд" тягачі у володіння та користування.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважаючи твердження позивача про перебування 6 одиниць тягачів, на території ДП «Житомирський бронетанковий завод» є безпідставним, а вимога про повернення незаконною з підстав зазначених у відзиві.

Представник третьої особи ТОВ "Ринат-Трейд" позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в поясненнях, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області в судовому засіданні пояснив, що державна реєстрація сільськогосподарської техніки є способом обліку такої техніки.

Також представник Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області звертав увагу, що реєстрація сільськогосподарської техніки проводиться з дотриманням Порядку роботи, пов'язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів але її реєстрація стає можливою лише за умови підтвердження права власності. затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22.11.2011 N644. За відсутності будь-якого з необхідних документів (в т.ч. доказів наявності права власності на техніку) реєстрація не може бути проведена. Крім цього при знятті техніки з обліку спеціаліст оглядає останню та надає відповідний висновок.

В судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання про проведення огляду та дослідження (ідентифікації) речових доказів у справі, а саме шести самостійно складених машин 2013 року складення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 2 Статуту Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", Підприємство є державним комерційним підприємством, створеним на державному майні.

Регулювання, контроль та координація діяльності Підприємства здійснюється Державним концерном "Укроборонпром" як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.08.2011 №993, цього статуту та інших нормативно-правових актів. Підприємство відповідно до Законів України "Про державну таємницю" і "Про інформацію" зобов'язане під час провадження своєї діяльності забезпечити збереження інформації з обмеженим доступом.

Крім цього, п. 6 статуту ДП "Житомирський бронетанковий завод" встановлено, що підприємство створено з метою виконання державного контракту і державного замовлення з виготовлення, ремонту та модернізації о з б р о є н н я, в і й с ь к о в о ї та іншої т е х н і к и.

В свою чергу ст. 8 Закону України "Про державну таємницю" передбачено, що до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація: в тому числі і у сфері оборони:

- про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;

- про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов'язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни.

Також ст. 18 Закону України "про державну таємницю" передбачає, що метою охорони державної таємниці впроваджуються:

- єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації;

- дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

- обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації;

- обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об'єктів і технічних засобів, що їм належать;

- особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею;

- режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею;

- спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці;

- технічний та криптографічний захисти секретної інформації.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що огляд службових та виробничих приміщень та відкритих майданчиків (з дозволом на примусове входження до них та проведення фото- та відео- фіксації огляду), що належать Державному підприємству «Житомирський бронетанковий завод», може стати загрозою збереження інформації з обмеженим доступом, в т.ч. державної таємниці.

Також в судовому засідання представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про оголошення перерви для надання можливості уточнити позовні вимоги.

На прохання судді представник позивача пояснив, що заява буде стосуватися зміни предмету позову.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви..

Крім цього п.п. 3.10. та 3.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про оголошення перерви в судовому засіданні, так як в даному випадку заява про зміну предмету позову не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки розгляд справи по суті відбувся.

Також слід зауважити, що строк розгляду справи з урахуванням 15 днів, передбачених ч. 3 ст. 69 ГПК України, сплинув.

Водночас, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

За таких обставин, судом враховано обставин справи та прийнято всі заходи для ії розгляду упродовж розумного строку.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2014 за вих. №31 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" (позивач) надіслав Державному підприємству "Житомирський бронетанковий завод" пропозицію виконати роботи з передпродажної підготовки техніки - тягачів в кількості 6 штук.

В свою чергу ДП "Житомирський бронетанковий завод" прийняло дану пропозицію та повідомило ціну виконання робіт - 4025,00 грн. за одиницю техніки. Оплата робіт повинна бути проведена на умовах 100% передоплати з передачею готової техніки EXW (з заводу).

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ст. 641 ЦК України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, між сторонами склалися правовідносини підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

30.09.2014 сторонами у справі підписано угоду (а.с. 57, том 1) про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої позивач виконав своє грошове зобов’язання з попередньої оплати робіт,

Також в цей же день на території ДП "Житомирський бронетанковий завод" складено акт (а.с. 58) про те, що відповідачем було виконано обумовлені роботи з фарбування машин "Полісся", а позивачем дані роботи прийняті без зауважень.

19.09.2014 між TOB «Ринат Трейд» (третя особа) та TOB «Торгівельно-виробнича фірма «БРЕК» (позивач) укладено договір купівлі-продажу (а.с. 117, том 1) транспортних засобів шести самостійно складених машин 2013 року складення:

- тягач заводський №06-07691, двигун №06-07692;

- тягач заводський №06-07698, двигун №06-07697;

- тягач заводський №06-07690, двигун №06-07689;

- тягач заводський №06-07688, двигун №06-07700;

- тягач заводський №06-07695, двигун №06-07696;

- тягач заводський №06-08343, двигун №06-08342.

29.09.2014р. між позивачем та третьою особою укладено додаткову угоду №1 (а.с. 118, том 1), відповідно до якої з огляду на фактичне місцезнаходження шести транспортних засобів- тягачів, що виступають предметом договору купівлі-продажу від 19.09.2014, на території Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод», з яким у ТОВ "ТВФ "Брек" існують взаємні зобов'язання за договором підряду з фарбування цієї техніки, та об'єктивною неможливістю, у зв'язку із цим, переходу права власності на транспортні засоби від продавця до покупця до моменту припинення таких договірних відносин, враховуючи відсутність попиту на дану техніку у ТОВ "Ринат-Трейд", сторони погодили змінити та доповнити умови договору купівлі-продажу від 19.09.2014:

пункт 6. договору викладено в такій редакції:

"6. Право власності на транспортні засоби переходить до Покупця з моменту повернення транспортних засобів з ДП «ЖБТЗ» до TOB «ТВФ «БРЕК» на виконання договору підряду з фарбування техніки, за умови перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Продавця в повному обсязі та підписання акта приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору."

а також договір доповнено наступними пунктами слідуючого змісту:

"6.1. Місцем передачі техніки є ДП «Житомирський бронетанковий завод», що знаходиться за адресою: смт. Новогуйвинське Житомирського р-ну та області, вул. Дружби Народів, 1."

30.09.2014 ТОВ "ТВФ "Брек" та ТОВ "Ринат-Трейд" підписано акт приймання-передачі (а.с. 119, том 1), згідно якого позивач передав, а третя особа прийняла транспортні засоби:

- Тягач, реєстраційний номер - 09411АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07697, Свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029897, транзит АМ 01763;

- Тягач, реєстраційний номер - 09410АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07696, Свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029896, транзит АМ 01765;

- Тягач, реєстраційний номер - 09412АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07700, Свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029898, транзит АМ 01761;

- Тягач, реєстраційний номер - 09408АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07689, Свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029894, транзит АМ 01764;

- Тягач, реєстраційний номер - 09409АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-07692, Свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 029895, транзит АМ 01762;

- Тягач, реєстраційний номер - 09974АМ, 2013 р. випуску, двигун № 06-08342, Свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА № 039555, транзит АМ 01766.

Пунктом 3 акту (а.с. 119) транспортні засоби передано без пошкоджень в технічно справному стані.

В послідуючому Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві зареєстровано дані тягачі за ТОВ "Ринат-Трейд", на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії свідоцтв про реєстрацію машини (а.с. 17-19 том 2).

Дослідивши обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до припису ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зміст договору підряду передбачає наступне: виконання таких робіт здійснюється за завданням замовника; на ризик підрядника; результати робіт передаються замовнику; замовник повинен прийняти та оплатити результати виконаної робити.

Поясненнями учасників процесу та матеріалами справи доведено, що договір підряду від 02.09.2014, предметом якого є виконання робіт з передпродажної підготовки техніки - тягачів в кількості 6 штук виконано сторонами в повному обсязі, тобто пропозиція ТО "ТВФ "Брек" була прийнята ДП "Житомирський бронетанковий завод" на власний ризик відповідача, результати робіт передано позивачу, підтвердженням чого є акт приймання-передачі наданих послуг з фарбування машин, а позивачем оплачено виконані роботи шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також позивачем не подано належних доказів щодо передачі 6 самоскладених одиниць гусеничної техніки - тягачів ДП "Житомирський бронетанковий завод".

Всупереч твердженням позивача до справи долучено акт приймання-передачі від 30.09.2014 (а.с. 119, том 1), згідно якого позивач передав, а третя особа прийняла шість тягачів без пошкоджень та в технічно справному стані.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з змісту норм. що регулюють відносини підряду, суд прийшов до висновку, що жодних прав позивача не порушено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.12.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.