Рішення

від 23.11.2015 по справі 911/4181/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" листопада 2015 р. Справа № 911/4181/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС», м. Київ

до Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н

про стягнення 56 975,11 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1 предст. дов. №3 від 02.10.2015;

відповідач - ОСОБА_2 предст. дов. №1047 від 30.12.2015.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ-Газ-Сервіс» (позивач) з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (відповідач) про стягнення 56 975,11 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 56 975,11 грн. заборгованості, з якої: 39 957,47 грн. основного боргу, 16 265,56 грн. інфляційних втрат та 752,08 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2015 у справі №911/4181/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 26.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2015 строк розгляду спору було продовжено в порядку ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 16.11.2015 року.

В судовому засіданні 16.11.2015 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 23.11.2015 року для врегулювання спору мирним шляхом.

Присутній у судовому засіданні 23.11.2015 року представник позивача зазначив, що ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» не зверталось до ТОВ «КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС», у зв'язку з чим, повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 статті 85 ГПК України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

23.11.2015 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

У листопаді-грудні 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ-Газ-Сервіс» (Виконавець) та Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (Замовник) склалися правовідносини щодо надання послуг з ремонту транспортного засобу - автомобіля Opel Omega д.н.з. 77192КА, зокрема ремонту двигуна.

Вказаний транспортний засіб було передано замовником виконавцю згідно Акту прийому-передачі автомобіля № КГС0002155 від 23.09.2014 р. та складено робочу заявку до Акту виконаних робіт № КГС 0002155 від 23.09.2014 р.

В подальшому позивачем було виставлено відповідачу рахунок щодо оплати наданих послуг від 18.11.2014 р. № КГС0005207 на суму 39957,47 грн.

10.12.2014 року відповідачем було надано виконавцю гарантійний лист № 958 від 10.12.2014 р., згідно якого ДП «НДВА «Пуща-Водиця» гарантувало сплатити кошти за рахунком № КГС0005207 від 18.11.2014 р. на суму 39957,47 грн. за ремонт автомобіля Opel Omega д.н.з. 77192КА до 31.12.2014 року .

11.12.2014 р. було складено Акт виконаних робіт № КГС0002892 на суму 39957,47 грн., підписаний представником замовника за довіреністю № 741361 від 10.12.2014 р., згідно якого замовник претензій по комплектності, якості товару та виконаних робіт не мав, замінені запчастини отримано в повному обсязі.

Втім, оплата послуг відповідачем так і не була здійснена, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись з позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача 39957,47 грн. за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Також, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично склалися правовідносини з надання послуг, відповідно до яких позивач надав замовлені послуги, а відповідач зобов'язався розрахуватись за отримані послуги до 31.12.2014 року .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Зважаючи на те, що відповідач у строк до 31.12.2014 року отримані послуги не оплатив, доказів оплати наданих послуг суду не надав, позовні вимоги визнав, вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 39 957,47 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 16 265,56 грн. інфляційних втрат за період з січня 2015 по червень 2015 року та 752,08 грн. 3% річних за період з 01.01.2015 року по 18.08.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 39 957,47 грн. основного боргу, 16 265,56 грн. інфляційних втрат та 752,08 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 63, код ЄДРПОУ 00849296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС» (02156, м. Київ, вул. Шолом - Алейхема, 19, кв. 16, код ЄДРПОУ 36192323) - 39 957 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 47 коп. основного боргу, 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн.08 коп. 3% річних, 16 265 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 56 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 03.12.2015р .

Суддя О.В. Щоткін