Рішення

від 24.11.2015 по справі 917/2018/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015 р.                                                                      Справа №917/2018/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросез", вул. Метрологічна, 10, м. Київ, 03143

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", юр. адреса: вул. Облачна, 1, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751; факт. адреса: вул. Комарова, 7, м. Полтава, 36008

про стягнення 25 348,35 грн.

                              Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 14 040,00 грн. основного боргу за Договором №0006/П/А від 04.07.2013р., 820,47грн. три проценти річних, 10 487,88грн. інфляційних та 1 500грн. витрат на послуги адвоката.

Позивач повноважного представника в дане судове засідання не направив.

05.11.2015р. від позивача надійшли письмові пояснення (вхід. №16131 від 05.11.2015р.) відповідно до яких останній повідомив суд про сплату 15.10.2015р. відповідачем суми основного боргу. В зв"язку з чим позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 14 040,00грн. суми основного боргу, в іншій частині просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

27.10.2015р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №15677 від 27.10.2015р.) відповідно до якого просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в зв"язку зі сплатою, а в частині стягнення 820,47грн. 3% річних, 10 487,88грн. інфляційних відмовити в позові.

В обгрунтування своїх заперечень в частині стягнення 3% річних та інфляційних відповідач посилається на те, що оскільки рахунки на оплату наданих послуг ТОВ "Полтава-Сад" не надходили, а тому товариство не вважається таким, що прострочило строк для оплати наданих послуг.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Між ТОВ "АГРОСЕЗ" (виконавець за договором; позивач по справі) та ТОВ "Полтава-Сад" (замовник по договору; відповідач по справі) 04.07.2013 року був укладений Договір № 0006/П/А (далі - Договір)(а.с.13-14) за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати організаційну допомогу по здійсненню незалежного обстеження сільськогосподарської продукції (зерна та продуктів його переробки) в акредитованих лабораторіях (п.п.1.1. Договору).

За умовами даного Договору (п.п.2.1.) підставою для виконання робіт (надання послуг) є заявка, подана Замовником в письмовій формі. Заявка подається не пізніше, ніж за одну добу до передбачуваного часу початку робіт з вказівкою:

- найменування продукції та перелік необхідних показників, що визначаються;

- строк надання документів щодо результатів випробувань

Термін виконання робіт не менше 3-х календарних днів з дня надання проб (п.п.2.2. Договору).

Позивачем 18.06.2013року був укладений договір №13/17 з ДП "Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на проведення випробувань з якості та безпеки продукції.

Відповідно до наданих до матеріалів справи Актів відбору зразків (а.с.18-23) 04.07.2013р. державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області в присутності заступника директора Відповідача у ТОВ "Полтава-Сад" було здійснено відбір зразків продукції, які підлягали обстеженню для визначення показників безпеки та якості.

05.06.2013р. та 06.07.2013 року відповідачем, як Замовником, відповідно до умов п. 2.1. Договору №0006/П/А були надані позивачу вищевказані відібрані держінспектором зразки продукції. Вказані зразки надані для проведення випробування продукції на визначення в даних зразках сільськогосподарської продукції показників безпеки (заявка №1 та №3) та на визначення в наданих зразках сільськогосподарської продукції вмісту або відсутності генетично модифікованих організмів (заявка №2) в акредитованій лабораторії згідно Договору № 0006/П/А від 04.07.2013 року.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи заявками №1 від 05.07.2013р., №2 від 06.07.2013р. та №3 від 06.07.2013р. (а.с.24-26).

Відповідно до п. 5.1 Договору виконавець розпочинає виконання робіт (надання послуг) після отримання заявки Замовника.

За умовами Договору термін виконання робіт складає не менше 3-х календарних днів з дня надання проб. Після завершення роботи складається акт здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг), який підписується двома сторонами (п.п.2.2., 2.3. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1.2. Договору позивач взяв на себе зобов"язання самостійно в установленому порядку підготувати всі необхідні документи і матеріали на підставі даних Замовника, отримати в акредитованій лабораторії, протокол випробувань на кожен зразок (пробу) наданої Замовником сільськогосподарської продукції (відповідно до Заявки).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в строк та в повному обсязі було виконано свої зобов"язання за Договором №0006/П/А від 04.07.2013р.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами випробувань №1881/1від 09.07.2013 р., №1881/2 від 09.07.2013р. №1891/1 від 09.07.2013р., №1896/2 від 09.07.2013р., №1896/3 від 09.07.2013р., №1896/4 від 09.07.2013р.,№1896/5 від 09.07.2013р., №1896/6 від 09.07.2013р., №1896/7 від 09.07.2013р., № 1896/8 від 09.07.2013р. (а.с.29-48).

Згідно розділу 4 Договору вартість виконаних робіт (наданих послуг) включає в себе вартість здійснення незалежного обстеження сільськогосподарської продукції (зерна та продуктів його переробки), а також вартість супроводу в акредитованій лабораторії. Вартість виконаних робіт (наданих послуг) вказується в додатку до цього Договору, який є невід'ємною його частиною. Попередня оплата (100 %) проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку не пізніше 3-х банківських днів з моменту його виставлення.

08.07.2013          р. позивачем відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №ПО315 на суму 2 800 грн., та 09.07.2013р. рахунок-фактуру №П0320 - на суму 11 240 грн. (а.с.27-28).

Як зазначає позивач вказані рахунки були направлені відповідачу на адресу електронної пошти.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач супровідним листом №5 від 16.08.2013р. направив на адресу відповідача оригінали протоколів випробувань від 09.07.2013 року, рахунки-фактури № П0315 від 08.07.2013 року та № П0320 від 09.07.2013 року, а також акти

здачі-прийняття робіт.

Факт направлення підтверджується наявними в матеріалах справи копією реєстру відправлень рекомендованої кореспонденції від 16.08.2013р. (а.с.53-54).

Однак, Відповідач, рахунки, виставлені Позивачем не сплатив у визначені Договором строки, підписані акти здачі-прийняття робіт не підписав і не повернув.

З претензією (вих. №5 від 31.01.2014р.) позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити боргу. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без реагування, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Таким чином, на дату подачі даного позову заборгованість відповідача за Договором №0006/П/А від 04.07.2013р. становила 14 040,00грн.

За неналежне виконання умов Договору позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 10 487,88грн. та три відсотки річних в сумі 820,47грн.

15.10.2015р. відповідачем було здійснено сплату основного боргу в сумі 14 040,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3030 від 15.10.2015р.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, обов'язок відповідача щодо оплати наданих послуг витікає з положень Цивільного Кодексу України, Договору, а строк оплати є таким, що настав.

Факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань за Договором №0006/П/А від 04.07.2013р. в частині оплати, підтверджений матеріалами справи.

Також судом встановлено, що станом на момент подання позову (08.09.2014 року згідно відбитку штемпеля поштового відділення) основна заборгованість відповідача за Договором становила 14 040,00грн. яка 15.10.2015р. відповідачем була перерахована позивачу, матеріалами справи підтверджено (плат. доручення в мат. справи, а.с.104).

Оскільки сума основного боргу не була сплачена відповідачем до порушення провадження у справі (ухвала про порушення датується 22.09.2015року), а сплачено 15 жовтня 2015 року), в зв'язку з цим, на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в частині стягнення 14 040,00 грн. суми основного боргу, підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 10 487,88грн. інфляційних та 820,47грн. три проценти річних за період з 22.08.2013р. по 18.08.2015р.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Здійснивши перевірку за допомогою калькулятора ІПС "Ліга", наданого розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 10 487,88грн. та трьох процентів річних в сумі 820,47грн. суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, не спростовані належними доказами з боку відповідача, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням наведених вище обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог - на загальну суму 11 308,35 грн. з яких: 820,47 - 3% річних, 10 487,88 грн. інфляційні втрати. В частині стягнення 14 040,00грн. основного боргу припинити провадження по справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позивач у позові на підставі ст. 49 ГПК України прохає стягнути з відповідача судові витрати, а саме 1827,00 грн. судового збору, 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, провадження по яким припинено, оскільки сплата боргу відбулася після звернення позивача за даним позовом.

Таким чином, судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Як роз"яснено в п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Понесення позивачем витрат на послуги адвоката підтверджується договором про надання адвокатських послуг б/н від 12.08.2015р. (а.с.66-67), свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю № 2478 вид. 23.02.2006р. (а.с.68), платіжним дорученням №293 від 12.08.2015р. (а.с.12) про сплату 1 500,00 грн. адвокатських послуг за Договором б/н від 12.08.2015р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України сума, яка підлягає сплаті за послуги адвоката, покладається на відповідача в сумі 1500,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, п. 1.1. ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 14 040,00 грн., суми основного боргу провадження припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" (юр. адреса: вул. Облачна, 1, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751; факт. адреса: вул. Комарова, 7, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 31034773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросез" (вул. Метрологічна, 10, м. Київ, 03143; код ЄДРПОУ 38746002; р/р 26007016635001 в ПАТ "Юнекс Банк" у м. Києві; МФО 322539) 820,47грн. три проценти річних, 10 487,88грн. інфляційних втрат, 1218,00грн. витрат з оплати судового збору, 1500,00грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                 Погрібна С.В.

          Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.