Постанова

від 25.11.2015 по справі 3-450гс15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року м. Київ

Судові палати в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Ємця А.А.,

суддів: Берднік І.С., Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Жайворонок Т.Є.,

Колесника П.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В.,

Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Потильчака О.І.,

Самсіна І.Л., Терлецького О.О. та Шицького І.Б.,

за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-Нафтогаз» - Венедіктова С.В., Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. ( Boston Industrial Corporation L . P .) - Мартинюка А.П. та Кабінету Міністрів України - Опанасенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор-Нафтогаз» (далі - ТОВ «Інвестор-Нафтогаз») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 березня 2015 року у справі № 922/2581/14 за позовом ТОВ «Інвестор-Нафтогаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-95» (далі - ТОВ «Енергія-95»), приватного підприємства «Компанія технологічних інвестицій» (далі - ПП «Компанія технологічних інвестицій»); треті особи - Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед, Енерджі Дітек Лтд та Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. - про визнання недійсними рішення загальних зборів та змін до статуту,

в с т а н о в и л и:

До Верховного Суду України звернулося ТОВ «Інвестор-Нафтогаз» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 березня 2015 року у справі № 922/2581/14 із підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції положень статей 63, 117 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та законодавства, що регулює газодобувну діяльність, у частині віднесення газодобувних підприємств до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування неоднаковості застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 17 березня 2015 року у справі № 14/312, від 6 липня 2010 року у справі № 16/201-0-09, від 22 грудня 2008 року у справі № 15/47-ПД-08, від 22 грудня 2008 року у справі № 15/48-ПД-08, від 7 серпня 2012 року у справі № 39/5005/2484/2012, а також постанову Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року у справі № К/9991/9121/11 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2011 року у справі № К-25168/10.

Ухвалою Верховного Суду України від 7 липня 2015 року вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 березня 2015 року.

У заяві ТОВ «Інвестор-Нафтогаз» просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 10 березня 2015 року у справі № 922/2581/14 та залишити в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 року і рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2014 року.

Згідно з наданим науковим висновком член Науково-консультатавної ради при Верховному Суді України, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Майданик Р.А. вважає, що норми матеріального права, про неоднакове застосування яких йдеться у заяві, застосовуються таким чином. А саме, оскільки згідно частини першої статті 117 ГК України підприємство може набуватии правовий статус іноземного підприємства як існуюче, так і придбане повністю у власність іноземців або іноземних юридичних осіб, створення іноземних підприємств може відбуватися як створенням нової юридичної особи - іноземного підприємства, так і внаслідок відчуження всіх часток у статутному капіталі підприємства на користь іноземців та/або іноземних юридичних осіб. Аналіз норм законів у сфері паливно-енергетичного комплексу дає підстави для висновку, що ТОВ «Енергія-95» є іноземним газодобувним підприємством паливно-енергетичного комплексу, а відтак має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на яке поширюються положення частини другої статті 117 ГК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, перевіривши наведені заявником доводи, Судові палати в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, основним видом діяльності ТОВ «Енергія-95» є добування природного газу.

Згідно статуту ТОВ «Енергія-95», у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, учасниками товариства були ТОВ «Інвестор-Нафтогаз», частка у статутному капіталі складала 113 400 грн., що становило 63 % статутного капіталу, та ПП «Компанія технологічних інвестицій», частка у статутному капіталі складала 66 600 грн., що становило 37 % статутного капіталу ТОВ «Енергія-95».

14 березня 2012 року між позивачем та юридичною особою, створеною за законодавством Кіпру, Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед, було укладено договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ «Енергія-95» у розмірі 86 400 грн., що відповідає 48% статутного капіталу Товариства. Одночасно 14 березня 2012 року між позивачем та компанією, створеною відповідно до законодавства Англії та Уельсу, Енерджі Дітек Лтд, було укладено договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі ТОВ «Енергія-95» у розмірі 27 000 грн., що відповідає 15% статутного капіталу. У цей же день між ПП «Компанія технологічних інвестицій» та компанією Енерджі Дітек Лтд укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Енергія-95» у розмірі 66 600 грн., що відповідає 37% статутного капіталу.

Крім того, 14 березня 2012 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «Енергія-95» з порядком денним про продаж учасниками Товариства часток в статутному капіталі та внесення відповідних змін до статуту Товариства.

Згідно з питаннями порядку денного прийнято такі рішення:

1. Учасник Товариства - ПП «Компанія Технологічних Інвестицій» - передає свою частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 37 % на користь Енерджі Дітек Лтд шляхом її продажу за ціною, встановленою за домовленістю сторін.

2. Учасник Товариства - ТОВ «Інвестор-Нафтоґаз» - передає частину своєї частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 48 % на користь Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед шляхом її продажу за ціною, встановленою за домовленістю сторін.

3. Учасник Товариства - ТОВ «Інвестор-Нафтоґаз» - передає частину своєї частки в статутному капіталі Товариства в розмірі 15 % на користь Енерджі Дітек Лтд шляхом її продажу за ціною, встановленою за домовленістю сторін.

4. Частки у статутному капіталі Товариства розподіляються таким чином: Ді-Тек Газ Енерджі Лімітед - частка у розмірі 86 400 грн., що складає 48 % статутного капіталу ТОВ «Енергія-95», Енерджі Дітек Лтд - частка у розмірі 93 600 грн., що складає 52 % статутного капіталу ТОВ «Енергія-95».

5. Внести зміни до статуту Товариства шляхом його викладення у новій редакції та зареєструвати ці зміни у встановленому законом порядку.

На підставі рішень загальних зборів учасників від 14 березня 2012 року, затверджених протоколом б/н від 14 березня 2012 року, було зареєстровано зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ «Енергія-95» згідно із записом про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Енергія-95» від 25 липня 2012 року № 14801050017005824. На підставі зазначеної редакції статуту було також зареєстровано зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ «Енергія-95» згідно запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «Енергія-95» від 31 жовтня 2012 року №14801050019005824, що були чинними на момент розгляду справи судом.

Позивач, посилаючись на нікчемність договорів купівлі-продажу від 14 березня 2012 року часток у статутному капіталі ТОВ «Енергія-95», що обумовлено порушенням публічного порядку через невідповідність вимогам частини другої статті 117 ГК України, просив у позовній заяві, з урахуванням уточнень до неї, визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Енергія-95» від 14 березня 2012 року, оформлені протоколом від 14 березня 2012 року, з моменту їх прийняття; визнати недійсними зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ «Енергія-95», що стали наслідком прийняття загальними зборами учасників ТОВ «Енергія-95» рішень, оформлених протоколом б/н від 14 березня 2012 року, а саме: зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ «Енергія-95», зареєстровані згідно запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 25 липня 2012 року № 14801050017005824 та зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ «Енергія-95», зареєстровані згідно запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 31 жовтня 2012 року № 14801050019005824; визнати чинним статут ТОВ «Енергія-95» у редакції, запис про державну реєстрацію змін до установчих документів якого проведено 17 серпня 2010 року за № 1480105000905824; зобов'язати ТОВ «Енергія-95» привести установчі документи у відповідність із прийнятим судовим рішенням.

За результатами розгляду справи Вищим господарським судом України постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 року та рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2014 року, якими позов було задоволено, скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки про те, що спірне рішення загальних зборів учасників ТОВ «Енергія-95», оформлене протоколом від 14 березня 2012 року, жодним чином не стосувалося створення нової юридичної особи - іноземного підприємства, а лише стосувалося відчуження частки у статутному капіталі товариства та затвердження нового складу учасників. Крім того, норми законодавства не відносять нафтогазову галузь до такої, яка має стратегічне значення для безпеки держави, та не забороняють функціонування підприємств, учасники яких є іноземними підприємствами та володіють відповідними корпоративними правами.

Аналіз застосування Вищим господарським судом України положень ГК України щодо заборони функціонування підприємств у нафтогазовій галузі, учасники яких є іноземними підприємствами, у цій справі та в судових рішеннях, копії яких заявником надано на підтвердження неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, дає підстави для наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 117 ГК України іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

Частиною четвертою статті 117 ГК України визначено, що умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування, іншими законами.

При цьому згідно з частиною першою статті 117 ГК України іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Положення про здійснення іноземних інвестицій у формі придбання у власність діючих підприємств повністю міститься також в статті 3 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Як визначено статтею 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», на сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві, зокрема, в економічній сфері є небезпечне для економічної незалежності України зростання частки іноземного капіталу у стратегічних галузях економіки.

Як зазначалось вище, основним видом діяльності ТОВ «Енергія-95» є добування природного газу.

Водночас, у преамбулі Закону України «Про нафту і газ» встановлено, що нафтогазова галузь України забезпечує енергетичну безпеку держави.

Разом з тим, згідно з Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, що затверджена Законом України від 21 квітня 2011 року № 3268-VI, одним із вагомих чинників подолання кризового становища в економіці України є належне забезпечення потреб економіки в мінерально-сировинних ресурсах та ефективне їх використання. Мінерально-сировинна база - це сукупність розвіданих і попередньо оцінених запасів корисних копалин і супутних компонентів, що може бути застосована в галузях економіки за умови отримання економічної вигоди на рівні, достатньому для провадження розширеного виробництва з метою забезпечення економічної безпеки держави.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 999 «Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» визначено, що до таких критеріїв віднесено видобування і переробку суб'єктами господарювання корисних копалин загальнодержавного значення, до яких згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 належать газ природний та нафта.

Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить, що укладення 14 березня 2012 року договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Енергія-95» та прийняття 14 березня 2012 року загальними зборами ТОВ «Енергія-95» рішень, оформлених протоколом б/н від 14 березня 2012 року, призвело до створення іноземного підприємства в галузі, що має стратегічне значення для безпеки держави. Відтак, ці договори є нікчемними в силу закону, як такі, що порушують публічний порядок, а рішення загальних зборів ТОВ «Енергія-95» від 14 березня 2012 року є недійсними, оскільки не відповідають положенням чинного законодавства та приймалися на підставі нікчемних правочинів.

Оскільки запис про державну реєстрацію змін до установчих документів від 25 липня 2012 року № 14801050017005824 та зміни до статуту (нової редакції статуту) ТОВ «Енергія-95», зареєстровані згідно подальшого запису про державну реєстрацію змін до установчих документів від 31 жовтня 2012 року № 14801050019005824, є похідними діями від ухвалених неправомірних рішень, прийнятих на загальних зборах ТОВ «Енергія-95» від 14 березня 2012 року, то суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали недійсними ці зміни до статуту товариства.

Суди першої та апеляційної інстанцій також обґрунтовано визнали чинним статут ТОВ «Енергія-95» у редакції, запис про державну реєстрацію змін до установчих документів якого проведено 17 серпня 2010 року за № 1480105000905824, та зобов'язали ТОВ «Енергія-95» привести установчі документи у відповідність із прийнятим судовим рішенням, вважаючи саме такі дії способом відновлення стану, що існував до порушень чинного законодавства.

За таких обставин заява ТОВ «Інвестор-Нафтогаз» підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 10 березня 2015 року у справі № 922/2581/14 - скасуванню із залишенням у силі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 року і рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2014 року.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни чи ухвалення нового рішення Верховний Суд України відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 49, 111 23 , 111 24 , 111 2 5 ГПК України, Судові палати в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України:

п о с т а н о в и л и:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 березня 2015 року у справі № 922/2581/14 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 10 березня 2015 року у справі № 922/2581/14 скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 11 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2014 року залишити в силі.

Стягнути з Бостон Індастріал Корпорейшн Л.П. ( Boston Industrial Corporation L . P .), Шотландія, м. Единбург, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз" (61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 4, код ЄДРПОУ 31061346), 3 045 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 4 263 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-95» (61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 4. код ЄДРПОУ 24186185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз" (61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 4, код ЄДРПОУ 31061346) 2 131 грн. 50 коп. судового збору за подачу заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Стягнути з Приватного підприємства «Компанія технологічних інвестицій» (61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 4. код ЄДРПОУ 24186185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестор-Нафтогаз" (61057, м. Харків, пров. Театральний, буд. 4, код ЄДРПОУ 31061346) 2 131 грн. 50 коп. судового збору за подачу заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Видачу наказів доручити господарському суду Харківської області.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 111 16 ГПК України.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: І.С. Берднік

О.Ф. Волков

М.І. Гриців

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

О.А. Коротких

О.В. Кривенда

В.В. Кривенко

В.Л. Маринченко

П.В. Панталієнко

О.І. Потильчак

І.Л. Самсін

О.О. Терлецький

І.Б. Шицький