Постанова

від 02.12.2015 по справі 816/4357/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4357/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, Карлівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2015 №0005621700, №0005631700, рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.07.2015 №000557170, від 10.09.2015 №0008571700, вимоги про сплату боргу від 16.07.2015 №Ф-0005561700.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав про незгоду із висновками позапланової невиїзної перевірки позивача, які набрали форму акту від 03.07.2015 № 7/17-2979521971, посилаючись на те, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом. Вказував на те, що позивач найманої робочої сили у перевіряємий період не використовував, а тому статусу податкового агента не мав та відповідно нарахувань та відрахувань по найманим працівникам не здійснював. Пояснював, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам, а застосування до позивача штрафних санкцій є неправомірним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків фактичної перевірки позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований фізичною особою - підприємцем Карлівською районною державною адміністрацією 01.04.2009, номер запису про державну реєстрацію 2 565 000 0000 002117 та перебуває на податковому обліку в Карлівській ОДПІ.

В період з 30.06.2015 по 02.07.2015 посадовими особами Карлівської ОДПІ відповідно до наказу від 30.06.2015 №20 та згідно до розгляду звернення народного депутата України ОСОБА_4 від 03.06.2015 №535 було проведено фактичну перевірку питання дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудовх відносин з працівниками ФОП ОСОБА_3 за період з 25.07.2017 по 09.09.2014.

За результатами проведеної перевірки, складений акт від 03.07.2015 № 7/17-2979521971 (а.с. 8-17), яким зафіксовано порушення:

- підпунктів 164.2.1 та 164.2.2 пункту 164.2, пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 25.07.2014 по 09.09.2014 встановлено не нарахування та несплату до бюджету ФОП ОСОБА_3 податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянину ОСОБА_5 в загальній сумі 4763,00грн., чим занижено податок на доходи фізичних осіб з найманого працівника за серпень 2014 року у сумі 688,73 грн ((4763,00грн-3,6 % ЄСВ ) *15%);

- пункту 1 статті 4 та статті 6 розділу 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого за період з 25.07.2014 по 09.09.2014 встановлено ненарахування та несплата до бюджету ЄСВ при виплаті доходів громадянину - найманому працівнику ОСОБА_6 в сумі 4763,00 грн за серпень 2014 року. В результаті зазначених порушень донараховано єдиного внеску із заробітної плати відповідно до п. 7 ст. 8 розділу 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у сумі 171,47 грн. (4763,00грн.*3,6%=171,47грн.), та відповідно до пункту 5 статті 8 розділу 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" донараховано на фонд оплати праці 1793,74 грн. (4763,00грн.*37,66%= 1793,74 грн.). Загальна сума донарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 1965,21 грн. за серпень 2014 року;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору з найманого працівника за серпень 2014 року в розмірі 71,45грн.

В матеріалах справи наявна копія відповіді Карлівської ОДПІ на заперечення ФОП ОСОБА_3 на акт перевірки від 03.07.2015 № 7/17-2979521971, за наслідками розгляду якого висновки вказаного акту залишені без змін (а.с. 18-22).

На підставі акту перевірки, Карлівською ОДПІ винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0005621700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за основним платежем в розмірі 688,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 682,18 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0005631700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем в розмірі 71,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17,86 грн.;

- вимогу про сплату боргу від 16.07.2015 №Ф-0005561700.

- рішення від 16.07.2015 №000557170 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 196,52 грн.

Із даними податковими повідомленнями - рішеннями, вимогою про сплату боргу та рішенням про застосування штрафних санкцій позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Полтавській області.

Рішенням ГУ ДФС у Полтавській області про результати розгляду скарги №468/Б/16-31-10-04-11 від 28.08.2015 скаргу позивача на вищевказані рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій Карлівської ОДПІ - без змін.

Крім того, відповідно до рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 28.08.2015 №468/Б/16-31-10-04-11 штрафна санкція за результатом фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 по єдиному внеску повинна становити 982,61 грн (1965,21 грн. * 50%) та відповідно потребує донарахуванню на суму 786,09 грн. (982,61 грн. - 196,52 грн).

На підставі рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 28.08.2015 №468/Б/16-31-10-04-11 Карлівською ОДПІ 10.09.2015 винесено рішення №0008571700 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 786,09 грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 16.07.2015 №0005621700, №0005631700, рішеннями про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.07.2015 №000557170, від 10.09.2015 №0008571700, вимогою про сплату боргу від 16.07.2015 №Ф-0005561700, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід .

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпунктами 164.2.1, 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно з пунктом 164.3 статті 164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Відповідно до підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з пунктом 177.7 статті 177 Податкового кодексу України фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Зі змісту зазначених норм можливо дійти до висновку, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3., як податковий агент працівників - фізичних осіб, які перебувають з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи, зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

При цьому, за приписами підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Як вбачається з акту перевірки від 03.07.2015 № 7/17-2979521971, перевіркою питань щодо використання в господарській діяльності праці найманих осіб встановлено, що за період з 25.07.2014 по 09.09.2014 ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к. НОМЕР_1), встановлено порушення, а саме нелегальне використання праці найманого працівника громадянина ОСОБА_6, з яким не укладено трудовий договір і, як наслідок, з виплачених неоформленій найманій фізичній особі доходів не утримано та не сплачено (не перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Так, До ГУ ДФС у Полтавській області надійшло депутатське звернення (вихідний №535 від 03.06.2015) з наявною інформацією, що гр. ОСОБА_6 працював за наймом водієм у ФОП ОСОБА_3 без укладання трудового договору.

До Карлівської ОДПІ було надано пояснення гр. ОСОБА_7В, (вх. №39/6 від 16.06.2015 та №255/6 від 23.06.2015), в яких зазначено, що він працював у ФОП ОСОБА_3 на автомобілі МАЗ №ВІ1207ВС з причепом та отримав дохід за серпень 2014 року у сумі 4763 грн.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо того, що у позивача працювали будь-які особи, в тому числі, особи, з якими позивачем не було в установленому законодавством порядку укладено трудові угоди та заперечував проти того, що позивачем виплачувалися доходи будь-яким особам, з якими не укладалися трудові або цивільно-правові угоди.

ФОП ОСОБА_3В надано пояснюючі записки (вх. №99/6 від 18.06.2015 та вх. № 524/6 від 02.07.2015), де він зазначає, що підприємницьку діяльність не здійснював та працю найманих осіб не використовував і вказаний автомобіль МАЗ №ВІ1207ВС ФОП ОСОБА_3 переданий в оренду ТОВ "Оіл-Трейд" (ЄДРПОУ 36454849).

За інформацією ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області (лист Головного управління ДФС у Полтавській області №4013/7/16-31-17-03-19 від 26.06.2015) проведено фактичну перевірку ТОВ "Оіл-Трейд" (ЄДРПОУ 36454549), у ході якої підприємством надано акт прийому-передачі транспортних засобів від 01.10.2014, зокрема, автомобіля марки МАЗ 53366 (ДНЗ №ВІ1207ВС) та пояснення, що у період ІІ кварталу 2014 року, на підприємстві замовлень на перевезення вантажу не було, праця найманих працівників, зокрема, громадянина ОСОБА_6В, не використовувалась.

Відповідно отриманої відповіді №9679 від 6207.2015 з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України щодо отримання відомостей з ДРФО ДПС України, на запит Карлівської ОДПІ, доходи за 2014 рік по ФОП ОСОБА_3 відсутні.

При цьому, в акті перевірки Карлівською ОДПІ зафіксовано, що перевіркою правильності визначення загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 25.07.2014 по 09.09.2014, порушень не встановлено.

Отже, під час перевірки Карлівською ОДПІ фактично не виявлено використання позивачем праці найманих працівників без укладення трудових угод чи цивільно-правових договорів з виплатою таким працівникам доходів, доводи відповідача про виплату гр. ОСОБА_6 доходу позивачем без укладення трудових угод чи цивільно-правових договорів ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та не підтверджені жодними доказами у справі.

Суд також не бере до уваги посилання представника відповідача на розписки написані, згідно пояснень гр. ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_3 (а.с. 50 /зі звороту/-51) про виплату гр. ОСОБА_6 заробітної плати, з огляду на те, що неможливо встановити, що дані документи складені позивачем, а також не містять прямих посилань на факти виплати гр. ОСОБА_6 заробітної плати ФОП ОСОБА_3

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 не нараховувався та не сплачувався до бюджету військовий збір при виплаті доходів громадянину ОСОБА_5 в загальній сумі 4763,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, перевіряючі дійшли висновку, що ФОП ОСОБА_3 занижено об'єкт оподаткування військовим збором з фізичних осіб на суму 4763,00грн. та відповідно занизив суму військового збору (1,5%) в розмірі 71,45грн.

Крім того, перевіркою повноти відображення ФОП ОСОБА_3 за період перевірки, встановлено заниження за серпень 2014 року по гр. ОСОБА_6 суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок у сумі 1793,75 грн., а саме, суми єдиного внеску, утриманого із сум заробітної плати, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) всього в сумі 171,47 грн. (3,6%), чим порушено пункти 5, 7 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 №1621-УІІ внесено зміни до пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у відповідності до яких тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України.

Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (пункт 1.2).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (пункт 1.3).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (пункт 1.4).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

При цьому, згідно з частиною 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Частиною 8 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, роботодавець, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати та сплачувати єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати та на суму винагороди фізичним особам за цивільно-правовими договорами.

Разом з тим, Карлівською ОДПІ не доведено факту нарахування, виплати чи надання позивачем у серпні 2014 року на користь будь-яких осіб, з якими позивачем не укладено трудові угоди або цивільно-правові угоди, заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", іншої винагороди.

Відповідачем не надано доказів використання ФОП ОСОБА_3 у серпні 2014 року праці найманих працівників із виплатою їм доходу на суму 4763,00 грн. без укладення трудових угод чи цивільно-правових договорів, відтак відсутні підстави для нарахування та сплати ФОП ОСОБА_3 за серпень 2014 року єдиного внеску в розмірі 1965,21 грн. та військового збору з найманого працівника в сумі 71,45 грн.

За несплату (неперерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування рішеннями Карлівської ОДПІ від 16.07.2015 №000557170 до позивача застосовано штраф в розмірі 196,52 грн., від 10.09.2015 №0008571700 до позивача застосовано штраф в розмірі 786,09 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній до 01.01.2015) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Разом з тим, відповідачем не доведено факту порушення позивачем пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно заниження позивачем у перевіряємому періоді єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 1965,21 грн. Відтак, штрафні санкції в розмірі 982,61 грн. застосовані до позивача безпідставно та неправомірно.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0005621700, №0005631700, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.07.2015 №000557170, від 10.09.2015 №0008571700, вимога про сплату боргу від 16.07.2015 №Ф-0005561700 винесені Карлівською ОДПІ без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0005621700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за основним платежем в розмірі 688,73 грн. (шістсот вісімдесят вісім гривень сімдесят три копійки), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 682,18 грн. (шістсот вісімдесят дві гривні вісімнадцять копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0005631700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем в розмірі 71,45 грн. (сімдесят одна гривня сорок п'ять копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 17,86 грн. (сімнадцять гривень вісімдесят шість копійок).

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 16.07.2015 №Ф-0005561700.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 16.07.2015 №000557170 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 196,52 грн. (сто дев'яносто шість гривень п'ятдесят дві копійки).

Визнати протиправним та скасувати рішення від 10.09.2015 №0008571700 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 786,09 грн. (сімсот вісімдесят шість гривень дев'ять копійок).

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 38771112) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2015 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко