Постанова

від 18.01.2011 по справі 13410/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 13410/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Віта-Сервіс-Н" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Віта-Сервіс-Н" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якій просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000501800/0 від 22.09.2010року; №0000491800/0 від 22.09.2010року; №0000501800/1 від 15.10.2010року.

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова з податку на прибуток та з податку на додану вартість прийняті відповідачем без достатніх правових підстав.

Представники позивача в судовому засіданні доводи та вимоги адміністративного позову підтримали, просили суд про їх задоволення в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова в наданих до суду письмових запереченнях на позов та її представник в судовому засіданні виклали власну позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Віта-Сервіс-Н" 12.08.2004р. пройшло процедуру державної реєстрації набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що одержало свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за № 174126. Позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 33119387 та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова. Приватне підприємство "Віта-Сервіс-Н" зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 331193820306, про що свідчить копія свідоцтва №28318161.

03.09.2010р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Віта-Сервіс-Н", щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ „ПБК „Вертикаль", код за ЄДРПОУ 32948799 за період з 01.07.2008 по 30.09.2008.

У акті перевірки податковий орган зазначає, що договір укладений позивачем з ТОВ "ПБК "Вертикаль" є нікчемним в силу ст.203, 215, 228 ЦК України.

За результатами перевірки складено акт від 03.09.2010р. № 9000/1800/33119387. В ході проведення перевірки встановлені порушення п.5.1, п.п 5.2.1 п.5.2 та п. 1.32 ст. 1 п.п. 11.2.1 п. 11.2. ст.11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2008 року на 20742,00грн.; пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2008 на загальну суму 16594,00грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000491800/0, яким ПП "Віта-Сервіс-Н" визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 24891,00 грн., з яких 16594,00 грн. - основний платіж, 8297,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція, № 0000501800/0 від 22.09.2010 року визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31113,00грн, з яких 20742,00 грн. - основний платіж, 10371,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням № 0000501800/0 від 22.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31113,00 грн, з яких 20742,00 грн. - основний платіж, 10371,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція позивач в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " оскаржував винесене рішення податкового органу. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 0000501800/0 від 22.09.2010 залишено без змін, а скарга без задоволення. На адресу позивача надійшло податкове повідомлення рішення № 0000501800/1 від 15.10.2010, в якому зазначається про донарахування податковою інспекцією податку на прибуток підприємств у сумі 31113,00грн.

Підставою виникнення спору стали висновки відповідача про неправомірність декларування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "ПБК "Вертикаль".

Суд, проаналізувавши договір укладений позивачем з ТОВ "ПБК "Вертикаль", не погоджується з висновком відповідача про нікчемність вказаного договору. На підставі ст. 215 Цивільного кодексу України визначаються підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом.

З матеріалів справи вбачається, між ПП "Віта-Сервіс-Н" та ТОВ "ПБК "Вертикаль" було укладено договір на виконання підрядних робіт №10/10-05 від 10.10.2005 року, додаткову угоду №6 від 04.03.2008року в межах виконання контракту від 17.09.2004року з Постійним представництвом Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой в Україні та угоди про надання послуг від 12.07.2007р. між позивачем та ТОВ "Нортел Україна ЛТД".

29.07.2008р. між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль" прийняті додатки №№03-П/2007, 03-3/2008 до угоди 10/10-05 від 10.10.2005р., а саме протокол узгодження вартості, замовлення на монтажні роботи з переліком цін на роботи та найменуванням і місцезнаходженням об'єктів, обов'язками підрядника.

При цьому, аналізуючи зміст вищезазначеного договору та додатків до нього, суд зазначає, що договір чітко передбачає вид послуг, які надаються, вартість цих послуг та зазначена адреса підприємства для якого повинні виконуватися роботи.

Також суд зазначає, що вищезазначені стосунки позивача з контрагентом мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку у т.ч. податковою накладною №9617 від 29.09.2008 року; актом прийому виконаних робіт № 1/09 від 29.09.2008року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витратах за вересень 2008р., платіжним дорученням №828 від 28 листопада 2008 року.

За змістом п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відноситься суми будь яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

У відповідності до п.п.7.5.1 п. 7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.1. ст. 1 Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Підпунктом 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в)повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є)опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності до п.п. 7.2.3. вищенаведеної статті Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

У відповідності до п. 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах. Щодо правомірності віднесення понесених позивачем витрат до валових витрат, то слід зазначити, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Листом від 03.03.2010року № 004/2010 Постійне представництво Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой в Україні підтвердило попереднє узгодження з ПП "Віта-Сервіс-Н" субпідрядних підприємств для виконання комплексу робіт по даному контракту, в якому також значиться ТОВ "ПБК "Вертикаль".

При цьому, суд зазначає, що послуги отримані позивачем від ТОВ "ПБК "Вертикаль" в подальшому були реалізовані Постійному представництву Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой в Україні та ТОВ "Нортел Україна ЛТД", а отже використані у власній господарській діяльності, про що свідчать залучені до матеріалів справи акти приймання виконаних підрядних робіт.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль" і правомірність віднесення позивачем до валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на будівельні матеріали, відповідно до податкової накладної, яка виписана на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до Закону України "Про підприємництво" підприємницька діяльність яка здійснювалась між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль" не заборонена, особа зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності- юридична особа.

Крім того, відповідачем не доведено факт обізнаності позивача про недобросовісну господарську діяльність ТОВ "ПБК "Вертикаль", та не виконання контрагентом ТОВ "ПБК "Вертикаль" податкових зобов'язань за укладеними угодами.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, приписів ч.2 ст.71 КАС України не виконав і не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень. Висновки акту перевірки від 03.09.2010р. № 9000/1800/33119387 про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.4.4, п. 7.4 пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими та безпідставними.

Суд зазначає, що позивач просить суд визнати оскаржувані рішення нечинними, які є індивідуальними актами. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу ст.ст.105, 162, 171КАС України, може стосуватися лише оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати винності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Отже, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акта протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), а лише у разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Керуючись ст.ст. 2,8-14,71,94,159,160-164,167,186 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Віта-Сервіс-Н" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000501800/0 від 22.09.2010р., №0000491800/0 від 22.09.2010р., № 0000501800/1 від 15.10.2010р., винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Стягнути на користь приватного підприємства "Віта-Сервіс-Н" з Державного бюджету України 03.40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2011 року.

Суддя Шевченко О.В.