Рішення

від 25.02.2010 по справі 24/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/358 25.02.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"

До Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень"

Про стягнення 1 998,60 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача: ОСОБА_2 (Дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" 1998,60 грн. - надмірно сплачених грошових коштів, перерахованих платіжним дорученням № 678 від 09.01.2008р., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - Державне підприємство "Служба міжнародних автомобільних перевезень" надав суду відзив на позов, в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні. У відзиві Відповідач посилається на те, що грошові кошти розмірі 1998,60 грн., перераховані Позивачем платіжним дорученням № 678 від 09.01.2008р., є не надмірно сплаченими, а сплаченими в якості згоди на договірні відносини з Відповідачем.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2007 року Відповідачем - Державним підприємством "Служба міжнародних автомобільних перевезень" на адресу Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0006018 на суму 12,00 грн. за оформлення дозволу ЄКМТ (з трьома обмеженнями) та договір-зобов’язання (належним чином засвідчена копія наявна у справі).

09 січня 2008 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" оплатив вищевказаний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 678 від 09.01.2008р. (належним чином засвідчена копія наявна у справі).

Проте, як вбачається з платіжного доручення № 678 від 09.01.2008р. Позивач помилково сплатив замість 12,00 грн. суму в розмірі 2010,60 грн., що на 1998,60 грн. більше ніж зазначено в рахунку-фактурі № СФ-0006018 від 28.12.2007р.

10 січня 2008 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" отримав від Відповідача - Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" Дозволи ЄКМТ з трьома обмеженнями та Договір-зобов’язання, що підтверджується накладною № 81 від 10.01.2008р. на суму 12,00 грн. та довіреністю серії ЯОК № 846468 від 10.01.2008р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач - Державне підприємство "Служба міжнародних автомобільних перевезень" не повернув Позивачу надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 1998,60 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, в якому Відповідач стверджує, що грошові кошти розмірі 1998,60 грн., перераховані Позивачем платіжним дорученням № 678 від 09.01.2008р., є не надмірно сплаченими, а сплаченими в якості згоди/акцепту на договірні відносини з Відповідачем, оскільки Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що в строк до 09.01.2008р. він звертався до Позивача з відповідною пропозицією (офертою) укласти договір.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України: Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача надмірно сплачених грошових коштів в розмірі 1998,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" (03083, м. Київ, просп. Науки, 57; код ЄДРПОУ 33880040; р/р 26008326320401 в ЦРУ Банку "Фінанси та Кредит" м. Києва, МФО 300937; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (08113, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лісна, 1; код ЄДРПОУ 30367782; р/р 26008301001585 в ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767) 1998 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 60 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення надіслати сторонам.

5. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя В.В. Смілянець

Дата підписання рішення: 16.03.2010р.