Постанова

від 17.11.2015 по справі 826/18659/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2015 року 12:16 № 826/18659/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мар'янченка Д.А.,

за участю сторін:

представників позивача - Соболевської І.В., Савченко Б.Г.,

представника відповідача - Катамай Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 № 39426552210.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків Акта ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29.07.2015 № 239/26-55-22-10/31568293 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД Вікант» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет» за місяці квітень-травень 2015 року. Зокрема, позивач стверджує про реальність господарських операцій з названими підприємствами, що засвідчується наявними у товариства належним чином складеними первинними документами. Натомість, висновки контролюючого органу про відсутність у ТОВ «ТД Вікант» правових підстав для формування податкового кредиту та декларування від'ємного значення податку на додану вартість з ґрунтуються лише на суб'єктивних припущеннях. Таким чином, на думку позивача, висновки покладені в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 № 39426552210, суперечать нормам чинного законодавства, а тому відповідне таке рішення відповідача підлягає скасування як протиправне.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову від 06.10.2015 р., в яких зазначено про правомірність висновків акта перевірки та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думки представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, протягом періоду з 09.07.2015 по 22.07.2015 працівником ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та на підставі наказу від 03.07.2015 № 1397 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання ТОВ «ТД Вікант» вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «СФС Трейд» (код ЄДРПОУ 39548253) і ТОВ «Федерал-Маркет» (код ЄДРПОУ 39667330) за квітень-травень 2015 року, за результатами якої складений акт від 29.07.2015 № 239/26-55-22-10/31568293 (надалі - акт перевірки).

В тексті зазначеного акта перевірки містяться висновки працівника податкової інспекції про завищення позивачем, в порушення норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, суми від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 24 Декларації( за травень 2015 року на 30 937 402 грн. (а саме: по господарським операціям з постачальниками товарів сільськогосподарського призначення ТОВ «СФС Трейд» - за договором поставки від 28.04.2015 № 2с (товар - соєві боби), та ТОВ «Федерал-Маркет» - за договором поставки від 28.04.2015 № 2о (товар - олія соняшникова нерафінована).

Такі висновки перевіряючого ґрунтуються на результатах аналізу первинної документації наданої ТОВ «ТД Вікант» до перевірки по господарських операціях з названими товариствами (договорів поставок, специфікацій до них, видаткових і податкових накладних, актів приймання-передачі товарів, товарно-транспортних накладних, посвідчення якості, оборотно-сальдових відомостей по рахункам), а також аналізу наявної в ДПІ податковій інформації про контрагентів ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет» по ланцюгу постачання (а саме щодо статутусу підприємств ТОВ «А-Пельсин», ТОВ «Петбар-Плюс», ТОВ «Петбар-груп»).

Зокрема, в наданій ТОВ «ТД Вікант» до перевірки товарно-транспортних накладних, оформлених на перевезення товарів придбаних за договорами поставки від 28.04.2015 № 2с і від 28.04.2015 № 2о, працівником податкової інспекції було виявлено певні недоліки її оформлення: не зазначено час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження, відсутній підпис бухгалтера (відповідальної особи вантажовідправника). У зв'язку з цим працівник відповідача прийшов до висновку про оформлення товарно-транспортних накладних з порушення вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зі змінами і доповненнями), та відповідно - про відсутність у позивача документального підтвердження транспортування продукції від постачальників ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет».

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «ТД Вікант» перевіряючий дійшов висновку про безпідставність виписки ТОВ «СФС Трейд» податкових накладних на користь позивача за звітні періоди квітень-травень 2015 року на суму податку на додану вартість 2 799 080,47 грн., та відповідно ТОВ «Федерал-Маркет» - за звітний період травень 2015 року на загальну суму податку на додану вартість 28 138 321,60 грн., і як наслідок про відсутність об'єкта оподаткування податком за операціями з названими контрагентами-постачальниками.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав 04.08.2015 до канцелярії податкової інспекції письмові заперечення на висновки акта перевірки від 29.07.2015 № 239/26-55-22-10/31568293 з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 11.08.2015 № 14632/10/26-55-22-10 про результати розгляду заперечення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві залишив висновки акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «ТД Вікант» - без задоволення.

14.08.2015 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення за № 39426552210 (форми «В4»), яким ТОВ «ТД Вікант» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 30 937 402 грн. за звітний період травень 2015 року по податковій декларації від 18.06.2015 реєстр. № 127664819.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 14.08.2015 № 39426552210 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до норм п. 200.1, п. 200.2 і п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012 (набрав чинності 01.12.2014 та наразі чинний).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 К/9991/72258/12, від 21.10.2014 № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 № К/800/6501/14, «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників .

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника , та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах , а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що між сторонами, в особі директора ТОВ «ТД Вікант» ОСОБА_4, та директорів ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_5 і ТОВ «Федерал-Маркет» ОСОБА_6, були укладені договори поставок від 28.04.2015 за № 2С та від 28.04.2015 за № 2о.

За умовами п. 1.1 договору від 28.04.2015 № 2С Постачальник (ТОВ «СФС Трейд») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (позивача), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов цього Договору сою товарну українського походження, придатну для переробки, врожаю 2014 року нормальної товарної якості. Найменування асортимент, кількість, ціна, вартість товару, а також інші необхідні умови щодо товару вказуються сторонами в специфікаціях на кожну партію товару. Умови щодо характеристик якості товару визначені у п. 2.2 і 2.4 цього Договору.

Також, згідно п. 6.1, 6.2, 3.1 - 3.3 Договору поставка товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника. Витрати по транспортуванню товару несе Постачальник. Постачальник поставляє Товар автомобільним транспортом на умовах СРТ згідно правил «Інкотермс-2010» з врахуванням Додаткової угоди від 29.04.2015року, за адресою: Іллічівськ, ТОВ «Іллічівський Зерновий Термінал» 68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 3, або на території порту Іллічівський ЗТ, за адресою: Іллічівський ЗТ», 68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паромна, 10 та/або Одесса, ТОВ «Олімпекс купе Інтернейшнл», м. Одеса, Митна площа 1 та/або Херсон, ТОВ «Агро-Транзит-Інвест, м. Херсон, Домобудівельна вулиця, 11 та/або Одеса, ЗПТ ПП «Порто-САН», м. Одеса, вул. Пастера, 44. та/або Херсон, ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів», м. Херсон вул. Порт- Елеватор, 5 та/або Миколаїв, ПАТ «Миколаївський Комбінат хлібопродуктів», ТОВ «ГЕЛІОС АГРО», вул. Турбінна, 15-А, або на території порту «Геліос Агро», розташованого за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с Подимово, вул. Набережна, 21А (в подальшому Термінал). Строк поставки товару зазначається сторонами у відповідних специфікаціях. Датою поставки Товару/партії вважається дата підписання Покупцем (його уповноваженим представником) видаткової накладної та акту приймання-передачі Товару. Право власності на Товар виникає у Покупця в пункті поставки з дати поставки Товару.

За умовами п. 1.1 договору від 28.04.2015 № 2о Постачальник (ТОВ «Федерал-Маркет») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (позивача), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до умов цього Договору олію соняшникову нерафіновану, врожаю 2014 pоку, придатну для переробки, нормальної товарної якості, наливом. Найменування асортимент, кількість, ціна, вартість товару, а також інші необхідні умови щодо товару вказуються сторонами в специфікаціях на кожну партію товару. Умови щодо характеристик якості товару визначені у п. 2.2, 2.3 і 2.5 цього Договору.

Згідно п. 3.1 - 3.3, п. 3.8 цього Договору Постачальник поставляє Товар автомобільним транспортом на умовах СРТ згідно правил «Інкотермс-2000» за адресою: м. Миколаїв, порт Евері, вул. Гражданська 117 та/або ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал-Укрхарчозбутсировина ", м. Миколаїв, вул. В. Морська, 63 та/або м. Южне, Термінал ТОВ «Дельта Вілмар СНД» вул. Індустріальна, 6. Строк поставки товару до 31.12.2015. Датою поставки товару/партії вважається дата підписання Покупцем (його уповноваженим представником) видаткової накладної та акту приймання-передачі Товару. Право власності на Товар виникає у Покупця в пункті поставки з дати поставки Товару. Крім того, товар (партія товару) поставляється в спеціалізованих автоцистернах для перевезення рослинної олії, що обладнані трафаретами у відповідності з правилами перевезення вантажів. Автоцистерни повинні бути з дюками, які щільно закриваються відповідно до ГОСТ 9218-86. Автоцистерни повинні бути чистими зовні. Автоцистерни, що використовуються для перевезення товару повинні бути без запаху, добре зачищені від залишкової олії, що в них зберігалась, пропарені, вимиті та висушені.

Розрахунок за отриманий товар (чи партії товару) здійснюється Покупцем в національній валюті шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури протягом 90 банківських днів після отримання такого рахунку.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача від 12.11.2015 № 1472, що наявні в матеріалах справи, ТОВ «СФС Трейд» поставив на адресу ТОВ «ТД Вікант» сою товарну українського походження, врожаю 2014року, всього у кількості 1 713,929 тонн на загальну суму 16 794 482,86 грн. (в т.ч. ПДВ 2 799 080,48 грн.), а ТОВ «Федерал-Маркет» поставив олію соняшникову нерафіновану , врожаю 2014року, всього у кількості 8 348,080 тонн на загальну суму 168 829 929,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 28 138 321,60 грн.).

На підтвердження фактів поставки сільськогосподарської продукції, що передбачена умовами договорів поставок від 28.04.2015, та проведення розрахунків за такий придбаний товар позивач надав до суду копії наступних документів:

- специфікацій до договорів поставок; видаткових накладних;

- видаткових накладних, датованих квітнем-травнем 2015 року, складених на передачу-прийняття ТОВ «ТД Вікант» (в особі уповноваженого представника - менеджера ОСОБА_9 за довіреностями) від ТОВ «СФС Трейд» (в особі директора ОСОБА_5.) товару (соєвих бобів);

- видаткових накладних, датованих травнем 2015 року, складених на передачу-прийняття ТОВ «ТД Вікант» (в особі уповноваженого представника - менеджера ОСОБА_9 за довіреностями) від ТОВ «Федерал-Маркет» (в особі директора ОСОБА_6.) товару (олії соняшникової нерафінованої);

- актів приймання-передачі товарів згідно умов договорів поставок та видаткових накладних, датованих квітнем-травнем 2015 року, складених та підписних від імені постачальників директорами товариств та від імені покупця - менеджером ОСОБА_9;

- товарно-транспортних накладних, датованих квітнем-травнем 2015 року (за формою № 1-ТН) щодо перевезення вантажів (сої, олії соняшникової) автомобільним транспортом. Зі змісту таких накладних вбачається, що: Замовниками перевезень та Вантажовідправниками значаться ТОВ «Будріал Плюс», ТОВ «Своп Трейл», ТОВ «Аедіф Компані», ТОВ «Нандо», ТОВ «Альтер Центр», ТОВ «Бразерс Груп», Т ОВ «Даком Прінт», Вантажоодержувачами - ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет» для експортера ТОВ «ТД Вікант», пункти навантажень - області України та найменування населених пунктів (міст, сел.), пункти розвантажень - місцезнаходження відповідних терміналів, а також наведені реквізити автомобільного перевізника (найменування юридичних осіб, П.І.П фізичних осіб-підприємців), водія (П.І.П.), автомобіля (держ. реєстр. номер, марка, модель авто) і причепу (держ. реєстр. номер). Щодо посилань працівника контролюючого органу на відсутність в деяких ТТН підписів відповідальної особи вантажоодержувача про прийняття вантажів, то в накладних наявні відмітки терміналів про прийняття вантажів. Водночас суд звертає увагу на відсутність в даних ТТН відомостей час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження;

- посвідчень якості олії соняшникової нерафінованої, наданих ТОВ «Будріал Плюс», ТОВ «Своп Трейл», ТОВ «Аедіф Компані», ТОВ «Нандо», ТОВ «Альтер Центр», ТОВ «Бразерс Груп», Т ОВ «Даком Прінт». Згідно даних посвідчень безпосередніми виробниками олії соняшникової визначені ПП «Агробуд» і ТОВ «Ново-Оіл»;

- експлуатаційних дозволів, виданих територіальними санітарно-епідеміологічними станціями для цехів виробництва рослинної олії ТОВ «Ново-Оіл» і ПП «Агробуд», завірених печаткою ТОВ «Федерал-Маркет»;

- електронних податкових накладних, підписаних директором ТОВ «СФС Трейд» ОСОБА_5 і директором ТОВ «Федерал-Маркет» ОСОБА_6;

- наказів ТОВ «ТД Вікант» від 01.12.2010 № 22 та від 28.04.2015 № 1-ви про прийняття ОСОБА_9 на посаду менеджера, направлення його у відрядження менеджера ОСОБА_9;

- листа ТОВ «СФС Трейд від 30.04.2015 щодо походження та якісних характеристик товару (сої);

- платіжних доручень ТОВ «ТД Вікант» щодо перерахування коштів на користь ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет» (вартість товару з ПДВ);

- витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет» станом на 22.04.2015 і 30.03.2015;

- копії письмових пояснень ОСОБА_5 (наразі колишнього директора ТОВ «СФС Трейд») від 16.11.2015 та чинного директора ТОВ «Федерал-Маркет» ОСОБА_7 від 16.11.2015 №2/11 з питань укладення та виконання договорів поставок від 28.04.2015, та з доданими до них копіями установчих і реєстраційних документів товариств.

Відповідно до документально підтверджених письмових пояснень позивача, придбані ТОВ «ТД Вікант» у ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет» товари були використані у господарській діяльності позивача, а саме - реалізовані контрагенту-нерезиденту компанії «Apollo MANAGEMENT LIMITED» (Республіка Сейшели) відповідно до контрактів від 29.04.2015 № 1 та від 30.04.2015 № 2.

Додатково на обґрунтування наявності ділової мети при укладенні спірних правочинів позивач надав суду: копію статуту ТОВ «ТД Вікант», довідки з органу статистики та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно названого товариства, реєстри реалізації товарів (соєвих бобів, олії соняшникової нерафінованої), копії контрактів від 29.04.2015 № 1 та від 30.04.2015 № 2, копії документів листування з компанією «Apollo MANAGEMENT LIMITED» з питань звірення по залишкам олії соняшникової, копії актів приймання-передачі товарів за зазначеними контрактами, копії вантажних митних декларацій щодо митного оформлення товарів (соєвих бобів, олії соняшникової) на експорт (одержувач - Apollo MANAGEMENT LIMITED), копії роздруківок електронних платіжних доручень щодо надходження коштів від контрагента-нерезидента компанії «Apollo MANAGEMENT LIMITED».

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на недоведеність реальності господарських операцій з поставок товарів ТОВ «ТД Вікант» у квітні-травні 2015 року через наявність недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування таких ТМЦ. Оскільки товарно-транспортна накладна у відповідності до норм чинного законодавства (зокрема. Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджених Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306) призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає безпосередньо взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій (аналогічні висновки наведені в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 у справі № К/800/28931/14, від 30.10.2014 у справі № К/9991/64001/12 та від 28.10.2014 у справі № К/800/24404/13).

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ «ТД Вікант» на придбання товарно-матеріальних цінностей (сої, соняшникової олії) та здійсненням ним господарської діяльності (а саме: оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами).

Посилання відповідача на обставини, наведені в акті перевірки від 29.07.2015 № 239/26-55-22-10/31568293, не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки: по-перше, причетність підприємств ТОВ «А-Пельсин», ТОВ «Петбар-Плюс» і ТОВ «Петбар-груп» спростовуються наявною у справі первинною документацією, а, по-друге, контролюючим органом в даному випадку не доведено жодними іншими доказами відсутність у зазначених вище контрагентів позивача достатньої кількості кваліфікованих трудових ресурсів та і відповідного складу і обсягу майна, засобів на момент укладення та вчинення спірних правочинів від 28.04.2015 № 2С і № 2о та/або неможливість ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет» залучити на договірних засадах до процесу виконання певних робіт (надання послуг) інших юридичних/фізичних осіб та використання орендованого майна.

Крім того, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання договорів поставок від 28.04.2015, зокрема, того, що дані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а відтак суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за звітний період травень 2015 року, цілком відповідає вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «ТД Вікант» і підприємствами ТОВ «СФС Трейд» та ТОВ «Федерал-Маркет», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договору поставок та первинних документів до них неуповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки позивача також відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет» за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, відповідач в ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «ТД Вікант», ТОВ «СФС Трейд» і ТОВ «Федерал-Маркет», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до складу податкового кредиту, та як наслідок про протиправність зменшення ТОВ «ТД Вікант» розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 30 937 402 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2015 № 39426552210.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ТД Вікант» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 39426552210 від 14.08.2015.

Судові витрати у розмірі 487,20 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Вікант» (ідентифікаційний код 31568293) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов