Ухвала

від 10.11.2015 по справі п/811/667/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2015 рокусправа № П/811/667/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелеповій Ю.О.

за участю представників:

позивача: - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року

у справі № П/811/667/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області

до приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське»

про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 3510,98 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області звернулося до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 3510,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявною заборгованістю відповідача по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.01.2015 по 01.3.2015 в сумі 3510,98 грн. з огляду на той факт, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VII від 28.12.2014 визначено, що платники, які в 2014 році перебували на обліку як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 зобов’язані відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 3510,98 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення. Відповідач зазначає, що на момент прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов’язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам пільгових пенсій на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов’язкового платежу. Відповідач вказує, що розрахунки фактичних витрат та виплату пенсій пенсіонерів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є належними доказами понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки вони не є розрахунковими документами, що підтверджують факти сплати органами пенсійного фонду пільгових пенсій та витрат на їх доставку. Відповідач також вказує, що позивачем не надано доказів того, що пенсіонери ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на призначення пільгових пенсій.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на підприємстві відповідача працював гр. ОСОБА_1, якому призначено пенсію за п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та гр. ОСОБА_2, якій призначено пенсію за п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Факт роботи вказаних осіб на підприємстві відповідача та наявність у них права виходу на пенсію на пільгових умовах підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростовано.

Зокрема, 10.12.2012 відповідачем видано довідку № 51 гр. ОСОБА_1, відповідно до якої він працював у період з 05.03.1985 по 07.02.2000 трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року у тваринництві. Вказаний період зараховується до стажу роботи, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення за п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

06.09.2011 відповідачем видано довідку № 25 гр.ОСОБА_2, відповідно до якої вона працювала у період з 16.09.1990 по 25.09.1992 у якості доярки і повністю виконувала встановлені норми обслуговування тварин. Вказаний період зараховується до стажу роботи, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення за п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В установленому порядку призначення пенсій на пільгових умовах вказаним особам, встановлення розміру таких пенсії неправомірним, неправильним не визнано.

Загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених цим особам, за період з 01.01.2015 по 01.03.2015 становить 3510,98 грн.

На адресу відповідача позивачем надіслані повідомлення з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-березень 2015 року, копії яких містяться в матеріалах справи і проти отримання яких відповідач не заперечує.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.2, ст.4 вказаного Закону в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VІІІ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Отже, платники, які в 2014 році перебували на обліку як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 зобов’язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми понесених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010, а відтак, відповідно до вимог діючого законодавства, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах своїм працівникам.

За правилами, визначеними абз.1 п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1.

Відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в тому числі, в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.5 цієї ж Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Отже, виходячи з законодавчо встановленого правила та порядку визначення розміру витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, саме складений у відповідності до наведеної вище Інструкції розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є документом, який підтверджує понесення органом Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню підприємством.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач зобов’язаний в установленому порядку вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Пенсійне забезпечення» на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв’язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі № П/811/667/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко