Ухвала

від 02.12.2015 по справі 821/2795/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2795/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсон Спец Профіль» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсон Спец Профіль» (далі - позивач, ТОВ «Херсон Спец Профіль») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) № НОМЕР_1 від 14.05.15, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9660 грн. та штрафними санкціями у сумі 4830 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято за висновками камеральної перевірки, яка проведена з порушеннями встановленого порядку проведення перевірок. У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII, протягом 2015 та 2016 років перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Встановлене обмеження стосується всіх видів перевірок, з урахуванням дотримання підстав та обмежень встановлених п. З Прикінцевих положень Закону.

Таким чином, на думку позивача, дії щодо проведення перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають чинному законодавству, а тому є протиправними, оскільки випадку складання акта перевірки з порушенням порядку її проведення, результати перевірки не можуть вважатись правомірними незалежно від того, чи були виявлені порушення законодавства.

Представник позивача додатково зазначив, що висновки акта камеральної перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року через неправомірне формулювання рядка 20.2 розділу ІІІ та рядка 27 розділу ІV податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, графи 7 у таблиці (Д2) додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року, є необґрунтованими, оскільки декларація з ПДВ за лютий 2015 року складена у відповідності до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не було допущено порушень норм податкового законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № НОМЕР_1 від 14.05.2015. Відшкодовано з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсон Спец Профіль» (код ЄДРПОУ 37840090) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.

Не погодившись з таким рішенням ДПІ у м. Херсоні звернулась з апеляційною скаргою. Апелянт просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що головним державним ревізором-інспектором ДПІ у м. Херсоні ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Херсон Спец Профіль» за лютий 2015 року, яка була подана 20.03.15.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 17.04.2015 № 179/21-03-15-01/37840090, в якому відповідачем встановлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року, на 9660 грн., оскільки виявлено, що на порушення підпункту 8 пункту 5 розділу Ш, пункту 3 розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (далі - Порядок № 966), підпункту «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України позивачем неправомірно сформовано рядок 20.2 розділу ІІІ та рядок 27 розділу ІV податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року у розмірі 9660 грн.; на порушення пункту 5 розділу ІХ Порядку, підпункту «а» пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у таблиці 1(Д2) (додаток 2) декларації з ПДВ за лютий 2015 року неправомірно сформовано графу 7.

В акті зазначено, що позивачем до р.20.2 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, при відсутності збільшення розміру суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних необґрунтовано включено суму ПДВ у розмірі 9660 грн.

Збільшення суми ПДВ, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Херсон Спец Профіль» в січні 2015 року не відбулось. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення.

ТОВ «Херсон Спец Профіль» у графі 4 правомірно зазначено суми від'ємного значення, які задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року в сумі 11 860 грн. та неправомірно у графі 7 відображено сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 9660 грн. Неправомірність формування рядку 20.2 розділу III податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року та графи 7 додатку 2 декларації призвело до невідповідності даних задекларованих у р.26 та р.31 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.05.15, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9660 грн. та штрафними санкціями у сумі 4830 грн.

Не погоджуючись із вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що декларацію з ПДВ разом з додатком 2 за лютий 2015 року позивачем надано ДПІ у м. Херсоні засобами електронного зв'язку 20.03.2015 р. з дотриманням вищезазначених вимог. В декларації позивачем було зазначено в рядку 18 позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту 28 468 грн. У рядку 20 відображено від'ємне значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного періоду, в сумі 28 468 грн.

Належний до сплати ПДВ лютого 2015 року позивачем вирішено погасити від'ємним значенням з ПДВ попередніх податкових періодів, яке задеклароване позивачем рядком 20 та 20.2 декларації з ПДВ за лютий 2015 року.

За рядками 20 декларації з ПДВ за лютий 2015 року позивачем відображено від'ємне значення у сумі 28 468 грн., вказана сума складається з суми 18 808 грн. рядок 20.1 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду), та 9 660 грн. (рядок 20.2). В декларації позивач прийняв рішення використати непогашені залишки ПДВ, тому був заповнений додаток 2 та одночасно відображено рішення в рядку 27 та 20.2 декларації.

В додатку 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» позивачем у графі 7 збільшено розмір суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення, тобто у лютому 2015 року.

У графі 7 Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ позивача за лютий 2015 року правомірно зазначено суму усього 9 660 грн., яка з дотриманням вимог Порядку та Податкового кодексу України переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду лютого 2015 року. Відповідно рядок 31 податкової декларації з ПДВ декларації складає 2200 грн., так як його значення має становити різницю: рядків 26 (11 860) та 27 (9660).

Апелянт посилається на те, що від'ємне значення податку сформоване до 01.02.2015 року платник податків має направити на зменшення майбутніх зобов'язань за правилами, які діяли станом на 31.01.2014 року, тільки починаючи з березня 2015 року, з дати подання декларації за лютий 2015 року. Тобто, маючи у розділі IV декларації значні суми невідшкодованого податку позивач позбавлений можливості перенести необхідну частину такого значення до р.20.2 податкової декларації з ПДВ.

Колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта необґрунтованими, оскільки Податковим кодексом України та Порядком не визначено термін, з якого платник податку за власним бажанням враховуватиме залишки від'ємного значення (бюджетного відшкодування) з ПДВ за старими правилами чи враховуватиме зазначені суми (або їх частину) у складі від'ємного значення р. III декларації.

Як вірно зазначено судом першої інстанції саме заява платника податків є подією, з якою пов'язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання.

Разом з тим, всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту. Так, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2. Таким чином, всі такі суми автоматично (без перевірок) мають збільшити реєстраційну суму в силу подання такої заяви (додатку 2 до декларації) та одночасно відображаються в рядку 20.2 декларації.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими дії підприємства стосовно заповнення податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року та додатку 2 до неї.

Крім того, апелянт не мав законних підстав для проведення камеральної перевірки з посиланням на п. 200.10 ст. 200 ПК України. Пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податку скориставшись своїм правом переносить частину від'ємного значення на збільшення ліміту реєстрації податкових накладних, таке перенесення здійснюється без проведення перевірок, передбачених статтею 200 Податкового кодексу України . Таке збільшення повинно бути здійснене податковим органом за результатами прийняття та обробки декларації з ПДВ без будь-якого втручання з боку податкових органів, у тому числі і без проведення камеральної перевірки, яка передбачена пункту 200.10 Податкового кодексу України).

Пунктом 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Разом з тим зазначене обмеження з 1 січня 2015 року не поширюється: на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари; перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування податку на додану вартість.

За таких обставин норми п. 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону не містять посилань на види перевірок, що зазначені у ст. 75 ПК України. Таким чином, встановлене обмеження стосується всіх видів перевірок, з урахуванням дотримання підстав та обмежень встановлених п. 3 розд. II «Прикінцеві положення» Закону.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький