ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.12.2015 Справа № 905/2988/15
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Міністерства оборони України, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Павік», м. Макіївка, Донецька область
про: стягнення штрафних санкцій у розмірі 33332,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №220/338/д від 18.05.2015р.
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Міністерство оборони України, м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павік», м. Макіївка, Донецька область про стягнення пені у розмірі 15384,00 грн., штрафу у розмірі 17948,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби №286/3/14/22 від 15.05.2014р., додатки: №1, №2, рахунки-фактури: №СФ-0000017 від 10.07.2014р., №СФ-0000015 від 22.08.2014р., №СФ-0000018 від 29.08.2014р., видаткові накладні: №РН-0000017 від 10.07.2014р., №РН-0000015 від 22.08.2014р., №РН-0000018 від 29.08.2014р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Через канцелярію суду надав клопотання від 02.12.2015р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення розгляду справи від 09.11.2015р. не надав.
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
15.05.2014р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Павік» (надалі - Постачальник) та Міністерством оборони України (надалі - Замовник) був укладений договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби №286/3/14/22, відповідно до якого постачальник зобов'язується у 2014р. поставити Замовнику колготи, панчохи, гольфи, шкарпетки та інші панчішно-шкарпеткові вироби, трикотажні (лот. 4 Шкарпетки бавовняні чорного кольору вид «И» (склад: бавовна - 80%, поліамід - 20%) (надалі - Товар), а Замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у Договорі (п.1.1. Договору).
За умов п.10.1. Договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2014р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії Договору, стан розрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звірки.
Згідно п.2.1. Договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за Договором, характер, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання Договору, визначаються у Специфікації.
Відповідно п.3.1. Договору, ціна цього Договору становить: 384600,00 грн., у тому числі ПВД.
Умовами п.4.1. Договору, розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 90 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником Замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером Постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).
За умов п.5.1. Договору, товар постачається на умовах DDP - склад Замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010р. згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажо-розвантажуваних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару визначений в специфікаціях Договору (п.1.2. Договору).
Згідно п.5.3. Договору, Датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем Замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній Постачальника.
Сторонами підписана специфікація (п.1.2. Договору), відповідно до якої узгодили найменування, кількість та ціну продукції, умови оплати, строк поставки, умови поставки.
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу продукцію за видатковими накладними: №РН-0000017 від 10.07.2014р. у розмірі 128200,00 грн., №РН-0000015 від 22.08.2014р. у розмірі 128200,00 грн., №РН-0000018 від 29.08.2014р. у розмірі 128200,00 грн., що разом становить 384600,00 грн.
Факт поставки продукції відповідачем та, відповідно, факт її прийняття з боку позивача, Міністерством оборони України, підтверджується видатковими накладними: №РН-0000017 від 10.07.2014р., №РН-0000015 від 22.08.2014р., №РН-0000018 від 29.08.2014р. та виставленими рахунками-фактурами: №СФ-0000017 від 10.07.2014р., №СФ-0000015 від 22.08.2014р., №СФ-0000018 від 29.08.2014р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб. Означені накладні підписані сторонами без заперечень.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу товару.
Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умов п.1. ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського одексів України відповідач поставлену продукцію порушив строки поставки товару.
Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 15384,00 грн., 7% штрафу у розмірі 17948,00 грн., відповідно до п.7.3.4. Договору.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно п.7.3.4. Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого товару, за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 діб з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної від вартості Договору.
Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені та штрафу за прострочення поставки товару.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 15384,00 грн., розрахована за кожною накладною, 7% штрафу у розмірі 17948,00 грн., відповідно до п.7.3.4. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.
За правилами ст. 49, 84 ГПК України при винесенні рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами та про повернення судового збору з бюджету у разі необхідності.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2. ст. 44 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1. ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2015 року становить 1218,00 гривень.
Позивачем у позовній заяві від 10.08.2015р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 33332,00 грн., тобто майнові вимоги у розумінні ч.2. ст. 16 ЦК України, ч.2. ст. 20 ГК України.
Розміри ставок судового збору встановлені у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відтак, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 1218,00 гривень.
Разом з цим, позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №248/566 від 30.07.2015р. про сплату судового збору у розмірі 1827,00 грн., тобто судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 609,00 грн.
Пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.
Враховуючи те, що за приписами п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то сума судового збору у розмірі 609,00 гривень, яка сплачена на підставі платіжного доручення №248/566 від 30.07.2015р. на суму 1827,00 гривень, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України як надмірно сплачена.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Міністерства оборони України, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Павік», м. Макіївка, Донецька область про стягнення пені у розмірі 15384,00 грн., штрафу у розмірі 17948,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павік» (86125, Донецька область, м. Макіївка, вул. Островського, буд. 32А, кім. 8; код ЄДРПОУ 31842972) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) заборгованість пені у розмірі 15384,00 грн., штрафу у розмірі 17948,00 грн., судовий збір у розмірі 1218,00 грн.
Повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 609,00 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення №248/566 від 30.07.2015р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2015 |
Оприлюднено | 09.12.2015 |
Номер документу | 54018826 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
І.А. Бойко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні