Рішення

від 26.11.2015 по справі 910/25217/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015Справа №910/25217/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія»

до Приватного підприємства «Монтажєвробуд»

про стягнення 92349,49 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Шкабрій Г.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ПрАТ «Нова Лінія» звернулось до суду з позовом до ПП «Монтажєвробуд» про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 77997,84 грн, пені в розмірі7717,4 грн., та 50% річних від простроченої суми в розмірі 6634,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не у повному обсязі виконано свої зобов'язання за договором поставки № 01/2015 від 01.01.2015, в частині оплати поставленого позивачем товару на підставі видаткових накладних №Рнк/NCB-0001252 від 08.05.2015, №Рнк/NCB-0001255 від 08.05.2015, наданих послуг доставки на підставі акта здачі-прийняття робіт (послуг) №Рнк/NCB-0001251 від 08.05.2015 в розмірі 7873,84 грн., та на підставі видатковою накладною №Рнк/NCB-0001712 від 14.06.2015, а також наданих послуг доставки на підставі акта здачі-прийняття робіт (послуг) №Рнк/NCB-0001713 від 14.06.2015 в розмірі 70124 грн, всього заборгованість становить 77997,84 грн.

Також на вказану заборгованість позивачем нараховано пеню у відповідності до положень договору в розмірі 7717,44 грн та 50% річних в розмірі 6634,21 грн.

В ході розгляду справи позивач повідомив, що після порушення судом провадження у справі відповідач частково сплатив вказану заборгованість в розмірі 20000 грн. та просив стягнути основну заборгованість в розмірі 57997,84 грн. пеню в розмірі 12781,85 грн та 50% річних від простроченої суми в розмірі 13961,82 грн.

Судом вказана заява прийнята до розгляду, відповідно має місце нова ціна позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його проведення сповіщений належним чином, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, При цьому суд зазначає, що явка представника відповідача в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, та наявність у представника відповідача часу для подання письмового відзиву на позовну заяву, оскільки судом слухання вказаної справи відкладалось.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що 01.01.2015між ПрАТ «Нова Лінія» (постачальник) та ПП «Монтажєвробуд» (покупець) укладено договір №01/2015, за умовами якого постачальник зобов'язався протягом строку дії цього договору передавати у власність покупця товари в асортименті, кількості та за цінами вказаними у видаткових накладних та рахунках, разом і усіма їх приналежностями та документами, що стосуються товарів, а покупець зобов'язався прийняти товари і оплатити їх на умовах цього договору.

Загальна вартість договору становить 100000 грн. (п.2.2).

Пунктами 5.1-.5.3 договору визначено, що оплата за цим договором передбачає розрахунок покупця з постачальником протягом 31 банківського дня, з дати поставки товару покупцю. Датою поставки є дата, зазначена у видатковій накладній, яка складена на відповідну партію товару. Оплата проводиться в гривнях шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника, визначений у відповідному рахунку.

У відповідності до умов пунктів 7.1-7.2 договору здача-прийомка товару відбувається на місці поставки за участю представників сторін. Товар вважається прийнятим покупцем з моменту проставлення підпису уповноваженої особи покупця про прийом товару у відповідній видатковій накладній.

За умовами п. 12.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.07.20145, а в частині виконання грошових зобов'язань та виконання гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.

У подальшому позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві товар, відповідно до видаткових накладних №Рнк/NCB-0001252 від 08.05.2015, №Рнк/NCB-0001255 від 08.05.2015, №Рнк/NCB-0001712 від 14.06.2015 та надав послуги з доставки товару на підставі акта №Рнк/NCB-0001251 від 08.05.2015 та акта №Рнк/NCB-0001713 від 14.06.2015 на загальну суму 119563,24 грн. Зазначені видаткові накладні та акти підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

В той же час, поставлений товар відповідач оплатив лише частково, внаслідок чого, станом на 18.11.2015 утворилася заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 57997,84 грн.

Факт існування заборгованості за поставлений товар належним чином доведений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Доказів існування між сторонами спору щодо кількості та якості поставленого товару сторонами не надано.

Відповідно до умов пунктів 8.1, 8ю2 договору за несвоєчасну або неповну оплату товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час від суми неоплаченої партії товару, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань , а також додатково 50% річних за кожен день прострочення (згідно п.2 ст.625 ЦК України). Нарахування та сплата пені за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні били виконані до дня їх фактичного виконання.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару,позивачем на вказану суму заборгованості нараховано пеню в розмірі 12781,85 грн за період з 20.06.2015 по 18.11.2015 та 50 % річних у розмірі 13961,82 грн за період з 20.06.2015 по 18.11.2015.

Перевіривши вказані розрахунки суд приходить до висновку про їх відповідність вимогам закону, положенням договору та арифметичну правильність.

На підставі викладеного, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати поставленого товару. суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення вказаної заборгованості а також нарахованих позивачем пені та 50% річних згідно розрахунків позивача.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Монтажєвробуд» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1І; ідентифікаційний код 38637792) на користь Приватного акціонерного товариства «Нова Лінія» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, Одеське шосе, 8; ідентифікаційний код 30728887) заборгованість в сумі 57997 (п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 84 коп., пеню в сумі 12781 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 85 коп., 50% річних в сумі 13961 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 82 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1385 (одна тисяча триста вісімдесят п'ять) грн. 24 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко