Рішення
від 24.11.2015 по справі 910/26547/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/26547/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінк Телесервіс»

Про стягнення 145 100,50 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 особа встановлена

Від відповідача: Руда О.В. керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінк Телесервіс» (далі - відповідач) про стягнення 145 100,50 грн. з яких: 140 000,00 грн. основного боргу, 3 640,00 грн. збитків від інфляції, 1 460,50 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено грошові кошти за Договором № 1 від 02.01.15. про надання юридичних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.15. порушено провадження у справі № 910/26547/15 та призначено її до розгляду на 10.11.15.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 10.11.15. представників сторін та з огляду на невиконання ними вимог ухвали суду від 13.10.15., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 24.11.15.

В судовому засіданні 24.11.15. позивачем було подано письмові пояснення по справі та підтримано свої позовні вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, проте, в судовому засіданні 24.11.15. визнав позовні вимоги в повному обсязі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/26547/15.

В судовому засіданні 24.11.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.15. між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) було укладено Договір № 1 про надання юридичних послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати протягом строку дії Договору юридичні послуги у вигляді надання усних та письмових юридичних консультацій Замовнику, проведення аналізу та формування правової позиції Замовника з усіх питань, що стосуватимуться захисту інтересі Замовника перед третіми особами у позасудовому та судовому порядку, підготовки заяв, скарг, клопотань та інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях та представлення інтересів Замовника перед третіми особами з будь-яких питань в інтересах Замовника.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 10.1 з дати його укладення (02.01.15.) і діє до 01.07.15. закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від обов'язку виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за згодою сторін вартість щомісячних юридичних послуг складає 140 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 5.1, п. 5.2 Договору оплата проводиться замовником в розмірі щомісячної вартості послуг 140 000,00 грн. без ПДВ згідно з п. 4.1 Договору, за фактом наданих послуг на підставі підписаного Замовником акту прийому-передачі отриманих послуг від Виконавця в національній валюті - гривні.

На виконання умов Договору між сторонами було підписано та скріплено печатками акт приймання-здачі наданих/отриманих послуг від 30.04.15., який було підписано без зауважень та претензій.

Спір у справі виник в зв'язку з несплатою відповідачем позивачу грошових коштів в розмірі 140 000,00 грн. за актом від 30.04.15. по Договору .

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом враховано, що відповідачем в усному порядку позовні вимоги визнано в повному обсязі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прийняв послуги за актом від 30.04.15. по Договору на суму 140 000,00 грн., однак не оплатив їх вартості, а строк оплати є таким, що настав, грошові кошти в розмірі 140 000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3 640,00 грн. збитків від інфляції, 1 460,50 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 1 460,50 грн., розмір збитків від інфляції становить 3 640,00 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, внаслідок чого вказані суми підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінк Телесервіс» на користь позивача.

При цьому, відповідачем не оспорено розрахунки 3% річних та збитків від інфляції.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінк Телесервіс» (01024, м. Київ, вул. Філатова, б. 10-А, квартира 2/42; ідентифікаційний код 37771436) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 140 000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3 640 (три тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 1 460 (одну тисячу чотириста шістдесят) грн. 50 грн. 3% річних, 2 176 (дві тисячі сто сімдесят шість) грн. 51 коп. судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.15.

Суддя Т.М. Ващенко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення24.11.2015
Оприлюднено08.12.2015
Номер документу54018948
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/26547/15

Рішення від 24.11.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

Ухвала від 10.11.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

Ухвала від 13.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні