ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" листопада 2015 р.Справа № 916/3297/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Семмаркет "
До відповідача ОСОБА_1 господарства "АКОРД АГРО"
про стягнення 276420,41 грн.
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - директор
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТАРЕК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 господарства "АКОРД АГРО" про стягнення 276420,41 грн. з яких 181300грн. - основна заборгованість, 2980,27грн. - пеня, 90650грн. - штраф та 1490,14грн.- 30% річних
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2015 року було порушено провадження у справі № 916/3297/15.
Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Одеської області № 1515 від 07.10.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Панченко О.Л. з 01.10.2015р. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи. Справу №916/3297/15 передано на розгляд судді Літвінову С.В. та призначено розгляд на 02.11.15р.
Ухвалою суду від 08.10.2015 року справу № 916/3297/15 прийнято суддею Літвіновим С.В..
Ухвалою суду від 02.11.2015р. замінено назву позивача по справі - товариство з обмеженою відповідальністю В«ВтарекВ» на товариство з обмеженою відповідальністю В«СеммаркетВ»
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
В судовому засіданні 30.11.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .
25 березня 2015 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТАРЕК" (далі -продавець, позивач) та ОСОБА_1 господарством «АКОРД АГРО» (далі - покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу товару № 01/25-03-2015 (далі Договір купівлі-продажу) на поставку товарів (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив. та/або насіння) на умовах відстрочення платежу (надалі -ОСОБА_3).
У відповідності до умов Договору купівлі-продаж Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТАРЕК" зобов'язується поставити, а ФГ «АКОРД АГРО», зобов'язується прийняти та провести оплату за ОСОБА_3 в строк та на умовах вказаних в статі 5 Договору купівлі-продажу.
Позивач свої зобов'язаний по Договору виконав в повному обсязі і поставив Відповідачу ОСОБА_3 за видатковою накладною № 7 від 29 квітня 2015 року, в якій зазначається найменування, асортимент, кількість та ціна ОСОБА_3 (н. 2.1. Договору купівлі-продажу).
Відповідачу за зазначеною видатковою накладною було поставлено ОСОБА_3 на загальну суму на загальну суму 373 780 гривень 10 копійок.
ОСОБА_3 було прийнято відповідачем, який підписав відповідну товарну накладну в порядку, передбаченому Договором купівлі-продажу. Пунктом 3.1. Договору купівлі-продажу передбачено, що ОСОБА_3 вважається переданим Покупцю з моменту підписання видаткових накладних.
Пунктом 4.7 Договору купівлі-продажу встановлено, що право власності на ОСОБА_3, а також ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження ОСОБА_3 переходять до Покупця після передачі ОСОБА_3 га підписання відповідних документів (накладних), що свідчить про прийом Покупцем ОСОБА_3.
Відповідно до пункту 2.7. Договору купівлі-продажу підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору засвідчує факт передачі разом з ОСОБА_3 усієї необхідної документації, що стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного ОСОБА_3.
Відповідач порушив вимоги Договору купівлі-продажу в частині оплати за отриманий ним товар в строки вказані в п. 5.5. Договору купівлі-продажу.
Відповідно до п. 5.5. Договору купівлі-продажу строки визначили та погодили, що оплата ОСОБА_3 проводиться наступним чином:
50% від вартосіі товару, а саме 181300,00 грн. попередньо оплачується Покупцем в строк до 10 липня 2015 року;
50 % від вартості товару, а саме 181300.00 грн. оплачується Покупцем в строк до 10 листопада 2015 року.
Відповідно строк оплати перших 50% від вартості товару настав, а Відповідач обов'язків щодо розрахунків не виконав.
На даний час заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений ОСОБА_3 складає 181 300 гривень 00 копійок.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 276420,41 грн. з яких 181300грн. - основна заборгованість, 2980,27грн. - пеня, 90650грн. - штраф та 1490,14грн.- 30% річних, та судового збору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Статтю 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобовВ»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовВ»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено існування заборгованості по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача вартості товару в сумі 181300грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2980,27 грн. та штраф в розмірі 90650грн.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .
Відповідно до пункту 8.2. Договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання Покупець зобов"язаний сплатити па користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період прострочення), від вартості неоплаченого ОСОБА_3 за кожен день прострочки.
Відповідно до пункту 8.4. Договору купівлі-продажу Покупець у випадку порушення умов оплати вартості ОСОБА_3, сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
В зв'язку з порушенням строків оплати, на підставі п.п. 8.2., 8.4 договору відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у розмірі 2980,27 грн. та штраф у розмірі 90650грн..
Наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 30% річних від простроченої суми.
Відповідно до пункту 8.6. Договору купівлі-продажу сторони погодили, згідно п. 2 статті 625 ЦК України, що Покупець у випадку прострочення оплати ОСОБА_3 за користування коштами І Іродавця сплачує на користь останнього 30 % річних.
Оскільки Відповідачем не належним чином виконані умови Договору щодо оплати товару, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача 30% річних від простроченої суми, розмір яких складає 1490,14грн.
Отже, згідно розрахунку позивача, сума 50% річних складає 1490,14грн. які підлягають стягненню.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 276420,41 грн. з яких 181300грн. - основна заборгованість, 2980,27грн. - пеня, 90650грн. - штраф та 1490,14грн.- 30% річних, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4146,31 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 господарства "АКОРД АГРО" (66700, Одеська область, Фрунзівський р-н, смт. Фрунзівка, вул. Комсомольська, буд. 31; код ЄДРПОУ: 37564776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Семмаркет " (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 17, офіс 314; код ЄДРПОУ: 23387562) 181300грн. - основна заборгованість, 2980,27грн. - пеня, 90650грн. - штраф та 1490,14грн.- 30% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4146,31 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 04 грудня 2015 р.
Суддя С.В. Літвінов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2015 |
Оприлюднено | 09.12.2015 |
Номер документу | 54019301 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні