Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/26115/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/26115/15

За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Громадської організації «Товариство інвалідів «Співдружність»

про стягнення 58 754,84 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Коломийченко І.В. - представник за довіреністю 73-Д від 26.12.2014

від відповідача Страхова-Кряченко О.М. - керівник

В судовому засіданні 02.12.15. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Громадської організації «Товариство інвалідів «Співдружність» про стягнення 58 754,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з квітня 2007 р. по жовтень 2010 р. облік, нарахування та збір платежів від власників (орендарів) нежитлових приміщень від імені КП УЖГ здійснювали КП «ЖЕКи», що діяли на підставі договорів доручення.

30.03.3007 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.. Києві ради (довіритель) та КП «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м. Києві ради (повірений) було укладено договір доручення № 9, відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих приміщень договори про надання комунальних послуг. Так, між КП «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м. Києві ради та відповідачем було укладено договір № 50 від 01.07.2010 р. про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, за умовами якого КП «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м. Києві ради зобов'язався надавати комунальні послуги відповідачу, а останній - своєчасно оплачувати вказані послуги.

На підставі Окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві адміністрації Пахачук Г.Д. від 13.09.2010 р. № 905 з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущення безплатного використання теплової енергії та водопостачання позивача було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району та зобов'язано КП ЖЕКи передати всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень станом на 01.10.2010 р. На виконання даного доручення КП «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м.. Києві ради було складено зведений перелік сальдо погоджених актів звірок станови на 01.10.2010 р. по орендарях та власниках нежитлових приміщень, відповідно до якого заборгованість відповідача за комунальні послуги становить 7 057,74 грн. В подальшому 01.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № С-Б 013, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати споживачу (відповідачу) послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами і на умовах визначених договором. За доводами позивача, відповідачем в порушення взятого на себе зобов'язання за договором не виконано, у зв'язку з чим виник борг за період з 14.09.2010 р. по 30.09.2013 р. у розмірі 52 113,91 грн, яку позивач просить суд стягнути з судовому порядку. У зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4103,08 грн та 3 % річних у розмірі 2 537,85 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26115/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 04.11.2015.

У судових засіданнях, 04.11.2015 та 25.11.2015 оголошувалися перерви за клопотанням відповідача до 25.11.2015 та 02.12.2015 відповідно.

24.11.2015 р. позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 14.09.2010 по 30.09.2013 рр. у розмірі 58 692,97 грн, з яких 52 052, 04 грн - основна сума заборгованості, 4 103,08 грн - втрати від інфляції та 2 537,85 - 3% річних. Вказана заява була прийнята судом, а відтак у справі має місце нова ціна позову.

У судовому засіданні 02.12.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача частково визнає заборгованість у сумі 5 598,06 грн та просить суд застосувати строк позовної давності щодо заборгованості, яка мала місце за період з 01.09.2010 до 05.10.2012 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та, відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (п.п. 1.1, 1.2 Статуту).

Відповідно до п. 2.2.1 Статуту, основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо-будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.

30.03.3007 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (довіритель) та КП «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м. Києві ради (повірений) було укладено договір доручення № 9, відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих приміщень договори про надання комунальних послуг. Так, між КП «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м. Києві ради та Громадською організацією «Товариство інвалідів «Співдружність було укладено договір № 50 від 01.07.2010 р. про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, за умовами якого КП «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м.. Києві ради зобов'язався надавати комунальні послуги відповідачу, а останній - своєчасно оплачувати вказані послуги.

На підставі Окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві адміністрації Пахачук Г.Д. від 13.09.2010 р. № 905 з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущення безплатного використання теплової енергії та водопостачання позивача було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району та зобов'язано КП ЖЕКи передати всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень станом на 01.10.2010 р.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання даного доручення КП «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м. Києві ради було складено зведений перелік сальдо погоджених актів звірок станови на 01.10.2010 р. по орендарях та власниках нежитлових приміщень, відповідно до якого заборгованість відповідача за комунальні послуги становить 7 057,74 грн.

В подальшому 01.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № С-Б 013 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати споживачу (відповідачу) послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами і на умовах визначених договором.

Згідно з п. 1.2. договору відповідач є користувачем нежитлових приміщень, за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, 14-Б, загальною площею 99,6 кв.м. на підставі розпорядження ШРДА № 17171 від 07.10.2002 р. та ордеру № 1145 від 15.05.2003 р.

Відповідно до п. п. 2.1. та 2.2. договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (падалі - "Правила"), а у разі його відсутності або несправності за нормативами (нормами) споживання. Нарахування за спожиті послуги проводиться згідно табуляграм ВАТ АК "Київводоканал" і АТС "Київенерго" за тарифами; які затверджені Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, чинними у період споживання послуг.

Згідно з п. 3.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 3.2 договору).

Як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманих (спожитих) послуг за період 14.09.2010 по 30.09.2013 р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті комунальних послуг у розмірі 52 052, 04 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, суд зазначає, що зобов'язання відповідача щодо оплати фактично наданих комунальних послуг виникає на підставі факту отримання таких послуг, та відсутність відповідного договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві комунальні послуги згідно умов Договору та норм діючого законодавства, а відповідач в порушення умов Договору та діючого законодавства не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг у сумі 52 052, 04 грн.

В процесі розгляду справи, відповідачем подано письмову заяву про застосування строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості за послуги, які були надані з 14.09.2010 р. по 30.09.2013 р.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу (ст.256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦКУ).

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4. ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовну заяву було подано до суду 05.10.2015 року, а з урахуванням п. 3.2 договору відповідач зобов'язаний був сплачувати за надані послуги не пізніше 25 числа місяця, що настає за наступним.

Відповідно до п. 2.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Зважаючи на те, що строк позовної давності щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за послуги з вересня 2010 р. по вересень 2012 року у розмірі 46 462,98 грн сплив на момент звернення до суду, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, суд, керуючись ст. 267 ЦК України відмовляє у позовних вимогах у цій частині.

Відтак, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість у розмір 5 589,06 грн що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого їх печатками, а також не заперечується відповідачем.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 4 103,08 грн - втрати від інфляції та 2 537,85 - 3% річних нарахованих на суму заборгованості у розмірі 52 113,91 грн за період з 14.09.2010 по 01.07.2014 рр.

Оскільки, як вже зазначалося вище, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, то відповідно судом здійснено розрахунки інфляційних втрати та 3 % річних на суму, яка підлягає задоволенню - 5 589,06 грн та за період визначений позивачем.

За розрахунком суду інфляційні втрати розраховані становлять 702,87 грн, зокрема:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 30.11.2012 - 01.07.2014 1848.68 1.123 228.22 2076.90 30.12.2012 - 01.07.2014 3853.02 1.121 467.01 4320.03 30.10.2013 - 01.07.2014 61.87 1.123 7.64 69.51

Отже, за розрахунком суду до стягнення з відповідача на корить позивач підлягає сума інфляційних витрат у розмірі 702,87 грн в іншій частині слід відмовити.

За розрахунком суду 3% річних становлять 263,09 грн, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1848.68 30.11.2012 - 01.07.2014 579 3 % 87.98 3853.02 30.12.2012 - 01.07.2014 549 3 % 173.86 61.87 30.10.2013 - 01.07.2014 245 3 % 1.25 Відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідач 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 263,09 грн, в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами. Обов'язок доказування згідно зі ст. 33 ГПК України покладено на сторони, кожна з яких повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 46 462,98 грн. основного боргу, 3 400,21 грн - інфляційних втрат та 2 274,76 грн -3% річних, з огляду на сплив трирічного строку позовної давності, в межах якого позивач мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу, та про застосування наслідків якого заявлено відповідачем у справі.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 5 589,06 грн, інфляційних витрат у розмірі 702,87 грн та 3% річних у розмірі 263,09 грн, визнані судом обґрунтовані, документально підтверджені а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Товариство інвалідів «Співдружність» (04086, м. Київ, вул.. Ольжича, 14Б; ідентифікаційний код 21506011) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. м. Кирпоноса, буд. 10/8; ідентифікаційний код: 31731838) основну суму боргу у розмірі 5 589 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 06 коп.; інфляційних витрат у розмірі 702 (сімсот дві) грн 87 коп.; 3% річних у розмірі 263 (двісті шістдесят три) грн 09 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 136 (сто тридцять шість) грн 30 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.2015 року

Суддя Пукшин Л.Г.