Рішення

від 03.12.2015 по справі 321/1447/15-ц

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1447/15-ц

Провадження № 2/321/532/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2015 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області,

у складі: головуючого судді Мовчана О.Г.

при секретареві Когут К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Михайлівка справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

До Михайлівського районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовними вимогами до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 24 вересня 2013 року в м. Токмак помер її батько - ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно: земельну ділянку площею 3,1899 га, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323355100:31:008:0010, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗГІ № 019116, виданого Михайлівською райдержадміністрацією 29 квітня 2004 року.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого належну йому земельну ділянку залишив позивачу, що підтверджується копією заповіту від 22 листопада 2004 року.

Позивач зазначає, що вона у встановлений законом строк звернулась до Токмацької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що підтверджує копією відповідної заяви.

Однак, звернувшись до Токмацької державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3, позивач отримала відмову у видачі свідоцтва на право власності на земельну ділянку. Згідно постанови нотаріуса від 13 жовтня 2015 року № 989/02-31, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку, який померлий загубив, свідоцтво про право на спадщину не може бути видано.

Згідно тверджень позивача, ОСОБА_2 отримав Державний акт про право власності на земельну ділянку, однак оригінал документу загубив, місцезнаходження документу позивачу не відомо.

Не маючи можливості відновити втрачений правовстановлюючий документ, а отже і отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з вимогою про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2

На обґрунтування позовних вимог позивачем надані суду:

-копія свого паспорту та ідентифікаційного номеру (а.с.6-8);

-копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с.9);

-копія державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.10);

-копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 жовтня 2015 року (а.с.11);

-копія свідоцтва про народження позивача (а.с.12);

-копія свідоцтва про одруження позивача (а.с.13);

-копія заяви до Токмацької державної нотаріальної контори від 31 жовтня 2013 року (а.с.14);

-копія довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи (а.с.15);

-копія довідки Токмацької міської ради від 16 вересня 2015 року (а.с.16);

-копія інформаційної довідки щодо вартості земельної ділянки (а.с.17);

-копія заповіту ОСОБА_2 від 22 листопада 2004 року (а.с.18).

Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, надавши суду заяви, що містять клопотання про розгляд справи за їх відсутності. На позові наполягають в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, та просять їх задовольнити.

Представник відповідача - Токмацької міської ради Запорізької області, в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Заперечень проти позову не надходило.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та потребу їх задоволення виходячи з наступного:

-відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

-відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;

-відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими учасниками, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню;

-в судовому засіданні встановлено, що після смертіОСОБА_2, померлого 24 вересня 2013 року ,відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: земельну ділянку площею 3,1899 га, що знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, за цільовим призначенням - для ведення товарною сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323355100:31:008:0010, та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗП № 019116, виданого Михайлівською районною державною адміністрацією 29 квітня 2004 року;

-належність зазначеної земельної ділянки померлому також підтверджується копією листа Управління Держземагенства у Василівському районі Запорізької області, згідно якого за ОСОБА_2 на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області значиться земельна ділянка площею 3,1899 га, кадастровий номер 2323355100:31:008:0010;

-також судом встановлено, що спадкоємцем земельної ділянки згідно Державного акту на землю ЗП № 019116, виданого Михайлівською райдержадміністрацією 29 квітня 2004 року, згідно заповіту від 22 листопада 2004 року, складеного ОСОБА_2, є позивач - ОСОБА_1;

-відповідно до ст.67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається громадянам за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством;

-з наявних матеріалів в справі судом встановлено вчинення позивачем дій, спрямованих на прийняття спадкового майна, а саме: звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Згідно наданої копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 жовтня 2015 року № 989/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, в зв'язку з не надавання документів, необхідних для отримання спадщини, а саме: Державного акту, що підтверджує право власності спадкодавця на земельну ділянку;

-позивач, мотивуючи свої вимоги про визнання права власності на спадкове майно, посилається на неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину з викладених в постанові державного нотаріуса обставин;

-відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

-статтею 16 ЦК України передбачено, що, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права;

-згідно ст.ст.1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті;

-відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення;

-згідно ч.1, 2 ст.1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини;

-відповідно до п.3.1. ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст.392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності (п.3.3 зазначеного ОСОБА_4 ВССУ).

За результатами розгляду справи, доведеності відсутності підстав для отримання свідоцтва про право на спадщину на підставі письмової заяви спадкоємця, поданої до нотаріальної контори, належності спадкового майна спадкодавцю та підтвердження права на спадкування позивачем за заповітом, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог в повному обсязі.

Питання стосовно судових витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.15, 16, 1216, 1218, 1225, 1236 ЦК України, ст.ст.10, 11, 27, 30, 60, 82, 88, 208-209, 212, 214-215, 360-7 ЦПК України, Постановою № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Токмацької міської ради Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 24 вересня 2013 року, на земельну ділянку площею 3,1899 га, що знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, за цільовим призначенням - для ведення товарною сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323355100:31:008:0010, та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗП № 019116, виданого Михайлівською районною державною адміністрацією 29 квітня 2004 року.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя

Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5