Ухвала

від 04.12.2015 по справі 729/534/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/534/15-ц Провадження № 22-ц/795/2156/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Булига Н. О. Доповідач - Литвиненко І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1 суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі:ОСОБА_4 за участю:представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на додаткове рішення Бобровицького районного суду від 02 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємця «Агропрогрес» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

В травні 2015 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ПП «Агропрогрес» про розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати за 2013-2014 роки у сумі 1456,61 грн.

Рішенням суду від 10.08.2015 року в задоволенні позовних вимог про розірвання договорів оренди землі було відмовлено.

Додатковим рішенням від 02.10.2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ПП «Агропрогрес» про стягнення орендної плати відмовлено і стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави недоплачену суму судового збору за вимогу про розірвання договору оренди землі від 10.10.2006 року в сумі 243,60 грн.

Ухвалою судді апеляційного суду Чернігівської області від 21.10.2015 року апеляційна скарга ОСОБА_6 на рішення суду від 10.08.2015 року була повернута апелянту у зв'язку з не усуненням недоліків.

09.10.2015 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якій просить скасувати додаткове рішення суду через неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що додаткові угоди до договорів оренди землі є чинними і орендна плата повинна нараховуватись відповідно до встановленого ними розміру, з урахуванням індексації. Крім того, апелянт зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги довідки ТПП України про ціни на сільгосппродукцію, що призвело до завищення цін на продукцію, яка передавалась позивачу в рахунок орендної плати.

Позивач та його представники в судове засідання не з'явились, від них надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.10.2006 року ОСОБА_6 уклав на 10 років з ПП «Агропрогрес» договір оренди земельної ділянки розміром 2,7450 га. (рілля), кадастровий номер 7420680800:02:001:0020, і договір оренди земельної ділянки розміром 2,7449 га. (рілля) кадастровий номер 7420680800:02:001:0021, що розташовані в адміністративних межах Білоцерківської сільської ради Чернігівської області.

Вказані договори були зареєстровані у Бобровицькому районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 26.06.2009 року.

За умовами договорів оренди землі орендна плата повинна сплачуватись щорічно з 01 серпня до 31 грудня кожного року в розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає на час укладення договору 682,65 грн, або в натуральній формі - фуражне зерно за домовленістю сторін, з урахуванням індексації.

01.01.2013 року сторони до вказаних договорів оренди уклали додаткові угоди, в яких вказали, що грошова оцінка земельної ділянки складає 48591,95 грн, а з 01.01.2013 року до закінчення терміну дії договору орендна плата вноситься у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки землі, що становить 2429,60 грн, у будь-якій формі.

За договорами оренди земельних ділянок ОСОБА_6 отримав: у 2013 році 4130,32 грн, з яких 500 кг пшениці 6 класу на суму 900 грн (отримані 30.09.2013 року), 200 кг цукру на суму 1300 грн (отримані 31.12.2013 року), 1100 кг кукурудзи на суму 1650 грн (отримані 31.12.2013 року) і грошима 280,32 грн (отримані 21.01.2014 року), а у 2014 році 4130,32 грн, з яких 800 кг пшениці 6 класу на суму 1600 грн (отримані 30.09.2014 року), 1400 кг кукурудзи на суму 2520 грн (отримані 30.11.2014 року) і грошима 10,32 грн (отримані 27.01.2015 року).

ОСОБА_6 вважає, що при нарахуванні та виплаті орендної плати, ПП «Агропрогрес» не дотримувалось положень договорів щодо індексації орендної плати, додаткових угод щодо розміру орендної плати, не врахувало індекс інфляції на дату виплати ( за 2013 рік у розмірі 100,5%, за 2014 рік у розмірі 124,9%) і тому недоплатило у 2013 році 20,66 грн (4859,2 х 100,5% - 4859,2), у 2014 році 1028,45 грн (4859,2 х 124,9% - 4859,2). Крім того, ОСОБА_6 не згоден з вартістю отриманих зернових культур в рахунок орендної плати, так як за довідками Торгово-промислової палати України станом на вересень 2013 року вартість тони пшениці 6 класу становила 1425 грн, станом на грудень 2013 року вартість тони фуражної кукурудзи 1300 грн, і тому він вважає, що ПП «Агропрогрес» не враховувало верхню межу рівня цін, що призвело до завищення цін на продукцію і не донарахування орендної плати за 2013 рік на 407,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення орендної плати, суд першої інстанції виходив з того, що виплата орендної плати зерном та грошима ОСОБА_6 проводилась відповідно до умов договору.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та положенням діючого законодавства.

Так, ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначає, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати були визначені в договорах орендної плати від 10.10.2006 році, які є зареєстрованими у Бобровицькому районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 26.06.2009 року, і тому, відповідно до ст.640 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) ці договори підлягали виконання сторонами.

Додаткові угоди від 01.01.2013 року до договорів оренди були підписані сторонами, але державній реєстрації вони не піддавались.

Твердження апелянта про те, що додаткова угода не була зареєстрована з вини відповідача і вона не повинна реєструватись відповідно до змін, які були внесені з 01.01.2013 року в Закон України «Про оренду землі», Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є безпідставними.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. При цьому, ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Оскільки законодавство (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), передбачало державну реєстрацію, а додаткові угоди не пройшли державної реєстрації в не залежності від вини когось з учасників договору, то права та обов'язки сторін не набули юридичної сили за новими умовами договору і розмір, форма, строки виплати орендної плати повинні були обчислюватись на договорами оренди від 10.10.2006 року, тобто 3% від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 682,65 грн.

Разом із тим, п.10 договорів оренди землі передбачено обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації. Це відповідає і положенням ч.3 ст.21 ЗК України, яка зобов'язує ураховувати індекси інфляції.

На виконання вказаного пункту договору, ПП «Агропрогрес», на підставі даних відділу Держземагенства у Бобровицькому районі (а.с.180-181), при розрахунку орендної плати за 2013-2014 роки взяло до уваги нормативну грошову оцінку земель, переданих в оренду, з урахуванням коефіцієнту індексації і, таким чином, вартість земельного паю ОСОБА_6 становила 48591,95 грн, а орендна плата за одну земельну ділянку згідно до умов договору у 2013-2014 роках повинна була становити: 48591,95 х 3%=1457,76 грн ( за дві ділянки 2915,52 грн).

Як убачається з наданих відповідачем розрахунків орендної плати, відомостей на видачу орендної плати (а.с.29-44,154-155), саме така сума орендної плати нараховувалася ОСОБА_6 у 2013-2014 роках, а фактично ПП «Агропрогрес» добровільно виплачувало у сумі 4130,32 грн, тобто в більшому розмірі, ніж передбачено договором.

ОСОБА_6 у позові наполягав на тому, що орендна плата повинна була виплачуватись з урахуванням індексації на дату виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», орендна плата не є об'єктом індексації грошових доходів населення.

Проте, ст..6, 627 ЦК України, ст..21 Закону України «Про оренду» не забороняють сторонам договору домовлятись про розмір орендної плати. Представник ПП «Агропрогрес» не заперечував того, що п.10 договорів передбачав індексацію орендної плати згідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», але фактично виплачена сума перевищує і можливу індексацію орендної плати.

Беручи до уваги ст..4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», позовні вимоги про індексацію отриманої орендної плати за 2013 рік взагалі не підлягають задоволенню, оскільки індексація доходів проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 101 відсоток.

Індекс споживчих цін у 2013 році, як вказує сам позивач, становить 100,5 %, тобто це є нижчим за поріг індексації і індексація доходів не проводиться.

Що стосується індексації орендної плати за 2014 рік, де індекс споживчих цін становить 124,9 %, то проведений позивачем розрахунок не є вірним. Як убачається з позовної заяви, ОСОБА_6 просив зробити індексацію орендної плати на дату виплати. Ст.11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів.

Згідно до відомостей про отримання орендної плати за 2014 рік, орендна плата виплачувалась частинами (що не заборонено договором), а саме: 1600 грн отримані 30.09.2014 року, 2520 грн отримані 30.11.2014 року і 10,32 грн отримані 27.01.2015 року. Таким чином, у відповідності до ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», 1600 грн підлягають індексації вже у жовтні 2014 року, 2520 грн підлягають індексації вже у грудні 2014 року, і, при цьому, сума індексації є меншою, ніж виплатило ПП«Агропрогрес». Крім того, 10,32 грн були отримані у січні 2015 року і до цієї суми застосування індексу інфляції можливе лише після опублікування величини індексу споживчих цін у лютому 2015 року.

Твердження апелянта про несплату відповідачем частини податку з доходів фізичних осіб, не заслуговують на увагу, оскільки вони не відносяться до предмета даного позову.

Що стосується доводів апеляційної скарги про доведеність вимог позивача про стягнення недонарахованої орендної плати у 2013 році через неврахування верхньої межі рівня цін, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до ст.59,60 ЦПК України, відомості про середній рівень цін на сільськогосподарську продукцію, надані ТПП України (а.с.59-62), не є офіційними даними Держстату України і не можуть братись для обчислення орендної плати.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 303, 307, 308, ст. 316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Додаткове рішення Бобровицького районного суду від 02 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: