Рішення

від 24.11.2015 по справі 915/1688/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 915/1688/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Чирковій А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.09.2015р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА» (54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 52, код ЄДРПОУ 32938047)

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС-НІКМА» (юридична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 51В, код ЄДРПОУ 37991971; адреси, вказані в договорі: 54024, м. Миколаїв, вул. Баштанська, 1; 54056, м. Миколаїв, а/с 148)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» (юридична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 51В, код ЄДРПОУ 34851450 адреса, вказана в договорі: 54056, м. Миколаїв, а/с 44)

про: стягнення 110407,40 грн., -

Суть спору: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС-НІКМА» 110407,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» перед позивачем своїх зобов’язань за договором №590 поставки нафтопродуктів від 02.08.2013р. в частині оплати поставленого товару. При цьому договором №27/03-2014 про переведення боргу від 27.03.2014р. здійснено заміну боржника перед позивачем з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» на ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС-НІКМА».

Ухвалою суду від 18.09.2015р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 13.10.2015р. о 16:30; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА».

07.10.2015р. за вх.№18676/15 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13.10.2015р. розгляд справи відкладено на 03.11.2015р. о 12:00.

03.11.2015р. за вх.№20404/15 до суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 03.11.2015р. задоволено клопотання позивача і продовжено строк розгляду справи до 02.12.2015р.; розгляд справи відкладено на 24.11.2015р. о 15:00.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 21.09.2015р., від 19.10.2015р. та від 09.11.2015р., які повернулись до суду з довідками пошти «за закінченням терміну зберігання».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин відповідач та третя особа належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомленим представників відповідача та третьої особи в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

02.08.2013р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА» (Постачальник, позивач) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» (Покупець, третя особа) укладений договір №590 поставки нафтопродуктів, відповідно до якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах викладених у цьому договорі.

Згідно з п.п. 2.1-2.2 договору загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару Покупцем протягом строку дії договору. Вартість окремих партій товару встановлюється Постачальником в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з цін, що будуть сформовані у Постачальника на момент отримання заявки від Покупця та фіксується в видатковій накладній при передачі товару Покупцю у відповідності з розділом 3 цього договору.

За п.п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.7, 3.8, 3.9 договору асортимент, кількість та вартість окремих партій товару визначається у відповідності з накладними на відвантаження партії товару. У накладних на відвантажену партію товару відображається назва товару, кількість кожної одиниці товару, вартість окремої одиниці товару та загальна вартість, партії товару по накладній. Постачальник передає товар Покупцю на складі Покупця за адресою вказаною в заявці надалі - пункт призначення, або по узгодженню сторін. У разі досягнутої домовленості щодо поставки товару без проведення попередньої оплати у відповідності до п.4.3, поставка відбувається протягом 2 (двох) днів з часу отримання заявки від Покупця. Приймання-передача товару оформлюється шляхом оформлення видаткових накладних на відвантаження ТМЦ, які підписують уповноважені особи представників сторін з передачею Покупцем Постачальнику довіреностей на отримання ТМЦ. Товар вважається переданий Постачальником і прийнятий Покупцем по кількості - відповідно до товарно-транспортних або накладних документів (накладна та/або акт приймання-передачі).

Пунктами 4.3, 4.4 договору передбачено, що за окремою домовленістю між сторонами (усною чи письмовою) Постачальник має право поставити товар без здійснення Покупцем попередньої оплати, а Покупець в цьому випадку зобов’язаний здійснити оплату такого товару протягом 5 (п’яти) календарних днів від дати поставки товару. Прийняттям товару Покупець узгоджується з його вартістю, відображеної в видатковій накладній та строком оплати, передбаченим п.4.3 договору.

Відповідно до п.п. 9.2, 9.5 договору жодна із сторін не має права передавати свої права та обов’язки за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони. Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2013р., а в частині розрахунків до їх повного проведення.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а третьою особою прийнято дизпаливо на загальну суму 119369,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №9067 від 04.10.2013р. на суму 18495 грн., №9135 від 07.10.2013р. на суму 24534,40 грн., №9279 від 10.10.2013р. на суму 38191 грн., №9399 від 14.10.2013р. на суму 38148,80 грн., підписаними та скріпленими печатками позивача та третьої особи, поясненнями позивача та не спростовано третьою особою та відповідачем.

В подальшому позивачем та третьою особою підписаний Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. по 27.03.2014р., сальдо за яким на користь позивача склало 110407,40 грн.

27.03.2014р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОБУД-НІКМА» (Первісний боржник, третя особа), ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС-НІКМА» (Новий боржник, відповідач) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА» (Кредитор, позивач) укладений договір №27/03-2014 про переведення боргу, відповідно до якого Первісний боржник переводить борг за договором поставки нафтопродуктів від 02.08.2013р. №590, укладений між Первісним боржником і Кредитором (надалі - Основний договір), а Новий боржник приймає на себе виконання грошового зобов’язання за Основним договором на суму 110407,40 (сто десять тисяч чотириста сім грн. 40 коп.) грн. в т.ч. ПДВ 20% - 18401,23 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста одна грн. 23 коп.). Факт поставки нафтопродуктів за вищевказаним договором підтверджується видатковими накладними від 04.10.2013р. №9067 на суму 18495 грн. (борг за цією видатковою накладною частково погашений, сума боргу на дату підписання цього договору складає 9533,20 грн.), від 07.10.2013р. №9135 на суму 24534,40 грн., від 10.10.2013р. №9279 на суму 38191 грн., від 14.10.2013р. №9399 на суму 38148,80 грн., а заборгованість за Основним договором підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. по 27.03.2014р., підписаного між Первісним боржником та Кредитором (надалі - Акт звірки взаєморозрахунків).

Згідно з п.п. 1.2-1.3 договору за цим договором Кредитор одержує право замість Первісного боржника вимагати від Нового боржника сплати грошових коштів у розмірі 110407,40 грн. (сто десять тисяч чотириста сім грн. 40 коп.) грн. в т.ч. ПДВ 20% - 18401,23 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста одна грн. 23 коп.). З цього договору випливає, що Новий боржник займає місце Первісного боржника в зобов’язаннях в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

За п.2.1 договору Новий боржник зобов’язаний сплатити Кредитору суму в розмірі, зазначеному в п.1.2 цього договору в строки за усною домовленістю сторін після підписання цього договору. Можливе погашення заборгованості шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що Новий боржник зобов’язується виконати зобов’язання Первісного боржника перед Кредитором на умовах Основного договору.

Листом від 19.08.2015р. №622 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості в порядку ст. 530 ЦК України, в якій просив відповідача протягом семи днів з дня пред’явлення вимогу сплатити грошові кошти у розмірі 110407,40 грн.. Між тим, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Вимогами ч.1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 522 ЦК України встановлено, що новий боржник у зобов’язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Вимогами ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За наявними матеріалами справи договір №27/03-2014 про переведення боргу від 27.03.2014р. недійсним не визнавався.

За таких обставин господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором №27/03-2014 про переведення боргу від 27.03.2014р., внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 110407,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» про стягнення з відповідача 110407,40 грн. боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА» задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНС-НІКМА» (54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 51В, код ЄДРПОУ 37991971) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА» (54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 52, код ЄДРПОУ 32938047) 110407 (сто десять тисяч чотириста сім) грн. 40 коп. боргу та 1656 (одну тисячу шістсот п’ятдесят шість) грн. 11 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 30 листопада 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля