Рішення

від 03.12.2015 по справі 920/1738/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.2015 Справа № 920/1738/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 920/1738/15:

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми

до відповідача: Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Конотоп Південно-Західної залізниці», м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 155665 грн. 14 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 30/225 від 30.12.2014),

від відповідача: не з’явився.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 96947 грн. 03 коп. основного боргу за договором № ТП-Б-196/2014 від 06.02.2014 на постачання природного газу за регульованим тарифом, 28411 грн. 61 коп. інфляційних збитків, 1965 грн. 93 коп. 3% річних, 28340 грн. 57 коп. пені, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте 27.11.2015 факсограмою надіслав відзив на позовну заяву, оригінал якого 30.11.2015 року надійшов по почті, в якому не заперечує наявність заборгованості за договором № ТП-Б-196/2014 від 06.02.2014 на постачання природного газу за регульованим тарифом та просить суд не стягувати нараховані позивачем інфляційні, 3% річних та пеню, посилаючись на те, що їх стягнення може призвести до неможливості забезпечувати працівників лікарні інструментарієм, обладнанням, приладами, медикаментами для надання невідкладної медичної допомоги населенню, а також планового лікування, закупівлі реактивів для лабораторії і лікарня не зможе виконувати свої функції щодо надання медичної допомоги населенню міста і охорони здоров’я. Крім того, просить суд розглядати справу без участі їх представника.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

Згідно з постановою Кабінету міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом», 06.02.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-Б- 196/2014.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах і строках, порядку і на умовах, передбачених договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу поставлено та протранспортовано природного газу на суму 96947 грн. 03 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які належним чином підписані сторонами та скріплені печатками обох сторін, відповідно до яких нарахування становлять за січень 2015 47219 грн. 26 коп., за лютий 2015 39582 грн. 03 коп., за березень 2015 9835 грн. 09 коп., за квітень 2015 310 грн. 65 коп.

Відповідно до п. 4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем до 20 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника суми, визначеної двостороннім актом прийому-передачі, виходячи з розрахунку вартості обсягу постачання у звітному місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього договором зобов’язань щодо своєчасної оплати вартості послуг з постачання газу, в зв'язку з чим станом на 12.11.2015 у нього виникла заборгованість перед позивачем (постачальником) у сумі 96947 грн. 03 коп.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 96947 грн. 03 коп. заборгованості за надані послуги з постачання газу, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.2.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 28340 грн. 57 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку приписи зазначеної норми з огляду на те, що відповідач є соціально важливим підприємством м. Конотопа Сумської області, яке здійснює надання медичної допомоги населенню міста. Сплата штрафних санкцій у зазначеному вище розмірі може призвести до неможливості забезпечувати лікарню всім необхідним обладнанням та медикаментами. Тим більш, заборгованість виникла внаслідок неналежного фінансування лікарні місцевим бюджетом.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Отже, суд з вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у зменшеному на 50% розмірі в сумі 14170 грн. 28 коп.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по вищевказаному договору позивач просить стягнути з відповідача 28411 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 1965 грн. 93 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з поданим розрахунком 3% річних складають 1965 грн. 93 коп., інфляційні збитки - 28411 грн. 61 коп.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1965 грн. 93 коп. - 3% річних та - 28411 грн. 61 коп. - інфляційних збитків.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати наданих послуг з постачання газу, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 2334 грн. 98 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 44, 49, п. 1 1 ч. 1 ст. 81, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного закладу «Відділкова лікарня ст. Конотоп Південно-Західної залізниці» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул Олійника, 88, і.к. 01110854) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, вул Береста, 21, і.к. 03352432) 96947 грн. 03 коп. основного боргу за договором № ТП-Б-196/2014 від 06.02.2014 на постачання природного газу за регульованим тарифом, 28411 грн. 61 коп. інфляційних збитків, 1965 грн. 93 коп. 3% річних, 14170 грн. 28 коп. пені, а також 2334 грн. 98 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.12.2015.

Суддя І.В. Зайцева