Рішення

від 03.12.2015 по справі 172/1184/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7062/15 Справа № 172/1184/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Калиновського А.Б., Свистунової О.В.,

за участі секретаря - Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» на заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі, зобов'язання передати земельну ділянку та стягнення судових витрат,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ТОВ «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, позивач посилалася на те, що 18 листопада 2010 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки. 15 січня 2012 року вказаний Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за №122078884001145. Однак, відповідачем не виконуються вимоги ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та розділу 3 Договору оренди землі, тому просила розірвати договір оренди землі від 18 листопада 2010 року укладеного між нею та ТОВ «Дніпроагропрогрес», зобов'язати відповідача передати їй земельну ділянку в стані придатному для цільового використання.

Заочним рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Розірвано договір оренди землі укладений 18 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагропрогрес». Зобов'язано ТОВ «Дніпроагропрогрес» негайно передати ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 5,510 га, що розташована на території Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області, в стані придатному для цільового використання. Вирішено питання щодо судових витрат.

У лютому 2015 року, відповідач, ТОВ «Дніпроагропрогрес» звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року (а.с.49-51).

Ухвалою суду від 19 березня 2015 року заяву ТОВ «Дніпроагропрогрес» про перегляд заочного рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року залишено без задоволення (а.с.82,83).

В апеляційній скарзі ТОВ «Дніпроагропрогрес» просить заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено (а.с.153).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІІ -ДП №109063 від 14 січня 2000 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,510 га, яка розташована на території ас.ім.Шевченка Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області. (а.с.5).

18 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дніпроагропрогрес» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано 15 січня 2012 року у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за №122078884001145 (а.с.6, 7).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки відповідачем не виконані обов'язки щодо виплати належної позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм матеріального права, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

З матеріалів справив вбачається , за договором оренди земельної ділянки від 18 листопада 2010 року, який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у відділі Держкомзему Васильківського району Дніпропетровської області за №122078884001145 від 15 січня 2012 року, позивач передала відповідачу в оренду належну їй за державним актом про право приватної власності на землю серії ІІІІ -ДП №109063 від 14 січня 2000 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,510 га, яка розташована на території ас.ім.Шевченка Шевченківської сільської ради, Васильківського району, Дніпропетровської області (а.с.5, 6, 7).

Згідно п. 3.1 договору оренди землі за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі в розмірі 4,48% від вартості земельної ділянки, що становить 3 530 грн. Орендна плата сплачується один раз на рік не пізніше 20 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата за місцем знаходження орендаря. Виплата орендної плат оформляється письмово.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п. 12.3 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2, як на підставу для розірвання договору оренди посилалася на порушення відповідачем п. 3.1 договору (не сплачена орендна плата за 2013 рік) та забруднення земельної ділянки бур'яном (а.с.2, 3, 15, 16, 23-26).

06 червня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з вимогою про розірвання договору оренди землі у зв'язку з тим, що останній грубо порушив умови договору та до цього часу свої зобов'язання щодо сплати орендної плати ані у грошовій формі ані у натуральному вираженні не виконав, у зв'язку з чим ОСОБА_2 вимагала достроково розірвати Договір та повернути їй земельну ділянку (а.с.10).

В матеріалах справи міститься відомості на видачу пшениці, ячменя, кукурудзи, соняшника, відомості на видачу орендної плати за 2013 рік (борошно), відомості виплати паїв №3759 та №3761 від 10 листопада 2014 року, з яких вбачається, що відповідач видавав, а позивач ОСОБА_2 отримувала орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою (а.с.55-62).

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Позивач посилалася на те, що оренда плата за 2013 рік відповідачем не була виданата порушено відповідачем п. 3.1 договору (не сплачена орендна плата за 2013 рік), однак, одноразова несплата орендної плати не в повному обсязі не свідчить про систематичне порушення умов договору оренди, тому відсутні підстави для розірвання вказаного договору з цих підстав.

Також позивач ОСОБА_2, як на підставу для розірвання договору оренди, посилалася на порушення відповідачем п. 9.4 договору оренди землі та земельна ділянка заросла бур'яном (а.с.23-26).

Відповідно до п. «б» ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару грунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В матеріалах справи міститься акт обстеження земельної ділянки від 23 липня 2014 року, з якого вбачається, що комісією було проведено обстеження земельної ділянки виділеної під товарне виробництво, загальною площею 685,6 га, яка розташована на території Шевченківської сільської ради і знаходиться в оренді ТОВ «Дніпроагропрогрес», та встановлено, що дана площа земельної ділянки з весни 2014 року не підлягалась обробітку, у зв'язку з чим заросла бур'яном (карантинними рослинами) (а.с.27).

З матеріалів справи вбачається будь-яких доказів на підтвердження того, що спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів надавали вказівки відповідачу та встановлювали терміни для усунення допущених порушень щодо усунення забруднення земельної ділянки бур'яном (карантинними рослинами) та такі порушення відповідачем усунуті не були, суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції залишив поза увагою положення п. «д» ч. 1 ст. 141, п. «б» ст.143 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що одноразова невиплата в повному обсязі за 2013 рік орендної плати позивачу та забруднення земельної ділянки бур'янами без належного повідомлення спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідача про усунення таких порушень є підставою для розірвання договору оренди землі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ТОВ «Дніпроагропрогрес» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» задовольнити.

Заочне рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі, зобов'язання передати земельну ділянку та стягнення судових витрат - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагропрогрес» про розірвання договору оренди землі, зобов'язання передати земельну ділянку та стягнення судових витрат - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді